Колись те, що житель Бахмута Ян Песін обрав професію медика, здивувало його близьких. Але сьогодні чоловік успішно працює завідувачем денного стаціонару терапевтичного профілю Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Бахмута, «не вимикає» лікаря навіть вдома та не жалкує про свій вибір. Про те, як його медична родина може стати династією та про важку роботу медиків під час пандемії COVID-19, Ян Песін розповів у інтерв’ю Бахмут IN.UA.
«Сімейна традиція»
– Чи відрізняється професія лікаря на практиці від ваших уявлень про неї?
– У моєї родини були знайомі лікарі, крім того, моя тітка була лікарем-неврологом. Отже, особистих спостережень було багато ще до того, як я став лікарем. І, як не дивно, мої уявлення про цю професію майже повністю збіглися з дійсністю. Лікар є лікарем не тільки на роботі, а й дома, і у побуті. Саме так цю професію я собі й уявляв. Пригадую, що мій вибір був несподіваним для багатьох, адже я доволі серйозно займався точними науками. Але я ніколи про нього не пошкодував.
-Ваша дружина також лікарка, ви познайомилися під час навчання, чи на роботі?
– Ні, ми навчалися в різних університетах. Познайомилися ми в нашій лікарні під час проходження виробничої практики після п’ятого курсу університету.
-У вас родина лікарів, чи планують діти продовжувати сімейну традицію? Також мріють стати лікарями?
– Наш син поки що навчається у десятому класі, він досі у роздумах про майбутнє. Ми будемо підтримувати будь-який його вибір. Якщо він обере професію лікаря – що ж, тоді наша сімейна традиція отримає продовження.
-Коли ваша дружина хворіє, чого вона більше чекає від вас – кваліфікованих медичних порад як від колеги, або звичайних слів підтримки як від близької людини?
– Лікар не вимикає свою професію автоматично після роботи, тому, звичайно, якісь медичні поради можуть мати місце. Але слова підтримки від найближчої людини значно більше необхідніші, тому що чоловік та дружина є єдиним цілим. Принаймні, в нашій родині.
«COVID-19 – це не міф»
-Навколо COVID-19 сьогодні багато міфів та припущень. Дехто досить переконаний, що його не існує, як у середовищі лікарів ставляться до цього?
– Я можу говорити тільки щодо «свого середовища». За всіх не скажу. COVID-19 – це правда. Це – не міф. Це важка, неприємна і небезпечна правда. Переконувати в цьому когось не є моєю роботою. Дай Боже, щоб ця інфекція швидко зникла.
– Багато лікарів порівнюють перші дні пандемії з початком війни на Донбасі, коли медики не знали, чого чекати, але все одно залишалися на передовій боротьби. Що для вас стало найважчим під час пандемії як для лікаря і як для людини?
– Є відомий вислів про те, що діючих осіб у лікарні троє: лікар, хвороба і хворий. На чию сторону пристане хворий, тій стороні буде легше перемогти. Дуже важко дивитися зараз на те, як люди пристають на сторону хвороби, не виконуючи елементарних карантинних заходів, а часто ще й відверто глузуючи з них.
– Як пандемія загалом вплинула на ставлення до лікарів?
– Я не вивчаю настрої в суспільстві й не займаюся соціологією. Як і більшості лікарів, мені просто ніколи. Ми займаємося своєю роботою, якої останнім часом стало більше. Нехай кожен сам вирішить для себе, як йому відноситися до лікарів, тому що від цього рішення багато чого буде залежити у майбутньому.
– Якими є наслідки пандемії COVID-19 для медицини?
– Пандемія ще триває, тому говорити про наслідки ще зарано. Думаю, що для медицини це буде своєрідне випробування на міцність. Але вірус переможе наука, а не карантин, тому, думаю, нові медичні дослідження будуть фінансуватися краще. Без цього пандемію подолати не вдасться.
«Я хочу жити та працювати в Бахмуті»
– Після навчання ви вирішили працювати в Бахмуті. Тобто є перспектива для розвитку молодих спеціалістів у місті, регіоні?
– Перспектива, звичайно, є. Я б сказав, що зараз її більше, ніж будь-коли. Але мій вибір був пов’язаний не з цим. Просто мені дуже подобається Бахмут. Я хочу в ньому жити та працювати. Це значною мірою є династичним моментом. Мій дідусь був почесним громадянином нашого міста, і я думаю, що значна частка його любові до Артемівська-Бахмута передалася мені.
