В своем исковом заявлении автор просит суд отменить статьи регламента, которые, по его мнению, ограничивают право территориальной громады на присутствие во время пленарных заседаний сессий.
Согласно Регламенту Бахмутского горсовета для присутствия на сессии нужно получить приглашение, для чего за три дня до очередного заседания нужно уведомить секретаря городского совета и «получить приглашение при наличии свободных мест в зале».
Автор судебного иска Константин Чаловский считает, что эти ограничения не правомочны, поскольку, в Законе о местном самоуправлении указано, что сессии проводятся гласно с обеспечением права каждого быть присутствующим на сессии.
Секретарь городского совета Светлана Кищенко заявила, что регламент не противоречит законодательству, ведь тем же Законом о местном самоуправлении установлено, что порядок доступа в городской совет определяется городским советом в соответствии с законом.
«Мы понимаем, что все 80 тысяч жителей не смогут поместится в зале заседаний. Городской совет определил порядок посещения, который соблюдают многие присутствующие. Например, ОО «Бахмут Украинский» уведомляет нас письмом о том, что их представители будут присутствовать на заседаниях», – пояснила секретарь городского совета.
Кроме того, заявитель не согласен с тем, что поведение приглашенных ограничено ст.6 п.5 регламента:
«5. Лицам, приглашенным на пленарное заседание городского совета, запрещается вносить и использовать во время проведения пленарного заседания плакаты, лозунги, громкоговорители, другие предметы, которые могут создавать препятствия в проведении заседания. Приглашенные обязаны соблюдать дисциплину, не нарушать общественный порядок, воздерживаться от публичных проявлений своего отношения к происходящему на пленарном заседании. В случае нарушения Регламента, невыполнения указаний председательствующего, отдельные приглашенные лица по решению совета могут быть удалены из зала заседаний сотрудниками правоохранительных органов, которые обеспечивают охрану общественного порядка во время проведения сессии».
За комментариями мы также обратились к юристу движения «Сильні громади» Наталье Рыжковой, которая подчеркнула, что городской совет не имеет право ограничивать жителей громады в получении информации о работе органов местного самоуправления.
«Не может быть ограничено право территориальной громады самостоятельно решать вопросы местного значения в пределах Конституции и законов Украины. Поскольку, местное самоуправление осуществляется на принципах гласности, сессии совета проводятся гласно с обеспечением права каждого присутствовать на них. Положение в нормативных актах местного совета, ограничивающие доступ граждан к сессиям являются противоправными и могут быть обжалованы в соответствующем порядке, поскольку никто не может запретить любому члену громады посетить и присутствовать на любой сессии городского совета», – резюмировала юрист.
Как сообщил корреспондентам Общественного медиапортала «Бахмут IN.UA» Чаловский, 1 февраля о 10.00 в здании Бахмутского горрайонного суда состоится предварительное заседание.
«Если сторона городского совета признает, что в регламент нужно внести изменения, то решение не будет рассматриваться в суде. Если нет, то подождем, когда через суд их обяжут внести эти изменения» – говорит активист.
Учитывая позиции обеих сторон, скорее всего, правомочность регламента придется определять суду.
Напомним также, что Константин Чаловский уже не первый раз обращается в суд по вопросу работы Бахмутского городского совета. Активист считает, что решение о переименовании улицы 60 лет Образования СССР в улицу Освободителей Донбасса было принято с нарушением уголовного кодекса.
Для более подробного изучения вопроса приводим выдержки из законодательных актов, которые использовала юрист в объяснении:
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Частиною першою ст. 140 Основного Закону України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Органи місцевого самоврядування не відносяться до органів державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов’язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом.
Статтею 34 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Як вбачається із ст.5 Закону України “Про інформацію” кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтями 3, 6 вищевказаного Закону визначено, що основними напрямами державної інформаційної політики є забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб’єктів владних повноважень. Право на інформацію забезпечується обов’язком суб’єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення.
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб тощо.
Відповідно до ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону.
