Після заяви колишнього Уряду про приватизацію Державного підприємства «Артемсіль», профсоюз створений на підприємстві, оговорив новину в малих колективах кожного руднику. На підприємстві вже провели мітинг проти приватизації, записали звернення до Президента. Керівництво профсоюзу також наголошує на ризиках, що можуть негативно вплинути на екологію регіону у разі приватизації ДП «Артемсіль» частинами. Ми попросили експертів прокоментувати побоювання щодо екологічних наслідків.
Як повідомили нам в прес-службі «Артемсолі», зараз на підприємстві працює 2786 осіб. Підприємство залишається головним наповнювачем бюджету Соледарської громади.
Після того, як Уряд передав Фонду державного майна України 100% акцій ДП “Артемсіль” , у своїй заяві колишній прем’єр міністр Олексій Гончарук пояснив рішення таким чином:
«Монополія “Артемсіль” не просто штучна – підприємство маніпулювало ціною на сіль в Україні. За це отримало штраф у 3,14 млн гривень від Антимонопольного комітету. Керівництво держпідприємства є фігурантами справ про хабарі у 800 тисяч гривень. Ми ставимо крапку в цій історії — “Артемсіль” буде приватизована на чесному та прозорому аукціоні».
Голова профспілки ДП «Пртемсіль» Андрій Попов каже, що працівники категорично проти приватизації, не довіряють заяві Гончарука про те що, процес буде прозорим. На підприємстві провели мітинг.
На державному підприємстві було декілька спроб приватизації, одну з них висвітлювали журналісти нашого сайту.
До того ж у своєму зверненні до Президента України Володимира Зеленського колектив наголошує на тому, що профільне Міністерство фактично не виконувало контрольних функцій і не слідкувало за розслідуванням корупційних справ, а тільки змінювало керівництво на підприємстві.
Попов також повідомив журналістам «Бахмут IN.UA», про те, що існують екологічні ризики, пов’язані з розділом підприємства на частини у випадку приватизації.
Ми попросили прокоментувати цю думку в.о. директора Українського науково-дослідного інституту соляної промисловості Ларису Босевську.
На її погляд, термінове рішення Кабміну від 3 березня щодо термінової приватизації ДП ˮАРТЕМСІЛЬˮ з передачею 100% акцій до Фонду держмайна, ухвалене в останні дні і часи роботи вже екс-прем’єра, залишає багато питань. Рішення ставить під сумнів, що наміри вже колишнього Кабміну спрямовані на чесну і прозору приватизацію. Також такий шлях приватизації не виключає розділення підприємства-гіганта на частки.
«Приватизація такого промислового гіганта може відбуватися лише за ретельно підготовленою схемою з урахуванням законодавства про охорону надр та соляних ресурсів, які передбачають виконання численних природоохоронних заходів», – наголошує в.о. директора Українського науково-дослідного інституту соляної промисловості Лариса Босевська.
За інформацією Українського науково-дослідного інституту соляної промисловості, що має 80-річний досвід наукового супроводження роботи підприємств соляної галузі, на підприємстві має місце низка проблем, пов’язаних із забезпеченням геоекологічної безпеки в регіоні.
«Є великі сумніви, що приватні власники будуть мати наміри вирішити ці проблеми, особливо при вибірковій приватизації окремих рудників. На теперішній час пустотний відпрацьований простір складає понад 170 млн. куб. м, і стан вже відпрацьованих виробок підлягає постійному ретельному науковому контролю. Серед відпрацьованих ділянок є дійсно проблемні, в межах яких термін запасу міцності ціликів вичерпується, після чого процеси деформацій поверхні суттєво активізуються. Більшість таких ділянок знаходиться безпосередньо під містом Соледар. Це стосується, насамперед, найстарішого руднику підприємства – руднику № 1 (колишній рудник «Брянцівська копь»), який відпрацьовується з 1881 р. На час початку роботи рудника, звісно, не використовувались сучасні методологічні підходи для забезпечення тривалого безпечного стану виробок, що призвело до того, що певні ділянки руднику знаходяться в складному геомеханічному стані, деякі ділянки у різні часи були визнані аварійними щодо стійкості підтримуючих ціликів. На теперішній час рудник завершує відпрацювання запасів і підлягає виключно сухій консервації за спеціальним проектом. Хто візьме на себе відповідальність за безпечний стан земної поверхні над виробками руднику?», – пояснює кандидат геологічних наук Лариса Босевська.
«Соляне середовище деформується після перерозподілу напруги внаслідок вилучення кам’яної солі протягом тривалого часу – сотні років, а земна поверхня над відпрацьованим простором постійно зсувається. Державне підприємство постійно вкладало значні кошти у виконання природоохоронних заходів і забезпечення перманентного моніторингу стану гірничих виробок, включаючи старі затоплені виробки, і земної поверхні над ними», – довідка Українського науково-дослідного інституту соляної промисловості.
На думку Босевської, передача 100% акцій у приватний сектор призведе до вибіркового відпрацювання родовища і залишення дуже складних проблем напризволяще. Особливу небезпеку складає розділення підприємства на окремі структурні фрагменти з наступною розрізненою приватизацією. За цим сценарієм приватний капітал залишить за межами свого інтересу найбільш вразливі ділянки родовища (так звані проблемні або менш рентабельні), які згодом у безконтрольному стані будуть становити загрозу і іншим рудникам, оскільки шахтні поля прилягають одне до одного впритул. Цілком ймовірно, що колишній гігант піде шляхом калійних рудників Передкарпаття із створенням екологічних проблем державного рівня (прим. – саме внаслідок припинення виконання природоохоронних заходів на калійних рудниках Стебника та Калуша почалися процеси руйнування земної поверхні з утворенням величезних провалів земної поверхні).
Найкращим варіантом для «Артемсолі» Босевська бачить залишення долі держави з функцією контролю.
«Якщо вже йдеться про приватизацію, то єдиним виправданим шляхом приватизації для такого підприємства-гіганта є створення акціонерної компанії з контрольним пакетом акцій держави і певною часткою приватного капіталу. Така приватизація передбачає збереження цілісного майнового комплексу, який включає усі діючі рудники і передбачає відповідальність за території відпрацьованих рудників, в тому числі затоплених, з якими вже тривалий час пов’язані серйозні екологічні ризики».
Трудовий колектив ДП «Артемсіль» також зареєстрував Петицію на сайті Президента щодо відміни рішення Кабіну про приватизацію. Його вже підписали 260 осіб.
