З 1 вересня 2021 року в українських школах, садочках та дитячих таборах починають діяти нові норми харчування. Рішення уряду, яке змінює організацію харчування, засноване на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я, зокрема щодо споживання цукру, солі та жирів. Про нові вимоги до страв та майбутнє харчоблоків бахмутських шкіл – у матеріалі Більшість школярів не хочуть їсти в шкільній їдальні. Про це свідчать результати опитування МОН. Їм не подобається ні сама їжа, ні її вигляд, ні запах.
В березні 2020 року Міністерство освіти вивчало, наскільки школярі та їх батьки задоволені шкільним харчуванням. Опитування показало, що понад 30% учнів не люблять їсти в шкільних їдальнях, лише 10% опитаних відповіли, що їм подобається меню. Тоді ж Міністерство склало перелік ключових проблем шкільного харчування:
– несмачна та холодна їжа
– поганий вигляд та запах страв
– погане самопочуття після прийому їжі
– особливі дієтичні проблеми
– недовіра до якості шкільних страв
– брудні посуд та прибори, поганий запах в їдальні, «антисанітарія», комахи
– недостатньо фруктів та кисломолочних продуктів
– одноманітність меню, відсутність перших страв
– черги, недостатня кількість їжі
Без піц та булочок: що має змінитися
Щоб задовольнити запити учнів, в Україні була започаткована реформа шкільного харчування. З вересня у меню мають бути передбачені свіжі фрукти, овочі, страви на пару або запечені, більше м’яса та риби, мінімум цукру та солі. Під забороною опинилися сосиски, ковбаси та хлібобулочні вироби. Раціон учнів став більш збалансованим і різноманітним.
Нові страви для учнів відомі також як «меню шеф-кухаря Клопотенка». Їх, кулінарний експерт Євген Клопотенко разом з першою леді Оленою Зеленською, представили навесні цього року. Чотирьохтижневе меню складається зі 160 страв, з яких у кожній школі можуть обирати свій варіант. Наступним кроком реформи буде впровадження її на місцях: запровадження системи контролю та модернізація харчоблоків.
В уряді запевняють, що переоснащення харчоблоків уже почалося, зокрема, майже в кожній шкільній кухні повинні з’явитися пароконвектомати. Проте, не всі кухарі знають про те, як ними користуватися і вміють це робити.
Їв, їсть і буде їсти: як харчуються українські діти
Дослідження харчування українців у 2018-2019 роках показує, що школярі та підлітки вживають 67 грамів цукру на день (при максимально рекомендованих ВООЗ 50 грамах на добу). Також діти їдять забагато картоплі та насичених жирів, що провокує розвиток хронічних хвороб. Крім того, 20% страв з м’яса – це ковбасні вироби та сосиски, які мають значний вміст солі. А ще школярі їдять мало овочів та фруктів, натомість споживають чимало хліба та інших борошняних виробів (майже 400 грамів на день).
Багато хто з батьків вважають, що в надмірному споживанні, наприклад, солі або хліба нічого страшного немає. Всім нам відома ситуація, коли батьки купують своїм дітям шкідливу їжу, по типу сухариків або чіпсів та геть не готові змінювати раціон своїх дітей. Саме тому, однією з найважливіших складових реформи стала популяризація культури здорового харчування в суспільстві.
Чи реальна реформа в Бахмуті?
З 1 вересня 2021 року в шкільних їдальнях Бахмута меню залишилося старе.
За словами головної спеціалістки з охорони здоров’я та соціального захисту Управління освіти Бахмутської міської ради Олени Долі, зміни в системі харчування шкіл Бахмутської громади розпочнуться лише з 1 січня 2022 року, оскільки Уряд передбачив перехідний період:
«Послуги з харчування нам (Управлінню освіти – ред.) надає Краматорський кабінет дитячого харчування за договором. Цей договір має термін – до 1 січня 2022 року. Його ми не маємо права розірвати або порушити. Крім цього, у нас є договори з постачальниками продукції для дитячих закладів, які теж мають терміни до 1 січня 2022 року. Тому говорити про оновлене меню ми можемо лише з 1 січня наступного року», – говорить Доля.
Острівець: село, в якому вийшло
Поки школи по всій країні лише активно готуються до введення нового меню, в Україні вже є приклади успіху на місцях.
Мова йде про Острівецьку сільську раду. На все село тут працює лише одна школа.
«Ми тільки придивляємося до нового шкільного харчування, частково готуємо за рецептами Клопотенка, прагнемо, щоб харчування дітей було збалансованим і корисним. Вводимо у раціон багато овочів, фруктів, все те, що в принципі було і раніше, тільки в осучасненому вигляді. Робимо це з усвідомленням того, що зміни потрібні», – каже директор школи в інтерв’ю «terebovlya.city» .
Обід в їдальні Острівецької школи.
І це реально працює. Як повідомляє місцевий медіаресурс «terebovlya.city», діти з великим задоволенням йдуть до шкільної їдальні, кажуть – бо смачно.Кухарі також стараються не тільки готувати нові страви з рецептурного збірника, а й експериментувати, добавляючи до салатів нові складники. Головне – бажання зробити усе так, щоб діти насолодилися їжею, змогли спробувати сучасні та візуально привабливі страви, що у підсумку змінить їхню культуру харчування.
Конкурсна робота учасника Школи медіа та візуальних комунікацій Ярослава Ісікова.
Проєкт “Разом ми сильніші” підтримка новостворених громад Донецької області реалізується ГО “Бахмутська фортеця” у партнерстві з компанією “NAS”. Проєкт фінансується фондом “MATRA” Міністерства Закордонних Справ Королівства Нідерландів.