Дедалі більше українських журналів про жіноче здоров’я публікують поради, як підтримувати прийнятний стан організму в умовах постійного стресу та загрози фізичного знищення. У зв’язку з цим редакція «Бахмут.IN.UA» спробувала знайти дані про те, чи почали українки звертатися за гінекологічною допомогою частіше, і чи помітили взагалі якісь зміни у собі.
Однак ми зіткнулися з досить прогнозованим висновком: зараз ніхто не веде такий облік. З цієї причини відомий бахмутський гінеколог Юрій Афанасьєв у діалозі з журналістами «Бахмут.IN.UA» не зміг надати дані про те, чи змінилася кількість звернень до фахівців серед місцевих жінок. За його словами, зараз бахмутянок більше хвилює виживання під обстрілами та евакуація. Ті ж, хто приймає рішення відмовитись від евакуації, ймовірно, не надто дбають про своє здоров’я, оскільки в місті, за даними Афанасьєва, не залишилося жодного гінеколога.
Проте своєю думкою щодо впливу постійного стресу на жіноче репродуктивне здоров’я у травні цього року ділилася медичний директор центру первинної медичної допомоги Бахмута Олена Сологуб.
Фото: КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр»
«Так, стрес впливає на гормональний фон, в тому числі й на жіночий, в якому з’являється збій. Мабуть, не варто одразу бігти до гінеколога, якщо вже стався такий розлад. Варто хоча б місяць почекати, але не треба ковтати пігулки. Але якщо це триватиме понад місяць, то варто звернутися до гінеколога. Це також стосується і менопаузи у жінок», – розповіла вона.
Читайте також: Хто і чому їде народжувати у Бахмут?
Навіть в аналітичному центрі МОЗ і Центрі громадського здоров’я не мають статистики про захворюваність жіночих репродуктивних органів, але вже з іншої причини. За інформацією представника відомства, наразі ситуація з відвідуваністю лікаря у будь-якій галузі критично низька, якщо не йдеться про травми тощо.
Фото: Gynline Dr. Bugro Гінекологія
«Захворюваність зараз неможливо виміряти, бо більшість жінок просто не звертаються по допомогу. Українці зараз загалом набагато рідше звертаються до лікарів. Особливо це видно, якщо ми говоримо про захворювання, які не мають явних хворобливих проявів або не викликають болю на перших стадіях», – повідомили журналістам «Бахмут.IN.UA» у пресслужбі Міністерства охорони здоров’я.
Бахмутська лікарка-гінеколог Інна Змейова розповіла, що аменорея військового часу – це норма. Вона порадила тим, хто стикнувся з такою проблемою, пити заспокійливі засоби та «зайнятися ділом». Крім того, для підтримання задовільного фізичного стану організму, за її словами, варто пити до двох літрів рідини за добу, а для психологічної стабільності – частіше допомагати один одному.
«Так, це правда що люди рідко звертаються зараз до лікарів, тому що зайняті війною. Але тим, хто дзвонить мені, я відповідаю», – поділилась Змейова у розмові з журналістами.
Фото: Gynline Dr. Bugro Гінекологія
За даними Азербайджанського Медичного Університету, навіть жінки, яким вдалося врятуватися від жахів війни, згадують про необхідність обстежитися у гінеколога далеко не відразу після прибуття в безпечне місце. Причин тому багато, а захворювання тим часом посилюється.
«Міграція по-різному впливає на здоров’я біженців з таких причин, як незручність умов проживання, фінансові труднощі, відсутність медичного страхування, мовний бар’єр. Цей вплив на здоров’я особливо явно простежується на основі соціального статусу і традиційних ролей біженок. Жінки-мігранти мають безліч акушерських та гінекологічних проблем, особливо в аспекті викиднів та мертвонародження. Крім того, жінки можуть зазнавати всіх видів насильства у процесі війни та міграції», – зазначено у звіті.
За інформацією дослідників, багато біженок стикаються з тим, що з різних причин не можуть навіть дістатися лікарні для проведення обстеження, не кажучи вже про лікування. Тому, коли виживання у пріоритеті, критично низька кількість жінок замислюється про довгострокові наслідки пережитого для здоров’я стресу. Особливо, якщо йдеться про мляві захворювання, прояв яких можна відчути лише коли процес стає незворотнім.
Фото: ДСНС у Донецькій області
Жінки, які наразі знаходяться в окупації, у підвалах, утримуються насильно або з іншої причини не мають можливості повною мірою розпоряджатись своєю свободою, можуть зазнати насильства й не мати доступу до медичного обслуговування. Лікарі, які обстежили постраждалих внаслідок конфлікту в Нагірному Карабаху, описали умови життя жінок під час війни так:
«Крім того, шлюб і вагітність у молодому віці, складнощі з регулярною купівлею засобів контрацепції ще більше посилюють проблеми жорстокого поводження і жіночого здоров’я. Часто біженки не можуть діяти самостійно через своє становище у сім’ї. Вони мають проблеми з доступом до медичної установи або некомпетентні у доступі до послуг».
Водночас Американський коледж акушерства та гінекології провів дослідження з вибіркою з жінок, які мешкають у невеликих населених пунктах Близького Сходу та Африки. У цьому регіоні часто відбуваються недовготривалі зіткнення місцевих представників влади з різними воєнізованими угрупованнями, тому вченим вдалося проаналізувати, як на жіноче здоров’я вплинули військові дії тривалістю всього 16 днів.
Всіх жінок дітородного віку (від 15 до 45 років), які проживають у найближчих селах, попросили заповнити анкету, що стосується їх менструального циклу на початку війни, через 3 місяці й через 6 місяців після згаданих подій. Для цього зібрали три групи жінок: тих, хто 16 днів мешкав в умовах активних бойових дій (група А), групу жінок, які евакуювалися протягом двох днів після початку зіткнення (група В) та контрольну групу (С).
Фото: Володимир Зеленський у Facebook
За підсумками перших трьох місяців понад 35% жінок із групи А відзначали проблеми з регулярністю циклу або відсутністю менструації. У групі В з такою проблемою зіткнулися лише 10,5% респонденток, тоді як у контрольній групі показники були в межах норми – 2,6%. Через пів року після війни у групи В повністю відновився цикл, а ось 18,6% опитаних із групи А (що перебували в гущі активних бойових дій) так і не повернулися до норми.
«Короткий період війни, що діяв як гострий стресовий стан, призводив до порушень менструального циклу у 10-35% жінок і, ймовірно, був пов’язаний із тривалістю перебування на війні. Це може продовжуватися після закінчення війни та більше одного або двох циклів», – додали вчені з Американського коледжу акушерства та гінекології.
Варто зазначити, що збитий менструальний цикл або його відсутність не є небезпечними для життя. Однак у довгостроковій перспективі це може призвести до аменореї та, як наслідок, безплідності чи ановуляції – нездатності виносити плід на ранніх стадіях вагітності.
Фото: КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр»
Крім того, нерегулярний цикл, якщо не вжити заходів, може призводити до: розвитку гіперпластичних процесів ендометрію, що створює загрозу виникнення ерозії, та згодом раку матки; цукрового діабету; остеопорозу; серцево-судинним патологіям; гормональному збою; полікістозу яєчників; та навіть доброякісним пухлинам. За відсутності лікування та постійного впливу дистресу розвиток цих захворювань може відбуватися набагато швидше, ніж у звичайних умовах.
Читайте також: Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
Тривалість активних бойових дій на всій території України зараз є недостатньою, щоб говорити про явний вплив на демографію. Крім того, війна триває, тому розпочати повномасштабне дослідження цього питання в українських медиків просто немає можливості, не кажучи вже про різке скорочення звернень за медичною допомогою.
Проте Центр громадського здоров’я при МОЗ України ще наприкінці червня поділився новою платформою «Бережи себе». Програма інформування про небезпечні захворювання концентрується не лише на жіночому здоров’ї, проте поки що це один із небагатьох порталів, який розкриває проблему гормональних змін у жінок на тлі війни.
«В Україні створили платформу доказової інформації про здоров’я під час війни – «Бережи себе». Тут ви знайдете доказову інформацію на теми від хронічних та інфекційних захворювань до ментального здоров’я. Матеріали готують доказові та авторитетні експерти – лікарі, науковці та медичні журналісти. Не відкладай турботу про здоров’я на «після перемоги», – зазначено в інструкції ЦГЗ.
Крім того, на початку активних бойових дій українкам радили, як бути у випадку, якщо менструація почалася під час перебування в бомбосховищі. Не втрачають своєї актуальності й контакти лікарів різного профілю, які готові проконсультувати віддалено.
Головне фото: «Добробут» у Facebook
