Журналістка й фотографиня Наталя Любченкова приїхала у травні до Соледара, щоб працювати над мистецьким проєктом, який об’єднує фотографію і слово в єдиний візуальний образ. Для цього мисткиня використовує техніку вишивання на папері.
Свій проєкт мисткиня втілює в межах арт-резиденції «Заземлення» від платформи культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ. Основна мета резиденції – мовою сучасного мистецтва привернути увагу до екологічних і соціальних проблем у регіоні, спровокованих людською діяльністю.
Наталя Любченкова — журналістка, редакторка, авторка фотопроєктів та виставок, продюсерка та викладачка. Народилася та виросла в Києві, останні десять років проживає у Франції. З 2015 року Наталя працює над незалежними фотографічними проєктами у Донецькій та Луганській областях та висвітлює регіон для західної преси. Під час резиденції у Соледарі вона вперше спробувала свої сили у сучасному мистецтві. Мета – розповісти про схід України так, щоб це знайшло відгук в аудиторії.
«У якийсь момент мені захотілося замість традиційних журналістських методів вдатися до мистецьких, щоб розповісти історію регіону більш метафорично. Тобто я нашаровую контексти, а глядач інтуїтивно звертає увагу на ті чи інші речі, деталі, слова на моїх роботах і задумується над актуальними явищами в регіоні або й про щось своє, пов’язане з цією місцевістю».
У межах резиденції «Заземлення» Наталя Любченкова фотографувала різні природні й індустріальні об’єкти, спускалася під землю, а також знімала пейзажі з висоти – дроном.
«Я двічі спускалася в соляні шахти, була на провальних озерах – знімала їх з повітря. Ще мені дуже сподобався розсолопровід «Новий Карфаген», – розповідає мисткиня.
Зроблені в межах резиденції фотографії стануть основою для мистецького проєкту Наталі. Поверх них вона планує нашарувати додаткові сенси та контексти, щоб ці пейзажі змогли розповісти та показати глядачам значно більше, ніж вони демонстрували спочатку. Для цього резидентка шукатиме слова, які найкраще описують регіон, і вручну вишиватиме їх разом з іншими декоративними елементами на своїх роботах. Вона проаналізує журналістські матеріали про цю місцевість і обере з них слова, які там згадуються найчастіше.
«Їх я і планую вишити на фотографіях, – пояснює Наталя. – Під час резиденції я також провела лекцію з місцевими жителями, де одним із завдань було скласти свою фотоісторію із запропонованих знімків Соледара і його околиць і підібрати слова, які б найкраще описали рідну місцевість та саму візуальну історію. Метафорично або буквально. Ці слова, запропоновані учасниками лекції, я теж використаю у своєму проєкті».
Наталя розповідає, що вона вже близько 15 років у журналістиці, а ось до сучасного мистецтва долучилася лише рік тому. І це абсолютно новий досвід і нові можливості, говорить резидентка «Заземлення».
«У журналістиці ти не надто можеш піти шляхом внутрішнього голосу та творчої інтуїції, тут є чіткі межі, за які не можна заступати. А зараз я все більше відкриваю для себе всі ці неочікувані речі, які дає мистецтво. Мені дуже цікаво, як відреагують люди на мій проєкт із вишивкою. Для мене це лише початок цього шляху, і я дуже вдячна ІЗОЛЯЦІЇ за підтримку», – підсумовує Наталя Любченкова.
Нагадаємо, серія короткострокових резиденцій для митців «Заземлення», ініційована культурною платформою ІЗОЛЯЦІЯ, триватиме до серпня. Її основна тема – Антропоцен.
Усі новини проєкту читайте на сайті Фонду ІЗОЛЯЦІЯ, а також у телеграм-каналі.
Підготувала Марія Семенченко
