18 травня Україна святкує День Вишиванки, його щороку проводять в третій четвер травня. Цю традицію започаткувала студентка ще в 2006 році й вона стрімко набула популярності. З початком повномасштабного вторгнення вишиванка набула особливого значення для українців. Напередодні свята розповідаємо, які вишиті сорочки були притаманні Донеччині, зокрема й Бахмуту.
Засновниця творчої майстерні «Оберіг» та членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко поділилася із редакцією «Бахмут IN.UA» особливостями традиційного строю Донеччини.
Вишита сорочка — це своєрідний пароль
Засновниця творчої майстерні «Оберіг» та членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко. Фото: Фейсбук
Чимало бахмутян пам’ятають, як в Бахмуті працювала творча майстерня «Оберіг», цей культурний осередок зберігав унікальні стародавні народні костюми українців, зокрема й старовинні вишиванки. Редакції дізнавалася у пані Світлани Кравченко про особливість народного строю напередодні свята.
«Назва День Вишиванки трохи некоректна, ми українці завжди вважали своїм одягом ключовим — вишиту сорочку. Назва вишиванка для мене особисто трохи знецінює цінність вишитої сорочки. Вишита сорочка для українців — то код нації, але яка розшифровка його? Це перш за все шлях боротьби за людську гідність», — розповідає членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко.
Вона пояснює, що роками українців гнобили росіяни, вони намагалися знищити культурну ідентичність нашого народу: людям забороняли говорити українською мовою та носити вишитий одяг. Світлана Кравченко наголошує, що вишитий одяг був мовчазним протестом українців.
«У дисидентські роки, коли були широко розповсюджені політичні ув’язнення й радянська влада теж принижувала й знищувала гідність людини, гідність українців. Тоді жінки в концтаборах виборювали голодуваннями право носити не номер, а вишитий комірець й відчувати себе приналежними до великої української нації», — каже пані Світлана.
Членкиня Національної спілки народних майстринь України додає, що вишита сорочка в 2014 році стала своєрідним паролем в Бахмуті, адже цей стрій допомагав ідентифікувати людину, її приналежність.
«Донеччина дуже цікава територія, де народна українська культура ввібрала в себе всі зразки, всіх регіонів, які тільки можливо. Донеччина сформувалася як територія найпізніше, в порівнянні з іншими регіонами України. Сюди люди їхали з різних причин; когось виселяли примусово, хтось біг сюди від голоду чи за роботою…Коли люди переміщаються з місця на місця вони везуть з собою культуру. Тому на Донеччині народна культура дуже різноманітна, вона увібрала в себе зразки різних зрілих культур, в тому числі й народної культури», — пояснює пані Світлана.
Цінність вишитої сорочки за останні роки змінилася
Волонтерка Оксана Муравлева вже не перший рік займається вишиванками, разом з іншими жінками вона шиє розпашонки для немовлят. Їх потім відправляють у пологові будинки навіть за кордон. Акція «Народжені у вишиванках» зародилась у Донецькій області ще у 2017 році з ініціативи Лесі Воронюк, голови громадської організації «Всесвітній День вишиванки». Це волонтерська робота, яка спрямована на відтворення українських традицій, розвиток світогляду та патріотичне виховання.
Жінка у народному строї. Юзівка 1910-ті, нинішній Донецьк. Фото: з відкритих джерел
«За останні роки люди почали більше цінувати вишиванки й більше носити їх, особливо на свята. Донеччина запозичила квіткові мотиви — це троянда, а от стародавній Донецький візерунок віднайшла Людмила Огнєва, він називається козачка. Там таке, як поле. Козачка йде квадратами, як лінійне поле. Останні роки на Донеччині прижилися саме трояндочки, які використовували у вишиванках», — каже Оксана Муравлева.
Майстриня додає, що зараз кожна людина обирає собі вишиванку до смаку. Однак, каже пані Оксана, набагато краще саме вишиванка ручної роботи, адже машинний візерунок зроблений без душі.
«Для мене вишиванка — це Україна. Коли людина сама собі підбирає орнамент вишивки, вона занурюється в цей процес, цікавиться цим», — пояснює майстриня.
Додамо, що на Донеччині майстрині вишивали різними техніками, був мікс різних культурних особливостей. Однак, нашому регіону була притаманна тепла кольорова гамма, зокрема це традиційно червоний, чорний та білий кольори. Здебільшого майстрині візерунками прикрашали руками або коміри.
Фото вишитого строю
В 2020 році майстерня «Оберіг» вирішила створили унікальний каталог, де зібрали образи притаманні нашому регіону. Почали з відтворення строїв, які носили на Донеччині в стародавні часи. Для цього використовували світлини музеїв Донеччини та сімейних архівів.
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Вишита сорочка. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фото: Світлана Кравченко, Фейсбук
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
