Провалля, що за припущенням краєзнавців, відкрило ймовірні склади торговельних рядів, засипали піском для безпеки перехожих, але не відмовляються у разі фінансової можливості провести археологічні дослідження. Коли їх проведуть не відомо, бо в пріоритеті стоїть фінансування паспортів для дореволюційних будівель, на це в бюджеті на наступний рік будуть просити 850 тисяч гривень.
Про це повідомила начальник Управління культури Бахмутської міськради Олена Падалка.
«В місті немає організацій, що змогли б провести археологічні дослідження, треба шукати варіанти, вносити в бюджет. Але зараз пріоритет культурна спадщина, один паспорт на будівлю коштує в районі 30 тисяч гривень, нам потрібно 850 тисяч. Гарно було б, якщо б громадськість написала якийсь грант, для залучення фінансування», – пояснила Падалка.
В Управлінні розвитку міського господарства та капбудівництва також не відмовляються від проведення обстеження площі на наявність подібних пустот. Та не можуть знайти організацію.
«Нам потрібно було організувати безпечне пересування пішоходів, до того ж планується проведення випускного. Тому засипали піском, зверху поклали плиту, потім ще раз пісок і поновили покриття ФЄМ. Все це легко можна розкопати у разі необхідності», – повідомив начальник Управління Сергій Чоноіван.
У свою чергу краєзнавиця Наталя Жукова, що намагалась зупинити роботи по засипанню провалля заявила, що безініціативність місцевої ради у питанні дослідження археологічної пам’ятки призвела до того, що активісти звернулись в Міністерство культури.
«Ми попросили дати правову оцінку діям міської ради та взяти під контроль питання дослідження нашої історико-культурної спадщини», – повідомила Жукова.