В сфері громадського здоров’я настав дедлайн виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію щодо інфекційних захворювань. Із цим завданням МОЗ не справився наразі. Щодо практичних кроків протидії поширенню інфекційних захворювань, то, власне, крім роз’яснювальної роботи, основним засобом профілактики епідемій та захворюваності є вакцинація. Як ставляться батьки, коли треба робити чергове щеплення дитині, чи вакцинуються дорослі самі, особливо в період епідемії інфекційних захворювань, та яка інформаційна політика ведеться у Бахмуті читайте далі.
Навіщо нам норми УА в аспекті контролю над інфекційними захворюваннями
Строк імплементації норм трьох Рішень ЄС стосовно інфекційних захворювань наступив з моменту набуття чинності Угодою про асоціацію, тобто після 1 вересня 2017 року, але крайній термін не встановлено. Європейський Союз приділяє значну увагу протидії поширенню інфекційних захворювань. Частина норм, покликаних убезпечити від поширення небезпечних інфекцій, що передаються через кров, прописана у 4-х Директивах, дедлайн виконання яких уже настав. Це стосується поширення інфекцій типу сифілісу, гепатиту, ВІЛ-інфекції, які можуть передаватись при переливанні крові. Однак сьогодні ми поговоримо не про кров, а про інший напрямок – радше епідеміологічний, пов’язаний з контролем над поширенням інфекційних захворювань територією ЄС.
Це зміни в сфері громадського здоров’я, які мають базуватись на попередженні захворюваності, як більш економному і мудрому способі управлінні бюджетом на охорону здоров’я населення. Профілактика щодо поширення інфекційних захворювань, можливість оперативного реагування на конкретні випадки, зниження ризику виникнення епідемій сприятиме економії бюджету на лікування.
Центр громадського здоров’я МОЗ і контроль за інфекційними захворюваннями
Наразі основним виконавцем рішень і норм ЄС стосовно громадського здоров’я є Центр громадського здоров’я МОЗ, який поступово перебирає функції у сфері громадського здоров’я.
Центр громадського здоров’я наразі зробив акцент на розробці стратегічної документації. Протягом 2018 року Центром було розроблено та доопрацьовано проекти Стратегії розвитку національної програми імунопрофілактики та захисту населення від вакцинокерованих інфекцій, Стратегії забезпечення біологічної безпеки та захисту, Стратегії профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів В і С, Загальнодержавної програми протидії туберкульозу, Державної стратегії щодо реалізації державної політики зі стримування розвитку стійкості до протимікробних препаратів. Але єдиної стратегії щодо системи протидії інфекційним хворобам поки не розробляли.
Центр громадського здоров’я активно моніторить ситуацію із захворюваністю по Україні. Особливу увагу ЦГЗ приділяє вакцинації і імунізації населення. Показники рівня вакцинації, регулярно оновлені, і зручно візуалізовані по регіонах, можна переглянути на їхньому сайті. Про те, коли, кого і чим вакцинувати, також нагадує календар щеплень, розроблений МОЗ. Чи є вакцини у вашому регіоні, також можна перевірити онлайн.
На перші шість років життя дитини доводиться велика кількість щеплень. Батьки відносяться до цього процесу по-різному. Хтось, не задумуючись, робить всі щеплення, хтось відмовляється майже від всіх вакцин, навіть не здогадуючись, яку шкоду наносить своєї дитини. Але, є і такі батьки, котрі вивчають всю інформацію про вакцину, питають своїх лікарів про можливі наслідки та як їх можна уникнути, цікавляться від чого саме щеплення та як воно захистить у майбутньому його дитину. Хочеться, щоб таких батьків ставало якомога більше. В цьому відеоролику можна подивиться та послухати, як мами відносяться до вакцинації, які виникають у них питання та почути відповіді на ці питання від Світлани Шабаліної, головного лікаря КНП «ЦПМД».
Станом на листопад 2018 року, епідеміологічна ситуація із захворюваністю та вакцинацією наступна.
ГРИП та ГРВІ
Наразі в Україні існує шість обов’язкових щеплень, та є декілька, які людина може зробити за бажанням – від вітряної оспи, від віруса папіломи, та інші.
Щеплення від грипу не є обов’язковим. Але зараз робити таку вакцину стало популярно, і багато людей особисто приймають рішення і роблять її за власні кошти. Вартість такої вакцини приблизно 300 гривень, вона продається в багатьох аптеках Бахмута, тим більше, що на зберігання її забирають до лікарень.
«Таку вакцину я роблю вже на протязі п’яти років і ще ні разу не хворіла. Але в цьому році хотіли зробити своєму племіннику, якому ще немає трьох років, та не змогли. Жодна з аптек міста не привозила таку вакцину, посилаючись на складні температурні умови перевезення,» – говорить Ольга, бахмутянка.
“Ми привозимо вакцину проти грипу під замовлення, а ось замовлень для дітей до 3-х років у нас, навіть не було. Тому сказати, чим відрізняється умови її перевезення не можу” – говорить Володимир Луценко, завідуючий аптеки ЧП “Тонус+”.
В Бахмуті на двох великих підприємствах ПАТ «Завод кольорових металів» та ТДВ «Сініат» вже на протязі декількох років така вакцина входить до соціального пакету. Алла Олейник, юрист підприємства, розповіла що вони дійсно уклали такий договір.
«Майже 300 працівників по графіку зробили вакцину, про якісь побічні реакції ніхто не розказував. Але я сама цього разу не робила, бо минулого разу не дуже добре себе почувала після неї. Та я грипом не хворіла ніколи, то і надалі сподіваюсь на свій імунітет. А ось своєму малому роблю всі щеплення!», – сміється Алла.
Олексій, працівник ТДВ «Сініат» також зробив вакцину проти грипу.
«Вакцина, яку нам роблять, захищає від трьох штамів грипу. Тим паче ця жахлива хвороба постійно змінюються, пристосовується, тому це не 100% захист. Але я роблю, у тому році, наприклад, прихворів – було легке нездужання, зате грип проскочив!» – говорить чоловік.
Виктор Зипир, приватний підприємець, який має у штаті багато працівників, поки не додав до соціального пакету вакцину проти грипу, але вважає це доречною пропозицією.
З початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 117 159 людей. На жаль, кількість випадків захворювання грипом випереджую кількість вакцинованих людей. Показник захворюваності на грип та ГРВІ становить 508,5 на 100 тисяч населення. Це лише на 2,0 % менше епідемічного порогу по Україні. Протягом останнього тижня листопада на грип та ГРВІ захворіли 195 740 людей, із них 68,2 % діти віком до 17 років.
Згідно інформації Бахмутської районної філії ДУ ОЛЦ МОЗ України лише за третій квартал в Бахмуті та районі встановлено 3352 випадків інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів, серед них 2005 – це діти. Але випадків грипу, за листопад місяць, не встановлено.
Кір
За оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, з початку 2018 року в Україні на кір захворіли 44 386 людей (16 593 дорослих та 27 793 дитини).Найбільше хворіють на кір якраз у тих областях, де рівень охоплення плановою вакцинацією найменший. У загальних цифрах найвищі показники у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській, Одеській областях та в Києві. З початку року від ускладнень кору померли 15 (4 дорослих і 11 дітей).
Найчастіше хворіють діти 5–9 років, які не отримали другу дозу КПК вчасно, через що у них не сформувався імунітет до хвороби. Зупинити поширення хвороби може лише вакцинація. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях – до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 з 10 невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.
“Станом на середину грудня в Бахмуті вакцинованих проти корі паротиту та краснухи склало 88,9%, на кінець року очікується 93%. У порівнянні з минулим роком рівень вакцинованих на тій же позначки. Якщо порівнювати з рівнем по Україні, який становить 76,1% на 01.11.2018, то в Бахмуті він складає – 80,4%”, – розповіла Олена Сологуб, заступник головного лікаря КНП «ЦПМД» Бахмута.
Згідно інформації Бахмутської районної філії ДУ ОЛЦ МОЗ України з початку року в Бахмуті та районі випадків захворювання корі не встановлено.
Правець
За 2018 рік є вже 17 випадків захворювання на правець, який складно підлягає лікуванню і має смертність 70%. Вакцинація – основний спосіб запобігти правцю. Безоплатно вакцинуються від правця і діти, і дорослі. Для дорослих обов’язково мають проходити щеплення кожні 10 років.
Від правця захист індивідуальний, якщо людина пропустила щеплення, то потрібно терміново його зробити, бо нікому не хочеться зустріти на своєму шляху “іржавого цвяху”.
Подружжя Олександр та Олена самі прийшли до амбулаторії №2 Бахмута зробити щеплення від правця. Зараз вони обидва підприємці, та слідкувати за календарем щеплень доводиться самим.
«Я навіть не знала, що щеплення від правця потрібно робити кожні 10 років. Коли працювала на міському підприємстві, то інформація про це надходила централізовано, тепер – доводиться слідкувати, наприклад за допомогою Інтернету, або, як цього разу, мені підказала одна з наших міських лікарів. Отож сама прийшла та й чоловіка привела», – розказує Олена.
Їхній сімейний лікар Лариса Мартиненко пояснює, що медичні сестри слідкують за всіма пацієнтами на дільниці, або з тими, хто вже уклав декларацію та повідомляють про строки за телефоном.
«До мене приходять пацієнти різні: і ті, які самі згадують про щеплення, і ті, яким ми повідомляємо», – говорить Лариса Мартиненко.
До того ж, електронні довідки на кожного пацієнта в скорому майбутньому будуть містити всю інформацію про вакцинації конкретної людини.
Світлана Шабаліна додає, що зараз від МОЗ України та Центру громадського здоров’я надходить багато корисної інформації про вакцинацію.
«Вперше, мабуть за історію незалежної України у нас з’явився провакцинальній міністр! Чотири мільйона смертей в світі відбувається від інфекційних захворювань, то до яких же пір ми будемо експериментувати на собі та своїх дітях?! Зараз інформацію можна отримати через Інтернет, до того ж, завжди є доказова база про необхідність та користь вакцинації, з посиланнями на її джерела. Але, поки нам дуже тяжко це зрозуміти, бо протягом 75-ти років нам розказували інше», – говорить Світлана.
До речі, в Бахмуті, тиждень тому, проходила фотовиставка “Вакцинація – парасолька від хвороб”, в якій, на волонтерських засадах, брали участь бахмутські фотохудожники, самі пацієнті – батьки та їхні діти, а на відкриття завітали лікарі міста, де відповіли на всі запитання бахмутян.
МОЗ України в аспекті контролю за інфекційними захворюваннями має декілька важливих завдань
Якщо продовжувати розмову про рішення ЄС, стосовно громадського здоров’я, які має імплементувати Україна, просто долучають її до єдиних європейських стандартів, до гри за єдиними правилами. Це вигідно для європейців, бо вони зможуть бути певними, що отримані від української сторони дані, коректно зібрані, оброблені та інтерпретовані. Чому це вигідно для України і українських громадян – бо це те зміщення акценту на профілактику, про яке говорять адепти медреформи. Це в стратегічно вимірі дасть кращі показники здоров’я нації, нижчу захворюваність (бо оперативне реагування на випадки захворювань знизить поширення епідемій і смертність), довгу тривалість життя. Для держави – це менші бюджетні витрати, бо на профілактику і моніторинг природно йде менше коштів, ніж на лікування.
Рішення №2119/98/ЄС «Про створення мережі епідеміологічного нагляду та контролю за поширенням інфекційних захворювань в Співтоваристві» покликане попередити та забезпечити контроль за інфекційними захворюваннями. Воно закладає основу – обмін між країнами ЄС інформацією про поширеність інфекційних захворювань на єдиних нормативних засадах.
Відповідно до вказаного рішення створювалася мережа компетентних органів з питань епідеміологічного нагляду країн-членів ЄС та базові процедури обміну інформацією та прийняття рішень щодо реагування на спалахи інфекційних хвороб.
Наразі рішення щодо приєднання України до вказаної мережі відсутнє. Але, водночас наприкінці листопада 2018 року ВООЗ надала статус Національного центру грипу Центр громадського здоров’я МОЗ України.
«Таким чином ми приєдналися до глобальної системи епіднагляду та реагування на грип (GISRS), яка зокрема визначає, які штами вірусу грипу циркулюватимуть у конкретному регіоні, і надає зразки вірусів грипу для виробництва вакцин до центрів ВООЗ. Національна вірусологічна референс-лабораторія здобула акредитацію ВООЗ із діагностики кору, краснухи та поліомієліту. Це означає, що їхня діяльність відповідає найвищому рівню ефективності та якості», – зазначають у Центрі громадського здоров’я.
Про двох Рішеннях МОЗ зробив перші кроки для імплементації норм УА, але при цьому експерти з права ЄС зазначають – імплементовані норми тих рішень, які були прописані в додатках до УА, але на даний момент вони в ЄС вже повністю, або значно оновлені. Чи вважати це виконаним зобов’язанням – сказати складно, бо по букві закону тоді все гаразд, а по долученню до реально єдиних стандартів є проблема.
На виконання Рішення № 2000/96/ЄС «Про інфекційні захворювання, які мають поступово охоплюватися мережею Співтовариства відповідно до Рішення 2119/98/ ЄС МОЗ ще у 2016 році затвердив Перелік інфекційних захворювань, щодо яких має існувати система епідеміологічного нагляду на національному рівні.
Для виконання Рішення Комісії № 2002/253/ЄС «Про випадки, що використовуються для передачі інформації про інфекційні хвороби до мережі Співтовариства, створеної відповідно до Рішення 2119/98/ЄС МОЗ затвердив критерії, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації (Наказ Міністерства охорони здоров’я від 28 грудня 2015 р. №905). Але фахівці стверджують, що ухвалення одного документу недостатньо, бо не були змінені ці самі критерії в інших документах і наказах. Тобто виникає традиційна проблема українського законодавства, коли паралельно чинними є кілька нормативно-правових документів, які суперечать один одному.
Тобто фактично УА в аспекті контролю за інфекційними захворюваннями ставить кілька завдань: створити установи, які будуть займатись епіднаглядами, обробляти дані і передавати їх європейським колегам; визначити, які саме хвороби моніторяться і за якими критеріями визначається критичність ситуації. Фактично, якщо написати ситуацію простою мовою, то МОЗ наразі на рівні документації та стратегій. Робота у вірному напрямку, але не системна, бо, як зізнаються представники МОЗ, через високу плинність кадрів та опір інших інституцій не вдається провести зміни остаточно.
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та “Європейською правдою”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
