Павло Панасенков – фотограф з Бахмута, нещодавно пройшов Чорногірський хребет – тиждень подорожі з наметом на висоті 2000 м. Раніше проходив маршрут самотужки, цього ж разу погодився пройти вдруге з товаришем. Крім того, встиг відвідати 14 країн, популярні туристичні місця, маловідомі містечка, гори, працював фотографом на музичних фестивалях. Але, карантинні заборони цьогоріч внесли свої зміни до режиму фотографа-мандрівника.
Та закриті кордони – не привід забути про подорожі. Павло фактично з нульового бюджету відкрив свій бренд з онлайн продажу екологічно чистого одягу для подорожей.
Фотографією Павло захопився ще зі школи, батьки подарували невеликий фотоапарат, на випадок, якщо «зачепить»: «Мене зачепило, потім купили «Зеніт», далі – фотолабораторію, і пішло-поїхало…»
Все почалося зі Львова
«15 років тому працював барменом у Донецьку. Це був 2005 рік, якраз тоді, коли починали ділити нас на Схід та Захід. Багато негативу чули з телебачення зокрема про Львів, тож вирішили з другом якось з’їздити туди та перевірити, чи це правда».
Виявилось, що ні. У місті Лева обом неймовірно сподобалось. Після того, зізнається Павло, у Львові був безліч разів. Якось, своє бачення старовинного міста оформив у фоторепортаж, який згодом опублікували на білоруському тревел порталі.
Пізніше, вирушив у експедицію на Байкал у якості фотографа, відкрив для себе місця сили.
Після цього, на деякий час довелося зробити у подорожах паузу, адже разом із однодумцями працювали над громадськими ініціативами, а саме – започаткували у Бахмуті громадську організацію «Велоінтеграція». Представляли регіон на Всеукраїнських форумах, кампаніях.
Паралельно працював фотографом у рідному місті.
Мрія
Фотограф – без сумніву професія творча, але, говорить Павло, цього було недостатньо: «Завжди заздрив людям, які пишуть вірші, у мене ніколи не виходило» – говорить Павло.
Якось вирішив поїхати у подорож до Непалу. Пройшов 9-ти денний трек у гори, відвідав міста: Катманду та Покхара. Після відвідин центру буддизму, зізнається, дійсно здійснив мрію – почав писати вірші.
Подорож як робота
З того часу, як відвідав Непал також виробив певну схему підготовки до подорожей, за якою подорожує сам та допомагає планувати їх знайомим.
«Для мене подорож – це три складових: підготовка, на яку може піти тиждень-два. Я гуглю місця, які буду відвідувати: мурали, історичні точки, бари, гастро-тури, тощо. Друга частина – власне подорож, коли ти знаходишся на місці та перетворюєш на реальність свої плани. Третя частнина – це коли ти вже приїхав і працюєш з матеріалом, розповідаєш друзям».
Більше фото та відео з подорожей Павла Панасенкова можна подитися тут.
Наприклад, якось звернулась знайома, яка хотіла поїхати до Будапешту , з проханням допомогти спланувати маршрут майбутньої поїздки: «Вона сказала, скільки їй треба за часом, я їй склав маршрут згідно з її бажаннями. Зазначив, що подорож буде коштувати одну суму. Дізнавшись в турагенстві виходить вдвічі більше. При цьому, що з турагенством вона проживатиме на околиці міста, в день одна-дві екскурсії і все». Тож, вирішили їхати разом.
Спланувавши заздалегідь усі деталі подорожі, вдалося максимально дослідити місто, як туристичні, так і місця, які зазвичай пересічний турист оминає. Там, говорить Павло – найцікавіше, по-справжньому.
За складеним маршрутом проходили близько 20-ти кілометрів на день. Загалом, за свої гроші дівчина отримала і фотосесію, і послуги гіда, адже плануючи маршрут також звертав увагу на історичні місця та цікаві факти про місто.
Знання англійської, говорить Павло у нього не на високому рівні, але спільну мову всюди вдається знаходити. Базовий набір фраз, наприклад, при заселенні у хостел, чи при замовленні завжди рятує: «Якщо не розумію співрозмовника – не соромлюсь сказати про це, або попросити говорити повільніше. А також гугл перекладач та жести завжди допоможуть».
Перед виїздом Павло обов’язково робить страховку. При плануванні подорожі віддає перевагу так званим смарт-подорожам, та бере мінімум речей із собою, лише найбільш необхідне: «Смартфон – тут усе. Заздалегідь варто скачати усі необхідні додатки, бо під час поїздок не користуюся мобільним інтернетом, економлю, до того ж усюди є wi–fi. Обов’язковий додаток – maps.me: усі мітки, об’єкти, адреси – усе там. З речей – лише невеликий рюкзак і, звичайно, камера».
