Тільки екстрена допомога, коли є гострий біль, покриваються державою, решту послуг сплачує пацієнт. Щоб поставити пломбу, хоч ветерану війни, хоч дитині, хоч учаснику АТО, треба сплатити в касу. Щоб вижити, керівництво стоматологічної поліклініки ухвалило фінансові плани по 30 тисяч гривень на кожного лікаря. У суті нововведень розбиралися наші журналісти.

Платна стоматологія: як сприйняли нові умови пацієнти

«Приходьте, лікар працює до 13.00. Прийом у поліклініці – платний», – попереджає медсестра в реєстратурі Бахмутської стоматологічної поліклініки.

Перед відвідуванням лікаря тепер у касу вносять оплату. 30,59 гривень коштує первинний огляд, 30,59 гривень – консультація лікаря, 12,93 гривень – засоби індивідуального захисту, разом перед оглядом треба сплатити 74,11 гривень. Остаточну оплату вносять за підрахунками, що зроблять у касі із записів стоматолога. Ця сума може коливатись від 305 гривень за звичайну пломбу до 622 гривень за лікування пульпіту третього ступеня. Просте видалення зуба коштує 196 гривень. Діючі тарифи скоро перерахують у бік зростання, оскільки збільшилася мінімальна заробітна плата. 

У реєстратурі кажуть, що більшість пацієнтів на платні послуги не зважає, принаймні не робить ніяких зауважень, лише чверть починає висловлювати своє незадоволення.

«Ми й раніше сплачували за послуги, але лікарю. Платили і за пломби, і за видалення зубів, я не пам’ятаю суми, тому не можу порівняти з вартістю послуг у касі. Можливо тепер, коли гроші проходять через лікарняну касу, ці кошти підуть на розвиток поліклініки», – коментує нові принципи реформування стоматологічної галузі пацієнтка Марина.

Пацієнти навіть не здогадуються, що без роботи медсестри, яка накручує вату, що використовують під час пломбування для ізоляції зуба, стоматологія не буде працювати. Усі ватні тампони проходять термічну обробку перед використанням, для цього працює окремий блок.

Лікарі підтверджують, що до них обурені пацієнти майже не доходять, усі скарги залишаються на рівні каси та реєстратури. За три місяці реформи зі скаргами до керівництва Бахмутської стоматології звернулися три людини.

«Видаляв зуб і потрапив ніби в радянські часи: у крісло влізти неможливо – вузьке, обладнання стареньке, ремонту років тридцять не було. Дуже неприємно бачити санвузол, який, мабуть, із моменту відкриття стоматології не бачив ремонту. Цього разу до хірурга черги не було. Але пам’ятаю, що раніше черги дуже обурювали. У приватному кабінеті лікар цінує і свій, і мій час, облаштування сучасне, тому я лікуюсь там», – розказує Олексій.

Фінансовий план у лікаря – 30 тисяч гривень на місяць   

Головний лікар Комунального некомерційного підприємства Бахмутська стоматологічна поліклініка Володимир Вітязь каже, що за програмою медичних гарантій у місяць від Національної служби здоров’я отримує трохи більше 90 тисяч гривень, а за медичною субвенцією було 522 тисячі гривень. Платні послуги в стоматології були, але всі ці гроші надходили на спецрахунок і йшли на розвиток, а тепер треба заробляти на зарплату лікарям, податки, матеріали та інструмент. Поки що Бахмутська міська рада продовжує сплачувати комунальні послуги. У 2019 році така допомога склала 536 тисяч гривень на рік. 

«Зараз моя головна мета, відучити лікарів халтурити, тобто брати гроші з пацієнта понад те, що вони оплачують у касі. Ті лікарі-стоматологи, які думають про те, як заробити і не віддати гроші в установу, не думають про завтрашній день. Ми повинні заробити не менше 5,5 мільйонів гривень на рік. Ділимо цю суму на кількість лікарів і на 12 місяців, у результаті отримуємо фінансовий план на місяць. 360 гривень я повинен кожен день заплатити лікарю. А звідки я заплачу? Тому на кожен день є фінансовий план. Щоб отримати зарплату більше шести тисяч гривень, лікар повинен надати послуг на 30 тисяч гривень на місяць», – пояснює головний лікар.

У касу платять всі

Вітязь говорить, що досі не може звикнути до того, що не має можливості навіть ветерану війни надати безкоштовну допомогу. Зараз навіть ургентна допомога – виїзди лікарів протягом доби на санпропускник у Бахмутську багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування для надання невідкладної допомоги  не оплачуються.

Вітязь каже, що в дитячій стоматології використовують більш коштовні матеріали.

Цей адгезів для пломбування коштує 1500 гривень, для дорослих купують за 800 гривень.

«Для мене це катастрофа як для керівника, якщо прийде інвалід війни і йому потрібно буде видалити корінь перед зубопротезуванням. За програмою державних гарантій оплачується тільки гострий біль. Коли я попросив у міськраді виділити гроші з міського бюджету на ургентну допомогу, прийшла відповідь із відомістю, у кожному стовпчику – нулі. А в минулому році було 83 виклики. З початку реформи чергуємо з моїм замом безкоштовно», – розказує керівник стоматологічної поліклініки в Бахмуті.

Конкуренція комунальної стоматології з приватними клініками

Навіть у карантин стоматологію продовжують відвідувати пацієнти, лише у квітні було зменшення кількості клієнтів. Деякі лікарі тоді пішли в безоплатні відпустки. На сьогодні, за словами головного лікаря, колектив заробляє на утримання лікарні, не зважаючи на наявність конкуренції з боку приватних стоматологічних кабінетів. 

«Я особливої ​​конкуренції як керівник відчувати не буду. Місто невелике і більшість людей йдуть на прізвище або на установу. Якщо лікар у нас більше не працює, пішов у приватну практику, а пацієнт йому довіряє, то він його знайде. Якщо людині не принципово в кого лікуватися – немає довіреного стоматолога, то у нас у реєстратурі порадять до кого звернутися. Адже близько 30% пацієнтів йдуть за звичкою до стоматології. У нас дешевше. Лікування пульпіту у нас коштує 622 гривні, в одній з клінік міста – 1400 гривень. І в нас є договірні відносини й гарантія. Ми підписуємо письмовий договір, в якому також є права пацієнтів. Договір – це підстава, щоб звернутися до мене зі скаргою, до суду в крайньому випадку. У приватному кабінеті, крім усного договору, у пацієнта нічого немає», – наголошує Вітязь.

У стоматологічній поліклініці відкрили окремий кабінет прийому первинних пацієнтів. Тут стоматолог-терапевт, на на зразок сімейного лікаря, має вирішити, до якого вузького спеціаліста направити пацієнта, щоб скоротити маршрут. Це нововведення зазнало критики як і при реформуванні першої ланки медицини, тому порядок трохи послабили. 

Реформування другого рівня медицини, куди входить також реформування стоматології, почалося з 1 квітня 2020 року, і за цей час штат лікарів вже зменшився. Звільнилися дев’ять лікарів. Частина з цих стоматологів поєднували роботу в стоматології з приватною практикою, а тепер зовсім перейшли в цей сектор. Хтось тільки відкриває власний кабінет. Тому питання забезпечення кадрами стає дуже важливим.

«Якщо місяць тому я думав, що найголовніше це матеріальна база, то зараз для мене важливіше кадровий склад. Головне стратегічне питання – забезпечення кадрами. Якщо я зараз про це не буду думати, через три роки в нас буде проблема з кадрами. У нас середній вік лікарів був 44 роки – це найквітучіший вік. Якісь лікарі пішли на пенсію за вислугою років, хтось пішов на вільні хліби. Мені потрібно п’ять лікарів-інтернів, що навчаються на контракті, які будуть оплачувати проходження практики. За два роки ми підготуємо людей. Двоє місцевих хлопців вже готові приступати», – ділиться планами Вітязь.

Для рентгену використовують цифровий візіограф, зображення передається на комп’ютер, його можна без проявки знімка сфотографувати і показати лікарю.

Лікарі-стоматологи вважають, що комунальна лікарня не виживе в таких умовах. Принаймні не в такому складі

Нам вдалося поговорити з декількома лікарями, які ще працюють та вже звільнилися з поліклініки. Більшість з них попросили не публікувати їх слів, а погодилися поговорити анонімно. Лікарі, з якими ми поговорили, мають різні точки зору з приводу розвитку стоматології і подальшої роботи комунального закладу, але всі вони не розділяють оптимізму керівництва лікарні. Хтось планує швидку «втечу», хтось «піде, якщо стане дуже тяжко». Стоматологи вважають, що поліклініка і надалі буде втрачати клієнтів, які поступово підуть у приватні кабінети, оскільки там здатні забезпечити послуги на високому рівні.

Дати коментар нам погодилася Ольга Мирошниченко. Лікарка-ортодонт, яка останні роки поєднувала роботу в поліклініці з приватною практикою у лікувальній справі, цієї весни звільнилася з поліклініки. На її думку, комунальні стоматології не виживуть на ринку, оскільки не можуть собі дозволити конкурувати з приватними саме в розрізі технологій. Лікарі, які працюють сучасними матеріалами і використовують новітні методи, працювати в таких умовах не зможуть.

«Я не просто пішла в приватну практику і залишила комунальну стоматологію, я вийшла на пенсію, хотіла це зробити ще  минулого року, реформа мене тільки підштовхнула. Вважаю, що реформування медичної галузі лише відсунуло людей від якісної медичної послуги. Зараз у стоматології при пломбуванні каналів продовжують працювати з матеріалами, які вже майже не використовують у сучасній практиці. Щоб якісно і безпечно для пацієнта полікувати зуб, потрібні відповідні матеріали та інструмент, за цим інструментом потрібно доглядати, це теж додаткові витрати. Комунальна стоматологія не може собі цього дозволити. Лікар, що цінує свій імідж не буде працювати з тим, що йому там дають, тому люди звільняються.

Як ви думаєте, чому в Харкові полікувати зуб коштує – 1500 гривень, бо там використовують мікроскоп та сучасні матеріали, що промивають та обтурують канали, відповідний інструмент, що розширює їх та допомагає якісно заповнити. А в нас у стоматології це 500 гривень коштує, і що отримує пацієнт на виході!? Щоб забезпечити відповідний рівень послуг, всім лікарям треба закупити належне обладнання, інструмент, матеріали. Ще раз підкреслю, що вони просто не можуть собі цього дозволити, це дуже затратно. Щоб вижити, у комунальній стоматології будуть поступово скорочувати штат, у тому числі й обслугу. Думаю, що в перспективі в стоматологічній поліклініці може залишитися декілька кабінетів», – вважає Ольга Мирошниченко.

У кабінеті в лікаря-стоматолога Ігоря Рудича працює сучасне обладнання, закуплене самостійно і передане на баланс поліклініки.

Європейська якість і ціни: чому мешканці Німеччини їдуть лікувати зуби до Угорщини?

Щоб порівняти ситуацію у сфері стоматології з європейськими реаліями, ми звернулися до мешканки Бахмута, яка декілька років живе в Німеччині. Людмила розказала, що стоматологічні послуги частково покриваються страховкою, але зазвичай лікарі радять взяти інші, більш якісні матеріали, за які треба доплачувати, тому майже кожний похід до стоматолога оплачується додатково. Взагалі послуги стоматології дуже вартісні, тому деякi німці їздять до Угорщини та Чехії або частіше сплачують вартiсть послуг на виплат. Українська та російська діаспора намагається полікувати зуби та поставити коронки під час подорожей на Батьківщину. Вважається, що це не тільки дешевше, але й професійніше. «Коли відвідуєш стоматолога, зазвичай складається враження, що на тобі намагаються побільше заробити. Професійно це обґрунтовано чи тільки фінансово – не знаю. Пропонують поставити пломбу дорожче, яку не покриває страхова компанія. Нещодавно ми ставили пломби дітям, вийшло близько 30 євро для кожного (922 гривні), для дорослих пломба гарної якості коштує також вiд 30 євро. У кабінетах звичайно все дуже красиво, вартісне обладнання, але від недбалості ніхто не застрахований. Один лікар скаже, що треба ставити імплант, а хтось спробує лікувати. Якщо говорити про деталі та відмінності, то мене здивувало, що тут лікар працює разом із медсестрою. Вони разом працюють у роті, що значно скорочує прийом. Мені це дуже подобається. Зразу готiвкою послуга не сплачується, але обговорюється їі вартість. Рахунок приходить додому, сплатити можна приблизно протягом двох тижнів. До речі, у Німеччині багато сервісів будується на цьому принципі», – пояснює Людмила.

За декілька місяців медичної реформи на другому рівні саме стоматологічна галузь зазнала найбільших змін. Головний принцип реформи «гроші ходять за пацієнтом», на якому будується реформа «первинки» і «вторинки», тут не діє. Тепер всі планові стоматологічні послуги офіційно оплачує пацієнт. Оскільки стоматологічна допомога вже давно перестала бути безкоштовною для населення, більшість цього не помітила. Зміни у фінансуванні більше торкнулися лікарів. Вчорашні бюджетні установи, в які роками не вкладалися кошти на ремонти і розвиток, оскільки стоматологія не була в пріоритеті, вимушені конкурувати з приватними клініками, які мають сучасне обладнання та облаштування. До чого призведе ця конкуренція покаже час. Стороною, яка найбільше постраждала від реформи стали соціально незахищені громадяни, які не можуть оплачувати послуги і не можуть розраховувати на бюджетну підтримку.

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

На старті медичної реформи другого рівня побоювання щодо її ефективності і негативних наслідків були як у пацієнтів, так і у медиків. Лікарні стали незалежними некомерційними закладами і більше не отримували гроші просто за принципом свого існування, надавати послуги могли лише ті, в кого було обладнання і професійні кадри. Таким чином, медзаклади, які заздалегідь готувалися до змін, отримали можливості не лише виплачувати зарплати, а й розвитися. Про секрет успішного реформування на прикладі Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування у Бахмуті пише сайт Остров.

При новому принципі фінансування «гроші йдуть за пацієнтом» немає сенсу тримати у лікарні сотні ліжок, якщо вони не працюють. Важливо створити умови, щоб пацієнти обрали саме цей заклад і порекомендували його своїм знайомим. Бо Національна служба здоров’я (НСЗУ) оплачує кошти лише по визначеним послугам і лише за проліковані випадки.

Удвічі більше коштів від держави

Поки медичні заклади у Бахмутській громаді фінансувалися з медичної субвенції, яка розраховувалася на кількість приписаного населення та кількість ліжок у відділеннях, грошей не вистачало. Наприклад, дефіцит фінансування на утримання лікувальних установ у Бахмутській міській раді в 2017 році складав понад 20 млн. грн. На той момент за субвенцією фінансувалася амбулаторна допомога, стоматологічна лікарня і Центральна районна лікарня. Фінансова забезпеченість за рахунок державної субвенції становила 54,2% від необхідного. Хоча з місцевого бюджету виділили додаткові кошти в сумі 13,7 млн. грн. – це покривало лише дві третини від потрібного.

Як пояснює начальниця Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради Олена Миронова, більшу частину державної субвенції складала заробітна плата медичним працівникам – 99,4% від загальної суми. Тобто на придбання лікарських засобів та харчування пацієнтів коштів не вистачало. Годі й говорити про нове обладнання чи оплату підвищення кваліфікації.

Ситуація змінилася з початком реформування. У 2020-му році Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування за надані послуги від НСЗУ отримала 159,9 млн. грн., проти наданих у 2019 році у вигляді субвенції – 84,9 млн. грн.

«Новий принцип фінансування не знімає повної відповідальності громад за медичну сферу, з місцевого бюджету виділяються кошти, але їх спрямовують на розвиток. У програмі «Охорона здоров`я населення Бахмутської МТГ 2021-2025 роки» на забезпечення медичних послуг, які не входять до гарантованого державою пакету, заплановано понад 41 млн. грн., а на реконструкцію і ремонти медичних закладів, закупівлю обладнання – понад 25 млн. грн.», – пояснює Миронова.

Попит формує пропозицію

Важко уявити, що бюджетна сфера, яка роками фінансувалася незалежно від якості надаваних послуг, виходить на ринкові правила гри. Однак саме новий принцип фінансування медзакладів спонукає до підвищення якості. По-перше, Національна служба здоров’я заздалегідь оголошує пакети, за якими буде сплачувати лікарням кошти, і можна підготуватися, виконавши відповідні умови, щоб отримувати додаткові кошти. По-друге, лікарні почали працювати на свій позитивний імідж. Звісно, що у невідкладних випадках пацієнт, скоріш за все, буде обирати заклад найближчий до місця знаходження, але у разі планових операцій чи інших форм лікування та відновлення за електронним направленням можна звернутися у будь-яку лікарню України. У цьому полягає принцип екстериторіальності медреформи.

«У квітні 2021 року випущено закон, і ми були впевнені, що до кінця року Національна служба здоров’я України запустить пакет на реабілітацію після коронавірусної інфекції. Хоча цього так і не відбулося, ми вже запустили реабілітацію для пацієнтів після ковіду, бо це наболіла тема. Після місяця на кисні пацієнти ослаблені, у всіх неврологічні ускладнення. За два дні встав наш перший пацієнт, який не міг самостійно пересуватися!», – аргументує появу нової послуги завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмута» Ірина Гезун.

До реабілітації застосовують комплексний підхід – з пацієнтом працює бригада. Насамперед, психолог проговорює приховані проблеми: люди зазвичай переживають за те, чи зможуть швидко відновити здоров’я, повернутися до роботи, щоб не бути тягарем для родини. Інструктор ЛФК розробляє дихальну гімнастику, фізіотерапевт підключається з руховою активністю, медсестра дивиться, чи можливо додати фізіотерпію, масаж. Таким чином, разом з невропатологом створюється індивідуальна програма реабілітації пацієнта.

У бахмутській лікарні крім інфекційного відділення пацієнтів з ковідом приймають у терапевтичному та неврологічному, половина хірургічних ліжок також перепрофільовані на ковідних пацієнтів, загалом у цьому напрямку працює 262 ліжка, у часи погіршення ситуації вони всі були зайняті.

Реабілітація понад усе

Відділення фізичної та реабілітаційної медицини створилося з початком медичної реформи на базі фізотерапевтичного. Фізіотерапію, яку у всьому світі давно не вважають доказовою медициною, поступово замінюють на реабілітацію. Сфера перспективна, але потребує оснащення і професіоналізму кадрів, над чим працюють у Бахмуті.

«Без обладнання та медресурсів ми не отримаємо гроші від НСЗУ – державу не обдуриш. Ми не відмовляємо пацієнтам з іншими ураженнями, просто оплата йде за трьома пакетами», – уточнює лікарка.

На сьогодні у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини працює 15 стаціонарних ліжок: 5 – при травматологічному відділенні, 5 – у неврологічному і 5 – у дитячій лікарні. Допомогу отримують люди після травм і операцій, інсультів, діти з ураженнями опорно-рухового апарату, передчасно народженні та с затримками у розвитку. У кожному відділенні відповідно до вимог НСЗУ створено умови для проходження реабілітації – закуплені тренажери, бруси, підвісна тренажерна клітка, спеціальні ліжка, вертикалізатори, тощо.

Цікаво, що у Бахмуті процент надання послуг з реабілітації серед повного переліку послуг, які оплачуються НСЗУ, значно вищий, ніж по Донецькій області і Україні. Наприклад, по Україні ця частка оплати за пакетом «Медична реабілітація дорослих та дітей від 3-х років з ураженням опорно-рухового апарату» становить 1,2% всіх виплат НСЗУ, у Дон області – 1,7 %, у Бахмуті – 7,4% (11, 6 млн.грн.).

Отримані гроші спрямовують на розвиток. У сфері допомоги після ковіду закупають апарат для приготування кисневої пінки, дитяче відділення оснащують обладнанням для реабілітації дітей з ДЦП (також чекають нового пакету послуг на наступний рік). Особливо це важливо під час пандемії, коли мобільність населення, зокрема, вразливих груп значно зменшилася.

«Важко повірити, що ми дожили до того, що можемо проходити реабілітацію, не виїжджаючи з міста. Родини, які виховують дітей з ДЦП, розуміють, як важко подорожувати в Україні – автобуси часто недоступні, залізничні вокзали також, а чого вартує очікування між потягами або автобусами. Якщо лікарня забезпечує необхідний рівень обладнання – тут буде вся область. Бо раніше ми їздили до Донецька, а після окупації потрібні апарати були лише на Західній Україні», – говорить мати дитини з інвалідністю, голова ГО «Бахмут особливий» Альбіна Гребенюк.

У дитячій лікарні також працює сенсорна терапія, для цього виділили цілу залу. Вона показана для діток з особливостями розвитку – через дрібну моторику розвивається мозок. Відвідування цієї кімнати входить у послугу реабілітації.

«За законодавством стаціонарна реабілітації оплачується державою два рази на рік, по амбулаторному лікуванню ми не робимо обмежень. Якщо людині не вистачило часу на відновлення в стаціонарі, переводимо на амбулаторне лікування, для цього створені умови в приміщенні поліклініки», – уточнює лікарка.

У відділенні проходять реабілітацію не лише мешканці громади, за рекомендацією колишніх пацієнтів та лікарів з інших міст тут лікуються жителі Попасної, Світлодарська.

Повністю від фізіотерапії у відділенні не відмовляються.

«Очікуємо новий апарат ударно-хвильової терапії, який допомагає пацієнтам із хворобами опорно-рухового апарату, неврологічним хворим швидше відновитися. При його застосуванні значно скоріше настає полегшення при остеохондрозі. Він також розбиває шпори п’яти – це єдиний метод, який допомагає подолати цю хворобу. Дає хороші результати при загоєнні кісткової мозолі. Купуємо урологічні насадки – ніхто не скасовував простатити, це прихована проблема, але вона є», – пояснює завідуюча.

Якщо екстрено, то безоплатно

У квітні 2022 року у Бахмуті планують відкрити відділення екстреної медичної допомоги. За рахунок Міжнародного Червоного Хреста відбувається не лише будівництво. Міжнародні партнери разом з керівництвом лікарні навчають працівників, закупають обладнання і лікарські препарати на початок роботи. Це перше відділення в Україні, яке створюється за таким принципом. Будівля нового корпусу, оснащення, протоколи лікування будуть повністю відповідати міжнародним стандартам.

«Спеціалісти Міжнародного Червоного Хреста будуть супроводжувати нас протягом року-півтора, їх бригада буде працювати поруч з нашими лікарями. Наші медики грамотні і компетентні, але міжнародна практика потребує міжнародних тренерів», – пояснює медичний директор з лікувально-координаційної роботи Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмута» Ян Песін.

У відділенні екстреної медичної допомоги має проходити медичне сортування. Основне завдання персоналу – стабілізувати пацієнта і перевести його в профільне відділення. Сюди будуть спрямовувати всіх важких пацієнтів. Теоретично пацієнт буде знаходитись у відділенні екстреної медичної допомоги до трьох діб, тому облаштовується реанімація і мініопераційна.

Вся допомога для пацієнта буде безкоштовною (бо він вже сплатив за неї через податки), лікарня буде отримувати оплату з державного бюджету від НСЗУ. У програмі медичних гарантій на 2022 рік за напрямком екстреної допомоги відкривається новий пакет.

Що мотивує до розвитку?

Аби підписати угоду з НСЗУ, внесли зміни до діючої ліцензії на медичну практику, заклад комп’ютеризували та підключили до медичної інформаційної системи. Звітування про надану послугу для її оплати НСЗУ здійснюється виключно через медичну інформаційну систему. Ця робота не помітна для пацієнтів, але також вимагає багато часу і ресурсів.

На сьогодні підприємством укладено договір про медичне обслуговування населення за 21 пакетом медичних послуг, у т.ч. за 10 пріоритетами: лікування гострого мозкового інсульту, допомога при пологах, неонатальна допомога, мамографія, ендоскопічні скринінгові обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань та надання медичноі допомоги хворим на COVID-19.

«Надання медичної допомоги за пріоритетними напрямками НСЗУ оплачує за підвищеними тарифами. Одночасно застосовує підвищені вимоги до обладнання, кадрів. Це мотивує до своєчасного оновлення матеріально-технічної бази, безперервного професійного розвитку лікарів та медичних сестер, впровадження сучасних напрямків, як, наприклад, фізична та реабілітаційна медицина чи стоматологія», – пояснює Вікторія Новикова.

За останні два роки у лікарні відремонтували і обладнали травматологію, хірургію, онкологію, відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У плані кардіологія, неврологія та гінекологія.

У зв’язку з пандемією і постійною потребою у кисні, лікарня облаштовує власну кисневу станцію – це зменшить витрати на обслуговування та закупку кисню.

Це перша киснева станція у бахмутській лікарні. Кисень, який виробляється з повітря під тиском по каналам переправляється у відділення стаціонару, тут же готується запас у балонах. Другу станцію облаштують у наступному році.

Нові вимоги до кваліфікації диктує НСЗУ. Якщо персонал лікарні не буде їм відповідати, то не зможуть укласти договір для надання послуги, відповідно до якого йде оплата за лікування, але і внутрішня атмосфера в колективі, підтримка керівництва лікарні також надзвичайно важливі.

«Медреформа дала гарний результат там, де медколективи працювали командою. Ми поїхали кудись на навчання, привезли ідеї і знаємо, що нас завжди вислухають. Оплачують курси та тренінги. За рекомендацією генерального директора нещодавно ми їздили до Одеси на навчання – слухали курс реабілітації після інсультів. Нам за три дні детально показали, як працювати з такими станами, безкоштовно такою інформацією ніхто не поділиться», – пояснює Ірина Гезун.

На рік кожний лікар має отримати 50 балів безперервного професійного розвитку. Ці бали нараховуються за навчальні тренінги, дистанційні курси чи інші освітні події. Можна не брати участь ні в якому навчанні, а отримати ці бали, надаючи допомогу хворим на ковід – навантаження на лікарів у ковідних відділеннях надто високе.

Як подолати «недоліки»

Один з найбільш обговорюваних недоліків медичної реформи – неможливість напряму потрапити до вузького спеціаліста. Насправді, можливість є, але вона платна, у разі бажання отримати послугу безкоштовно, треба спершу звертатися до сімейного або лікуючого лікаря (ці правила встановлені на рівні Міністерства охорони здоров’я). Без скерування, безоплатно, пацієнт отримає екстрену медичну допомогу у будь-якій лікарні, без направлення можна звертатися до акушера-гінеколога, стоматолога, психіатра, нарколога.

«Кожний пацієнт, який бажає отримати платну медичну послугу, має можливість укласти договір з підприємством та здійснити оплату в лікарні за допомогою терміналу або в будь-якому відділенні банку. Перелік платних послуг постійно оновлюється, ознайомитися з ним можна зокрема на сайті Бахмутськоі міської ради, на сьогодні у ньому 367 послуг», – пояснює заступниця генерального директора з стратегічного менеджменту КНП «БЛІЛ м. Бахмута» Вікторія Новикова.

На відміну від реформи «первинки», коли у перевагах її впровадження наголошувалося, що лікарі і медсестри зможуть отримувати вищу зарплату за рахунок збільшення підписаних договорів, на другому рівні, питання підвищення оплати праці не було у фокусі. На сьогодні медперсонал отримує зарплату по старим тарифним ставкам, для молодшого медперсоналу зарплати на рівні мінімальної. Після ухвалення державного бюджету на 2022 рік міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив Радіо Свобода, що з 1 січня 2022 року зарплати українських медиків зростуть до обіцяних раніше 13 500 гривень для середнього медичного персоналу і 20 тисяч гривень – для лікарів.

Завідуюча відділенням фізіотерапії та реабілітації Ірина Гезун також очолює профсоюз лікарні. Вона каже, що це зараз медпрацівники у Бахмуті зрозуміли переваги реформи, побачили, що відділення не закривають, а розширюють, а рік тому всі боялися скорочень, хотіли хоча б цю зарплату зберегти, бо бачили сумні приклади в інших містах.

«Початково стояло питання зберегти потужності, адже багато фізіотерапевтичних відділень просто закрили. Це зараз, коли НСЗУ оголосило про кілька пакетів, зрозуміли, що лікарня може поповнювати бюджет за рахунок реабілітації і кинулися відновлювати, а це важко. А в нас жодна ставка не зменшилась. У цьому і полягає завдання керівництва – передбачити майбутнє, відреагувати на виклики. А зарплата обов’язково підвищиться – у Європі теж все не за один день було зроблено», – переконана лікарка.

Людина, що перехворіла кором, може осліпнути чи отримати запалення головного мозку. Деякі захворювання, наприклад, поліомієліт, рідко зустрічаються саме завдяки плановій вакцинації.  Колективний імунітет – живий щит для людині, що не має щеплень. Щоб цей імунітет працював і надалі, його потрібно постійно зміцнювати. Як? Вчасно робити планові вакцинації собі та своїй дитині, при можливості щепитися рекомендованими вакцинами, особливо під час пандемії.

Пандемія нашого часу – коронавірус змусив фахівців розробляти вакцину від цієї хвороби в критичних умовах, коли особливо немає часу на роздуми і треба швидко приймати рішення задля спасіння людства.

Великобританія стала першою державою в світі, що почала робити щеплення від COVID19, також уряд планує ввести так звані ковідні паспорти. Їх видаватимуть тим, хто зробив щеплення. Такі дії, вважає уряд, допоможе людям повернутися до нормального життя скоріше.

Україна та Бахмут зможуть отримати вакцину від COVID-19 в першому кварталі 2021 році. Це буде вакцина від COVAX, вона пройшла перекваліфікацію ВОЗ. Вакцина буде безкоштовною для пріоритетних груп населення – літні люди, лікарі, вчителя та інші. Очікують біля 8 мільйонів доз, що вистачить на 4 мільйона громадян.   

“Я буду обов’язково вакцинуватись від коронавірусу, свою родину також, бо ми не входимо в пільгову категорію, будемо придбавати за власні кошти. Ми живемо вже більше року з цією пандемією, і виробництво та клінічні випробування тривають майже рік. Кінцевий – третій етап випробувань вакцина пройшла влітку, пройдена перекваліфікація ВОЗ, вона ефективна майже на 95%, це ефективний захист від коронавірусу”, – говорить Світлана Шабаліна головна лікарка КНП “ЦПМД” Бахмута.

На жаль, в Україні та й в Бахмуті, ті люди, що відмовляються від вакцинації, ставлять під загрозу життя та здоров’я своїх дітей, себе, оточуючих, а вся неймовірна довголітня праця вчених по розробці вакцини повністю нівелюється.

Так, станом на сьогодні в Бахмуті не щеплено у зв’язку з відмовою батьків: проти гепатиту В – 383 дитини; проти кору, паротиту та краснухи – 146 дітей, , проти гемофільної інфекції – 71 дитина. Не отримали щеплення вакциною АКДП – 199 дітей, вакциною ОПВ (оральною поліомієлітною вакциною) – 217 дітей.

Передивившись відео ви дізнаєтесь про плановий та рекомендований календар щеплень, що таке колективний імунітет та іншу корисну інформацію.

Лікарі запевняють, що відмовлятись від вакцинації під час пандемії не можна, просто треба дотримуватися певних правил.

“Зважаючи на пандемію на COVID-19, цього року як ніколи важливо дбати про себе, своїх близьких і захиститися від грипу та його ускладнень. Найкраща профілактика цього захворювання – вакцинація від грипу, також рекомендується щеплення проти пневмококової інфекції. Щеплення не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не формується. За новими правилами, навіть гострі захворювання з підвищенням температури до 38 градусів не є протипоказанням до планової вакцинації”, – говорить Ольга Литвин заступниця головної лікарки КНП “ЦПМД” Бахмута.

Тут можна дізнатись про наявні вакцини в Бахмуті

В 2018 на початку 2019 років в Україні був спалах на захворювання кором, в Бахмуті також хворіли і діти, і дорослі. Цього можна було б уникнути, якщо б люди щепились за планом. Так, існують і певні реакції після вакцинації.

“Щеплення захищають дітей від серйозних захворювань, але деякий час можуть спричиняти дискомфорт. Ніхто не дасть 100% гарантії, що у дитини після проведеного щеплення не виникне будь-яка реакція на вакцину. До речі,  як і на будь-які лікарські засоби, продукти харчування, соки та інше. На прохання батьків пропонуємо ознайомитись з переліком клінічних проявів можливих побічних реакцій після застосування вакцин та туберкуліну, також завжди можна і треба проконсультуватись з вашим сімейним лікарем, педіатром, терапевтом”, – каже Ольга Литвин.

Світлана Шабаліна головна лікарка КНП “ЦПМД” Бахмута відмічає все ж таки позитивні зміни і каже, що кількість дітей, яких щеплять від кору, стало значно більше, тобто змінилось саме ставлення до вакцинації їхніх батьків. 

“Батьки побачили, що кор близько, бо хворіли друзі і це страшно і вони зрозуміли, що безпечніше вакцинувати дитину, ніж мати тяжкі наслідки від хвороби. Також спільна праця Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти України допомогли нам. Був виграний суд і тепер невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садочки. Цього разу ми все ж таки не досягли 95% вакцинації дітей від кору, але я вважаю, що це пов’язано з пандемією, батьки просто бояться йти до лікарні”, – говорить Світлана Шабаліна

Також, у законопроєкті № 4142 «Про систему громадського здоров’я» пропонується змістити пріоритет від лікування до політики зміцнення здоров’я і профілактики хвороб. У разі його прийняття, батьки або законні представники дитини будуть писати заяву тільки в разі відмови від щеплення. Вони будуть ознайомлені з ризиками та братимуть відповідальність за таке рішення на себе. Це спростить доступ до вакцинації та збільшить охоплення щепленнями дітей.

Більш свідомі та обізнані громадяни у питаннях вакцинації роблять ще рекомендовані вакцини, наприклад так страхують себе від грипу чи від його ускладнень.

“Я вже давно почала щепитись проти грипу, за свій рахунок. Цього року пропонують вакцину проти чотирьох штамів. Так, буває, що я все одно хворію, але ж переношу хворобу легше і впевнена, що не буду мати потім ускладнень”, – ділиться досвідом Ольга бахмутчанка.

З кінця вересня по кінець грудня поточного року 314 бахмутян вже зробили вакцину від грипу за власні кошти, а в тому році, за весь епідеміологічний сезон, було зроблено лише 154 вакцини.

Світлана Шабаліна додає, що з кожним роком попит на вакцину проти грипу росте, також люди почали робити інші рекомендовані щеплення, про які раніше навіть і не згадували.

“Я більше скажу, що від грипу щепились би більше, просто зараз в аптеках вакцина відсутня. Люди вакцинуються від пневмококу, активно придбають вакцину від ротавірусної інфекції, є замовлення в аптеках на вакцину проти вірусу папіломи людини, вітрянки”, – розказує Шабаліна.

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.