Обіцянки та критика попередньої влади досить стандартні лейтмотиви для передвиборних агітацій, якими українців уже важко здивувати. Але деякі партії використовують маніпуляційні цитати, які можна почути, хіба у ЗМІ Російської Федерації. Йдеться про партію «Опозиційна платформа – За життя». «Слуга народу» в якості реклами звітує про будівництво державних об’єктів, «За майбутнє» агітує жінок. Детальніше в матеріалі.
«До рук потрапила агітка саме цієї партії, бо їх було найбільше по всьому місту. Провели інформування для військових, аби показати, як працює пропаганда і щоб не потрапляли під вплив цих провокацій і несли свою службу нормально. Бо бували такі випадки, коли людина пройшла навіть горнило війни, фазу 2014-2015 років, а вмикаючи ZIK чи 112 могла повірити тим провокаційним заявам. Не маючи інформаційної гігієни, критичного мислення, людина не може критично підійти до певної інформації й просто ретранслює те, що їй нав’язують, а нав’язують дуже багато», – розказав сайту офіцер відділення морально-психологічного забезпечення 26 артилерійської бригади ім. генерал – хорунжого Романа Дашкевича (ПІБ не зазначається).
Задля інформування військовослужбовців, у 26-й бригаді був проведений аналіз газет риторики агітаційних газет «Опозиційної платформи – За життя». Деякі проаналізовані цитати ми наводимо до прикладу.
У статті Юрія Солода:
«С Донбасса власть начала реализацию сценария по отмене выборов и переходу к военной диктатуре»
вживаються терміни: «диктатура военных администраций», «установление военной диктатуры в масштабах всей страны», «конец демократии Украины и начало перехода к военной диктатуре».
Військо́ва диктату́ра – форма правління, за котрої владу формують насамперед представники Збройних сил. Спирається на військово-політичний режим і монопольне панування військових кіл. У державах з такою формою правління відсутні чи лише формально існують представницькі органи влади, а дію конституції та інших законодавчих актів скасовано або припинено. Влада, згідно законодавства, застосовує фізичний і моральний терор, масові репресії (В. Смолянюк. Військова диктатура // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.106).
«У статті Наталі Королевської:
«Мы чувствуем поддержку людей, вместе преодолеем и вместе победим!» вживаються контроверсійні фрази, метою яких є поставити під сумнів положення України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки, а також активізувати мовне питання, цитата:
«Возьмем, к примеру, Донецкую область, с 2014 года люди здесь натерпелись всего: от боевых действий до дискриминации по языку до переименования улиц в честь чуждых для Донбасса героев».
Щодо «чуждых героев» та перейменувань вулиць Бахмута на їх честь – https://drive.google.com/file/d/0BzjcETnBOh5HUmg4RkZtWE5oS1U/view (перелік нових назв вулиць)
У статті «Донбасс имеет право на голос» вживається поняття «чужаки из военно-гражданских администраций».
Тобто, «чужаками» називають військових Збройних Сил України, які обороняють суверенітет та територіальну цілісність України.
«Крім того, зазначається, що основна мета цієї платформи – відновити мир в Україні, прописана фраза «Вооруженный конфликт на юго-востоке Украины», що мається на увазі під терміном «юго-восток», чи є у нас збройні дії в Одеській, області, наприклад? Такі назви потурають російським медіа, які теж вживають цей термін. Операція Об’єднаних Сил – це те, що зараз проводиться на Сході України. Термін більше для військових та ЗМІ, а в цілому – це російсько-українська війна в рамках ООС. Вони ж цей термін не вживають. Терміну ООС теж немає в газетах.
Операція Об’єднаних сил (ООС, англ. Joint Forces Operation) — комплекс військових і спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. Проведення операції передбачається виконанням Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Операція Об’єднаних сил, фактично, є переформатуванням Антитерористичної операції (АТО) з введенням воєнного або надзвичайного стану, переданням управління від СБУ, яка формально керувала АТО, до Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ. Початок операції об’єднаних сил — з 14:00 30 квітня 2018 (матеріал із Вікіпедії).
Натомість постійне залякування населення встановленням військової диктатури, про «конец демократии Украины», і про «чужаков военно-гражданских администраций», тобто українські військові для них є чужаками.
Такі пасажі існують для створення колективного уявлення населення Сходу України про те, що українська армія не їхня, вони чужаки й прийшли з воєнною диктатурою, і не дають жити. Цим фактично, підривають обороноздатність.
Це, по суті те саме, що ми чули у 2014 році напередодні так званого референдуму, але зараз ці меседжі завуальовано».
Актуальним для політики партії також є мовне питання:
«У статті Віктора Медведчука йдеться:
«Исключить особый статус русского языка из Конституции Украины невозможно» – є пропагандою, тому що ніякого особливого статусу російської мови в Конституції не прописано. Там є стаття 10, яка звучить так, що: «українська мова є державною, і держава забезпечує розвиток російської та інших мов нацменшин». Чому виділено російську? Не тому, що в неї якийсь особливий статус, а через те, що російська меншина у нас є найбільшою, якби була б польська меншина, то було б «польської та інших мов нацменшин».
(Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
{Офіційне тлумачення частини першої статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/99 від 14.12.99}
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом).
«Зустрічаються також протиставлення: «Донбас – официальный Киев», «официальный Киев запрещает». Тобто цей регіон вони штучно підіймають до рангу столиці та намагаються з нею конфліктувати. Хоча, було б смішно, якби в газеті Вінниці, наприклад, йшлося про те, що «офіційний» Київ щось забороняє. Взагалі, риторика «офіційності» Києва є абсурдною, бо Київ – це столиця, якій мають підпорядковуватися регіони».
Щоб зрозуміти риторику інших партій представлених у Бахмуті, наші журналісти також провели аналіз агітаційних бюлетенів партії «Слуга народу» та «За майбутнє».
Партія «За майбутнє» в одному із випусків агітаційної газети мотивує жінок йти у політику, бо «жінці – по силах покращити владу за рахунок …інтуїції, делікатності, здатності до компромісів, інтелекту» (Ірина Суслова, лідерка Жіночого Руху «За майбутнє», №2, вересень 2020р.). Також наведено інформацію про організації, у які постраждалі від домашнього насилля жінки можуть звернутися за допомогою. На державному рівні запобіганням домашньому насиллю може бути ратифікація Стамбульської конвенції, яка забезпечує захист та протидію гендерно зумовленному насиллю, про це партія не зазначає.
Партія «Слуга народу» звітує про проєкт «Велике будівництво» та ремонт навчальних закладів у його рамках.
Особливу увагу в агітаційних газетах приділяють критиці «старої системи»:
«Слишком глубоко пустила коррупционные корни старая система власти, и без основательного корчевания здесь не обойтись» (мовою оригіналу, Організація партії «Слуга народу» в Донецькій області).
А також, «цинічності» політиків, які щоразу приходять до влади:
«Щоразу після виборів – смуга розчарувань. Чому? Бо істина одна – ми довіряємо майбутнє не тим. Ми віддаємо його у руки циніків, що сунуться у політику заради вирішення там власних питань. Або паразитів, що підключаються до потоків та живляться із держави…» (лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця).
Політичні сили можуть використовувати відсутність критичного мислення задля просування передвиборних обіцянок та певної риторики, яка знаходить своє відображення у тих категоріях громадян, які сприймають будь-яку інформацію із різних джерел та не піддають її критиці чи сумнівам.
Матеріал підготувала Марія Лященко.