А ви знали про те, що поставити остаточний діагноз і виявити характер пухлини, тобто визначити доброякісна вона чи злоякісна, можна лише після її видалення? Хто і як досліджує пухлини у Бахмуті, яку зброю мають у своєму арсеналі лікарі-онкологи та які аналізи можна зробити, щоб випередити хворобу – читайте в матеріалі.
Морг, зазвичай, асоціюється зі смертю, але мало хто знає, що тут піклуються і про живих. Саме у гістологічній лабораторії, що входить до складу патолого-анатомічного відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута, проводиться діагностика пухлини.
Для дослідження матеріал готують 5-10 днів
У флаконах, каструлях, відрах операційний та біопсійний матеріал доставляють на дослідження. Розмір ємності залежить від розміру видаленого. Родимки привозять у невеликих флаконах, а молочні залози і частини шлунку у каструлях. У лабораторії працюють не з прізвищами, а з номерами, які будуть супроводжувати матеріал у процесі дослідження, а скло та блоки злоякісних утворень зберігають в архіві довічно. На прохання пацієнта скельця можуть видавати для звернення в інші профільні лікарні за консультацією. А саму пухлину віддадуть на утилізацію, після повного дослідження.
«Весь процес займає приблизно тиждень. Кістки готують довше. Від пухлини вирізають шматочки, перед вивченням їх потрібно знежирити та збезводніти, помістити на предметні скельця», – розказує завідуюча патолого-анатомічного відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута Наталя Істоміна.
Шматочки пухлини заливають у парафін а потім робляь тонкі зрізи на спеціальному апараті мікротом.
Часточки операційного матеріалу розмістили на скельця.
Перед роботою на мікроскопі матеріал фарбують.
Матеріал завантажують у формалін на добу, потім у спирт на добу, потім у парафін на добу. Зрізи закріпляють на предметні скельця, фарбують спеціальними хімічними реактивами – це ще один день. Коли скельця висихають, лікар дивиться їх під мікроскопом, ставить діагноз. На підставі цього діагнозу лікар-онколог призначить хіміотерапію.
До лабораторії потрапляє операційний і біопсійний матеріал зі всіх відділень. Вивчають не лише пухлини, але й апендицит, матеріал після перерваних вагітностей.
Остаточний діагноз
«Такі обстеження як УЗД або рентген лише дають підставу припустити наявність захворювання, і лише наше дослідження може точно підтвердити це пухлина доброякісна або злоякісна – раки, саркоми, пухлини, які можуть дати метастази», – пояснює завідуюча.
Для пацієнта це дослідження безоплатне, воно входить до пакету послуг, яке оплачує у програмі медичних гарантій Національна служба здоров’я України (НСЗУ). За останні роки з’явились приватні лабораторії, тому кількість обстежень змінюється, але у процентному відношенні кількість виявлених злоякісних пухлин збільшується. У 2019 році провели близько 13 тисяч досліджень у трьох тисяч осіб, приблизно третина з них – злоякісні.
Такою пухлину лікар бачить під мікроскопом.
«У нас є атласи, де все описано, можна звіритися, та зазвичай ми знаємо відразу. Якщо є сумніви, пишемо: рекомендується консультація в онкодиспансері в Краматорську. Там роблять імуногістохімію. Ми даємо туди наші скельця, але цей аналіз коштує грошей», – описує процес дослідження Наталя Істоміна.
Хвороба не обирає, чи є на тобі білий халат
У колективі патогістологічної лабораторії теж є людина, що нещодавно пережила операцію з видалення пухлини. Жінка каже, що з нетерпінням та хвилюванням чекала свій діагноз. Вважає, що рівень відповідальності після хвороби не змінився, вона і до операції розуміла, наскільки їх робота відповідальна і помилковий діагноз може коштувати людині життя.
«Ми всі люди і всі по одну сторону. Ця хвороба не обирає – у білому халаті ти чи ні, це може статися з тобою, твоїми близькими, мамою, татом, бабусею», – каже лікар-онколог Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута Теймураз Агумава.
Для того, щоб пояснити маршрут пацієнта онкологічного відділення, лікар розказав, як працюють у відділенні з пацієнтками, які мають підозру на патологію молочної залози. Патологію при огляді можуть виявити, як сімейний лікар так і лікар-гінеколог, до якого жінка може звертатись без направлення.
Доброякісний підсумок
Зважаючи на скарги та протоколи, які діють у медзакладі, лікар обирає найбільш оптимальний маршрут, щоб мінімізувати часовий показник і оптимізувати ефективність дій. Якщо сімейний лікар або гінеколог вважають, що потрібна консультація онколога, створюють електронне направлення, і через систему реєстрації пацієнтка записується на прийом.
На консультації в онколога визначається необхідність проводити ультразвукове обстеження або рентген обстеження, так звану, мамографію. Такі обстеження, що може призначити також гінеколог або сімейний лікар, є безкоштовними і входять в систему медичних гарантій, що оплачує лікарні НСЗУ.
Якщо під час УЗД виявлено доброякісне новоутворення – кіста, то лікар може призначити і провести пункцію цього утворення. Пункція робиться з метою проведення цитологічного обстеження – дослідження рідини або з лікувальною метою. Якщо після таких лікувальних заходів кіста пропаде, пацієнтка переходить у фазу активного спостереження. Вона буде відвідувати лікаря раз в три місяці або раз на півроку.
Злоякісна пухлина видаляється разом з молочною залозою
Якщо після УЗД є підозри, що пухлина має злоякісний характер, можуть також призначити цитологічне дослідження, зробити додаткові аналізи і відправити на стаціонарне лікування в онкологічне відділення. Там створюється клінічна комісія: пацієнтку оглядає лікар та завідуючий, визначається обсяг заходів з видалення пухлини.
«У зв’язку з реконструкцією онкологічного відділення ми працюємо на базі кардіологічного відділення, оперуємо в гінекологічному. Але весь перелік послуг надаємо», – пояснює лікар-онколог.
Після видалення пухлину відправляють в патогесталогічну лабораторію для діагностики. Якщо пухлина не злоякісна, хвора виписується і переходить у стадію активного спостереження.
Якщо був визначений статус злоякісного утворення, відбувається видалення пухлинного утворення разом з молочною залозою та лімфатичними вузлами. Повторно проводять гісталогічне дослідження, щоб визначити стадію захворювання, метастатичні процеси, а також обсяг подальшого лікування.
Три зброї проти ракових клітин
Загалом впливати на пухлину можна трьома способами: хірургічним (операція), фармацевтичним (хіміотерпія) та променевим (променева терапія).
Хірургічний метод лікування онкологічних захворювань впливає безпосередньо на пухлину. Хіміотерапевтичне або медикаментозне лікування – на організм у цілому. Променева терапія – це локальний метод, впливає на відповідну зону. Ці методи використовуються в залежності від стану.
На базі бахмутського онкологічного відділення існує два методи лікування: хіміотерапевтичний і хірургічний. Якщо лікар бачить необхідність, він дає направлення на консультацію до лікаря-радіолога в Краматорський диспансер, який визначає необхідність проведення променевої терапії.
«Є умови задачі; приміряючи на ті шаблони, які в нас є у вигляді протоколів, ми обираємо методи, звичайно використовуючи свій клінічний досвід та мислення. Хоча медицина носить характер доказової, до сих пір не можуть вирішити – це творчість чи наука», – пояснює Теймураз Агумава.
Забезпечення препаратами першої лінії на 98%
У хіміотерапії існує три лінії терапії, які використовуються залежно від доцільності. Перша лінія, друга лінія і таргетні препарати. Друга лінія використовується при неефективності першої лінії, достатньому матеріальному забезпеченні лікувального закладу або на розсуд лікаря. Третя лінія – препарати, які вже почали використовувати в нашій країні, до певного моменту вони носили характер клінічного випробування.
Препарати для лікування онкологічних захворювань надходять у відділення за програмою МОЗу. Лікар каже, що цього року забезпечення – одне з найкращих за весь 12-ти річний досвід. У достатній кількості є препарати першої лінії, фізраствори, системи, які зазвичай пацієнтам приходилося купувати за власний кошт. Це безпосередньо впливає на ефективність лікування і в моральному, і в клінічному плані. Пацієнтів, за словами лікаря, стало більше, не в сенсі збільшення захворюваності, а в розумінні збільшення кількості пролікованих випадків.
«Тиск, коли пацієнту потрібно обмежити родину, на користь свого лікування – негативно впливає на процес одужання», – підкреслює лікар-онколог.
Коли препарати закінчуються в онкологічному відділенні нашої лікарні, пацієнт може вибрати або придбати їх за свій рахунок, або поїхати в диспансер до Краматорська і отримати безкоштовно.
Шість основних скрінінгів, які можна зробити безкоштовно
Як розказала нам заступниця головного лікаря Центру первинної медичної допомоги Бахмута Олена Сологуб, звернувшись до свого сімейного лікаря в якості профілактики онкологічних захворювань, пацієнт може розраховувати на:
- Огляд шкіри (рак шкіри, меланома)
Скринінг на меланому проводиться раз на рік.
- Ультразвукова діагностика (рак м’яких тканин, рак грудей).
Нагадуємо, що УЗД може допомогти виявити розташування пухлини, але не вкаже, чи є знайдена пухлина злоякісною. УЗД може виявити пухлину в м’яких тканинах, які погано проглядаються за допомогою рентгену, хоча знімки УЗД дослідження не такі деталізовані як знімки магнітно-резонансної чи комп’ютерної томографій.
- Мамографія (рак грудей).
До 40 років мамографія не завжди інформативна, адже тканини молочної залози більш щільні, а це ускладнює діагностику. Жінкам 40-55 років мамографію варто проходити щорічно. Тим, хто досяг віку 55+, дозволяють обстежуватись кожні два роки.
- Комп’ютерна томографія (рак легенів)
Спіральна комп’ютерна томографія з низькою дозою опромінення показала себе ефективною у виявленні раку легенів у тих, хто багато курить та досяг віку 55-74 років.
- Колоноскопія та фекальний імунохімічний тест (колоректальний рак)
Колоноскопія довела свою ефективність у зниженні смертності від колоректального раку (злоякісна пухлина товстого кишківника та прямої кишки). Завдяки цій процедурі, аномалію (поліп) можна побачити до того, як вона переродиться в рак. Це один з найбільш розповсюджених видів раку як у чоловіків, так і у жінок. Лікарі радять починати колоноскопію з 50 років та проходити її кожні 5-10 років до 75-річного віку. За деяких причин, лікар може порадити процедуру частіше.
Фекальний імунохімічний тест – це тест калу на приховану кров. Така кров не змінює колір калу і її важко виявити як мікроскопічно, так і макроскопічно. Виконувати цей тест рекомендовано один раз на рік людям 50-75 років. При виявленні прихованої крові показана колоноскопія.
- Тест на папіломовірус та ПАП-тест
Вірус папіломи людини – це інфекція, з якою зустрічається більшість сексуально активних жінок та чоловіків. Майже всі випадки раку шийки матки спричинює саме цей вірус. Також вірус може спричинити рак пеніса, анального каналу та горла. Тест на папіломавірус людини може допомогти вчасно виявити вірус, який призводить до аномальних змін у клітинах. Виявити аномальні клітини – до того, як вони перетворяться на рак – допоможе також ПАП-тест. Проходити його радять з 21 року. Якщо результати нормальні, лікар може порадити пройти тест знову через три роки. З 30 до 50 років, за рекомендаціями МОЗ, варто проходити 1 раз на 5 років ПАП-тест та аналіз на папіломавірус людини.
Як запобігти раку, якщо у вашій родині були випадки цього захворювання?
Сама по собі генетична схильність може підвищити вірогідність захворювання, але зазвичай не є причиною розвитку захворювання. Найчастіше рак виникає під впливом інших чинників, які збільшують ризик і вразливість людини.
Щоб зменшити ризик захворіти онкологічними захворюваннями, важливо:
- не вживати тютюнові вироби;
- слідкувати за вагою. Ожиріння або надмірна вага – це ще один фактор ризику;
- їсти якомога менше жирів і цукру;
- вести активний спосіб життя;
- зважати на екологію. Ще один ризик – це проживання в забрудненому навколишньому середовищі або робота, пов’язана із шкідливими речовинами.
У Бахмутській ОТГ на диспансерному обліку в онколога знаходиться 3017 осіб з онкологічними захворюваннями. Померло за 2019 рік 168 осіб. За структурою смертності та захворюваності на 1 місці онкопатологія органів травлення, на другому – рак легенів, на третьому – захворювання жіночих статевих органів.
«Відвідуючи лікаря з профілактичною метою, ми випереджаємо хворобу. У наших реаліях найчастіше пацієнти звертаються до свого сімейного лікаря, коли з’являється відчуття дискомфорту. Але цю тенденцію треба змінювати», – підсумовує лікар-онколог Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута Теймураз Агумава.
Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.
