Наразі в Черкасах мешкає близько 350 людей з Соледару. Люди створили групу в Вайбері “Соледар-Черкаси”, щоб не загубити один одного в евакуації та триматись разом. Про життя далеко від дому та новини з рідного міста розповідає волонтерка Наталя Качур.
Наталя Качур, до 24 лютого жила в Соледарі та працювала на державному підприємстві «Артемсіль» інженером транспорту. Планів бути волонтеркою в жінки не було та після повномасштабного вторгнення все змінилось:
«Я вирішила допомагати людям і військовим в Соледарі. Ми створили штаб “Волонтерський центр міста Соледара” і допомагали переселенцям з Луганської області, на той момент, а також трохи військовим амуніцією й всім що їм було необхідно», – згадує жінка.
Переселенці в Черкасах
Допомога для цивільних. Фото: особистий архів героїні
В Черкаси пані Наталя поїхала, бо саме звідти родом її чоловік. В 2011 році він переїхав в Соледар працювати й там ж пара познайомилась.
«Зараз я також займаюсь волонтерською діяльністю, але сама, не в організаціях чи центрах, просто з власної ініціативи. Збираю кошти, або надсилаю свої, коли душа бажає допомогти комусь».
Нещодавно волонтерка передала подарунки дітям з інвалідністю Сіверської громади. Нещодавно колега Наталі з «Артемсіль» надіслав жінці солодощі, вона роздала їх всім переселенцям з Соледару.
Люди, які виїхали до Черкас одразу знайшли один одного й створили групу “Соледар-Черкаси”, бо місто маленьке, всі один одного знають, тому коли є якісь потреби, або хтось знає про гуманітарну допомогу, діляться один з одним.
Робота в евакуації
Так зараз виглядає зруйноване підприємство «Артемсіль». Фото: Типовий Донецьк
До повномасштабного вторгнення на підприємстві «Артемсіль» працювали майже три тисячі людей, і всім цим людям зараз доводиться шукати роботу в інших містах. Тим, у кого вузькі спеціальності, запевняє Наталя, дуже важко було перекваліфікуватись на іншу роботу:
«Тут, в Черкасах, роботи майже немає. Тільки торгівля, сфера послуг і фізична робота. Багато хто з наших зараз пішли просто в охорону або продавчинями. Це важко після великих посад йти працювати звичайним охоронцем, але іншого вибору поки немає».
Соледар, який він зараз?
Зруйнований росіянами Соледар. Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр
«Іноді я бачу фото й відео зруйнованого міста. Ми вже бачили, що нашу п’ятиповерхівку розбито, вікон, дверей й даху немає, але ще не згорів повністю будинок. Поряд будинки знищені вже від першого до п’ятого поверху».
Наталя вважає, що приблизно 80% міста повністю зруйновано. Кожен день ситуація змінюється, сьогодні будинок може ще стояти, а завтра вже його немає.
«У мене є надія повернутись, але я розумію, що це не рік і не два необхідно на відновлення міста. Коли закінчиться війна, я обов’язково поїду подивитись, що з будинком і можливо повернемось. Також робота дає надію, можливо “Артемсіль” запрацює, бо нас не звільняли, ми зараз просто “на паузі”», – розповідає жінка.
Читайте також: «Я за мир»: як російські наративи просочуються в український інформпростір
Зрадники
Соледар, місто в якому йдуть бої. Фото: libkos
Більшості людей, які чекали “руській мір” та виявились зрадниками, вже немає в місті, бо їх вивозили на території рф або так званого днр. Та Наталя вважає, що краще, щоб вони не повертались, бо як жити з цими людьми вона не знає:
«Важке питання щодо людей, які виявились зрадниками. Жили з цими людьми, спілкувались, сиділи за одним столом. А тут 24 лютого вони розкрились і почали розповідати про путіна й “руській мір”. Ті люди, які отримували гуманітарну допомогу від українських волонтерів, дають інтерв’ю й розповідають такі речі, що просто в голові не вкладаються», – обурюється Наталя.
Зараз колишні мешканці Соледару на пропагандистських каналах розповідають росіянам, що наші волонтери, начебто, їм нічого не давали, не було навіть води. Також поширюють брехню, мовляв, що з квадрокоптера на них кидали фосфорні бомби, а українські військові закидали в підвали, де сиділи люди лимонки, при цьому знаходились в стані наркотичного сп’яніння:
«Якщо вони поїхали, то вони зробили свій вибір, але як захочуть повернутися в український Соледар, коли все закінчиться, я думаю, їх просто не треба пускати сюди. Навіщо нам жити з такими людьми й слухати цю маячню».
Головне фото: twitter.com/Maxar
Читайте також: В місті голосно: як живе Бахмут сьогодні?
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
