Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

21 липня, у неділю, відбудуться позачергові вибори народних депутатів. За історію України вибори до Парламенту та Президента влітку ще ніколи не відбувались. Політичні експерти очікують низької активності виборців – сезон відпусток, сільськогосподарські роботи в полях. Якщо говорити про молодь, то багато хто з них – на канікулах, поїхали до додому. Чи приїдуть вони голосувати за місцем реєстрації? В минулих матеріалах ми намагались роз’яснити чому важливо брати участь у голосуванні, цього разу надаємо короткі інструкції для тих, хто буде вперше голосувати.

Виборчі дільниці будуть працювати з 08.00 ранку до 20.00 вечора, без перерви.  Перевірити себе у списках виборців можна в “Особистому кабінеті виборця“. Це треба зробити заздалегідь, бо 19 липня – це останній день, коли можна звернутись з позовом до суду, якщо ви не знайшли себе у списках. Також, до 15 липня можна було звернутись до відділу ведення реєстру виборців та змінити місце голосування.

Перевірити на якій дільниці треба голосувати можна за своєю адресою тут.

Якщо виборець тимчасово не здатний голосувати на дільниці, то він має право зробити це за місцем перебування. Йому необхідно до 20 години останньої п’ятниці перед днем голосування, 19 липня, повідомити про це членів своєї виборчої дільниці. Потрібно написати заяву і надати  медичну довідку.

На дільницю обов’язково треба взяти з собою паспорт громадянина України. Якщо ви маєте ID-паспорт, то вимагати у вас відомості про реєстрацію місця проживання не мають права, це затверджено Постановою ЦВК. 

На виборчій дільниці громадянин отримає два бюлетеня: один для голосування за політичну партію, їх цього разу – 22, за другим бюлетенем обирають депутата за одномандатному мажоритарному округу. По округу №46 – Бахмутський та Лиманський райони таких кандидатів сім, але навпроти одного вже буде стояти відмітка “вибув”, бо є Постанова ЦВК про скасування з реєстрації кандидата.

При зіпсуванні бюлетеня, виборець має право замінити бюлетень. Необхідно звернутись до виборчої комісії, написати заяву. За законом це можна зробити лише один раз.

Сам процес голосування відбувається особисто в кабіні для таємного голосування, одночасно перебувати в кабінці може тільки один виборець. Тільки за дозволом голови дільничної комісії близькі родичі можуть допомогти виборцю, який сам не здатен проголосувати. Виборець немає права передавати свій бюлетень іншим особам. Більш детальніше про права та обов’язки виборця можна прочитати в Закону Україні “Про вибори народних депутатів України“.

Роль виборця після того, як він визначився та обрав депутата та партію, які будуть представляти інтереси всіх громадян, не закінчується. А, мабуть, саме після виборів розпочинаються  важливі та ключові завдання для громадянина. Бо відповідальність за майбутнє країни лежить не лише на депутатах, міністрах, Президенті, головах міських та селищних рад, а й на кожному з нас. Треба цікавитись роботою народних депутатів, вивчати їх звіти, приходити на зустрічі з виборцями, пропонувати власні ініціативи.

Які функції та обов’язки має народний депутат, чим він може бути корисним для виборця, які міфи існують у молоді про вибори, і як їх можна спростувати, чого молодь чекає від цих виборів, як правильно ухвалювати рішення за допомогою критичного мислення, читайте та дивіться в наших матеріалах.

Народний депутат – ваш представник у Верховній Раді на наступні 5 років 

Прозорі вибори в Бахмуті: чим народний депутат може бути корисний для виборців? (Відео)

ТОП-5 міфів про вибори, які легко спростувати (відео)

Чого бахмутська молодь чекає від парламентських виборів? (Відео)

Як люди приймають рішення (Відео)

Як аналізувати програми кандидатів за допомогою критичного мислення (Відео)

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

У сучасному світі кожного дня на нас насувається великий потік інформації. У виборчий період він збільшується: телереклама, біг-борди, газети, постери, флаєри. Як не розгубитися у цьому потоці інформації, та виважено зробити вибір? У цьому нам допоможе критичне мислення.

Критичне мислення – це здатність людини усвідомлювати власну позицію з того чи іншого питання, приймати ретельно обдумані, зважені рішення щодо суджень або дій.

Майже кожна людина в країні на передодні парламентських виборів має власну думку про те, за кого буде голосувати. А ось якщо запитати на чому ґрунтується її вибір? Треба задати  критичні  питання, які дадуть вам змогу краще розуміти за кого голосувати.

Ніл Браун, автор посібника по критичному мисленню, стверджує, що два способи мислення – коли людина просто впитує інформацію, як губка, але не оцінює і не розглядає її критично. Та другий – він схожий на просіювання піску в пошуках золота. Така людина розуміє, що аргументи потрібні не для того, щоб їх запам’ятати, а для того, щоб оцінити їх силу.

Візьмемо декілька пунктів з програм кандидатів у народні депутати по округу №46 міста Бахмута та спробуємо їх критично оцінити.

1.Недопущення скорочення робочих місць в регіоні

2.Підтримка обдарованої молоді, розвиток молодіжного та соціального підприємництва.
3.Зниження тарифів на газ для населення України до 3800–4000 грн за тис. куб. м;

4.Припиненя війни  на Сході України.

Спочатку нам уявляється, що це дуже гарні та корисні пропозиції, тільки, на жаль, пункти №1 та №2 – дуже опосередковано відносяться до функцій народного депутата, бо народний депутат ніяк не зможе вплинути на власника бізнесу та заборонити йому звільняти людей.

Яким чином народний депутат зможе розвивати соціальне підприємництво? Це, по-перше, бажання та виважене рішення власника якогось бізнесу віддавати левову частку прибутку на соціальні напрямки. 
Пункт №3 – популізм, а пункт №4 – це гасло.

Говорячи простою мовою,  популізм – це емоційні обіцянки політиків вирішити складні проблеми простими засобами.

Щоб це визначити, необхідно, звичайно, знати про функції народного депутата та його повноваження. Про це ми розказували в попередніх випусках.

Якщо  кандидат у народні обранці вже працював у Верховній Раді – то треба вияснити для себе, чим він  відзначився та  що зробив корисного.

Як правило, під час виборчих перегонів всі кандидати проводять зустрічі з виборцями прямо у дворах. То варто завітати та спитати особисто у кандидата, що він планує робити, яка в нього програма, чим він відрізняється від своїх опонентів та чому, власне, голосувати треба за нього.

Але де ж тут критичне мислення?

Якщо ви прочитали ці пункти з програми і у вас не виникло ніяких сумнівів та запитань, значить ви сприймаєте інформацію не критично, просто впитує, як губка, та й ще добре, коли запам’ятовуєте.

Цілком можливо, що ваш мозок і подавав сигнали але ви їх не почули, бо популізму та гаслам дуже важко протистояти, до того ж трохи забракло обізнаності з деяких питань.

По-перше, будь-який навик потрібно тренувати, щоб він закріпився.
По-друге, ця ситуація для вас повинна бути важлива. Адже критичне мислення працює, коли є проблемне завдання.

По-третє,  читаючи програми партій та кандидатів, потрібно інформацію сприймати критично, роблячи власні висновки, ставлячи власні запитання, відповіді на які неоднозначні і вимагають пошуку в кількох джерелах.
Якщо у програмі багато гасел, популізму, обіцянок, які не входять до обов’язків депутата та замало конкретних пропозицій, можливо треба ставити під сумнів голосування за такого кандидата?

Займаючись пошуком відповідей, критично аналізуючи інформацію,  формується власна думка, а не та, що вам нав’язувалася піарниками, політиками і політтехнологами.

Питань багато, але дуже важливо використовувати надійні джерела інформації.
На сайті Верховної Ради України можна ознайомитись з програмами. На сайтах PolitHub.org та Вибори 19  можна перевірити програмні позиції партій політиків та проаналізувати їх.

Щоб покращити основи критичного мислення, ви можете скористатися спеціальними он-лайн курсами.

Якщо ви критично аналізуєте інформацію, у вас сформується власна думка, замість судження, що нав’язуються ззовні. Пам’ятайте, від свідомого вибору кожного буде залежати політична культура в країні і професійний склад нового парламенту.

Народний депутат – ваш представник у Верховній Раді на наступні 5 років 

Прозорі вибори в Бахмуті: чим народний депутат може бути корисний для виборців? (Відео)

ТОП-5 міфів про вибори, які легко спростувати (відео)

Чого бахмутська молодь чекає від парламентських виборів? (Відео)

Як люди приймають рішення (Відео)

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.