З 90-х років в Часів Ярі стало на третину менше мешканців. І ситуація погіршується щороку. В місті щороку менше породіль, літні люди помирають, а молоді — їдуть (з різних причин). Ми спробували проаналізувати через що так стається та чи може допомогти в цьому розвиток туризму.
Відповідно до даних статистики, з 1989 до 2020 рр. кількість населення Часів Яру зменшилась на 7048 людей.
Динаміка чисельності населення м. Часів Яру (1989-2020)
Дані: Великий енциклопедичний словник та Державна служба статистики
Динаміка чисельності населення м. Часів Яру (1989-2020)
Дані: Великий енциклопедичний словник та Державна служба статистики
Ми запитали у мешканців міста про те, чому вони їдуть. Для цього опублікували анкету з кількома питаннями онлайн. Відповіді вийшли різні:
Так, Антон Бурховецький, 27 років, ІТ спеціаліст, зазначив, що «найголовніша проблема, чому люди виїжджають з Часів Яру – це насамперед через відсутність нових робочих місць. Тобто немає перспективи у нашому місті. По друге, навіть ті, хто працевлаштований, мають низьку заробітну плату, якою вистачає тільки на те, щоб оплатити комунальні послуги, та на їжу».
Відповідно формують свою позицію і підлітки. Зокрема, Вікторія Верченко, 16 років, школярка, наголошує на тому, що у місті слабо розвинена інфраструктура і відсутні перспективи для кар’єрного зросту.
Микита Аксюк, вчитель історії у загальноосвітній школі м. Бахмута (мешкає у Часів Ярі) переконаний, що люди масово виїздять з Часів Яру ще й тому, що у місті немає вищих навчальних закладів, хоча б І-ІІ рівня акредитації, також він відзначає, що у місті «відсутнє культурне дозвілля (кіно, театр, музичні площадки тощо).
Відсутність навчальних закладів є великою проблемою для молоді Часів Яру. Як відзначає Вікторія Верченко, яка збирається вчитись на історичному факультеті, «на час навчання у виші збираюсь виїхати з міста, адже жити тут і вчитись десь буде далі важко».
Слід зазначити, що в останні десятиліття в Часів Ярі припинив працювати ООО «Часовоярський завод Гідрозалізобетон». А ПАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат» припинив виробляти вогнетривку продукцію і зосередився на розробці родовищ глини. Тобто роботи на основних підприємствах міста не стало.
Рештки одного з цехів вогнетривкого комбінату у Часів Ярі (фото: Кирило Івлєв)
«Мені подобається моє місто, але якщо і далі буде така напружена ситуація на Донбасі, то планую поїхати у Польщу», — каже через таку ситуацію місцевий мешканець Антон.
Часів Яр. Вивозять глину(фото: Кирило Івлєв)
«Не виробництвом єдиним»: чи допоможе розвиток туристичного бізнесу як шлях до подолання депопуляції у Часів Ярі
Стан економіки мономіст Донеччини та Луганщини дедалі погіршується, що пов’язано з неефективністю підприємств, які є в цих населених пунктах містоутворюючими.
Проблеми, пов’язані з цими містами, представники влади активно обговорюють. Так, на онлайн- засіданні наглядової ради “Програми ООН з відновлення та розбудови миру” Голова Донецької облдержадміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко відзначив, що вирішення економічних негаразд у цих містах, зокрема шляхом співпраці органів адміністрації з ООН, наразі є пріоритетним.
Чи можливо вирішити проблему депопуляції у монопрофільному місті Часів Яр завдяки туризму? Ми спробуємо з’ясувати це. Для прикладу звернемось до досвіду інших громад Донеччини. Так, у Соледарській громаді існує налагоджений туристичний бізнес, пов’язаний з проведенням екскурсій у соляних шахтах. Поряд з розвитком промисловості туризм є вагомою складовою для поповнення місцевого бюджету.
Також цінним є досвід інших промислових міст України, які стали на шлях розвитку туризму. Зокрема, цікавий приклад Кривого Рогу, де останні декілька років отримав імпульс розвитку промисловий туризм. Згідно з даними криворізької міської ради кількість туристів до Кривого Рогу завдяки зусиллям місцевих ентузіастів збільшилась на 21 %. При цьому це позитивно позначилось і на місцевому бюджеті, оскільки туристичний збір склав близько 2, 4 млн грн
Наскільки реалістичною є перспектива розвитку промислового туризму у Часів Ярі? Треба відзначити, що певні умови для цього існують. Так, є низка кар’єрів з видобутку вогнетривкої глини, де можна організовувати екскурсії, пам’ятники інженерної архітектури, такі як водонапірна вежа Шухова, а також Палац культури – теж унікальний архітектурний об’єкт, споруджений у стилі сталінського ампіру.
«Бандуристка» Скульптура (фото: Кирило Івлєв)
Палац культури у м. Часів Яр 1960-ті рр. у парку відпочинку (Архівне фото)
Як наслідок розвитку туристичного бізнесу, у місті з’явиться резерв робочих місць. Проте експерт у галузі туризму, Яна Синиця, вважає, що стовідсотково передбачити наскільки позитивно позначиться розвиток туризму на розширенні вакансій, неможливо. Натомість вона переконана, що «будь-які кроки та конкретні дії мають перспективу привабити туристів. Першочергово – встигнути зберегти те, що можна, інтерпретувати через сучасні технології та підходи. Туристи шукають нові маршрути і ми здатні конкурувати з іншими регіонами за їхню увагу. В нас для цього є майже всі можливості. Навіть ті, що на перший погляд виглядають як обмеження, здатні стати перевагами».
Мешканці пропонують також інші шляхи вирішення проблеми депопуляції у Часів Ярі. Так, Аліса Торотухіна, 29 років, вчитель історії у місцевій школі, наголошує, що зробити місто економічно розвинутим може лише розвиток малого та середнього бізнесу.
Микита Аксюк пропонує вирішити цю проблему шляхом створення умов для самореалізації молоді (гуртків, клубів тощо). Він також підтримує ідею розвитку у місті туризму, оскільки «це одна із можливостей або умов подолання цієї проблеми, включення міста у туристичні маршрути може надати кошти у бюджет, котрі у свою чергу мають бути використані для подальшого розвитку».
Відзначимо, що перші кроки на шляху розвитку туризму у місті вже зроблені. Ініціаторами виступила молодь Часів Яру. Представники Молодіжної ради Часовоярської ТГ розробили екскурсійний маршрут Часів Яром у рамках проєкту: тревел-ідеятон «Моя туристична громада-Мирополіс» (22-27 червня), що є складовою програми ООН із відновлення та розбудови миру. 30 серпня 2021 р. став днем реалізації проєкту. Двадцять п’ять туристів з Херсонської, Житомирської, та Кіровоградської областей завітали до Часів Яру та відвідали промислові та історико-культурні об’єкти, а саме: кар’єр, вежу Шухова, Палац культури, де зокрема ознайомились з виставкою робіт місцевих майстрів витинанки, які працюють під керівництвом майстра декоративно-ужиткового мистецтва Нестерової В. Л. Мисткиня також провела майстер-клас з новаторської техніки «пластилінового живопису». Всі учасники залишились задоволені.
Учасники проєкту «Мирополіс» на майстер-класі у Палаці культури м. Часів Яр (фото: Кирило Івлєв)
Отже, наявна в Часів Ярі тенденція до скорочення чисельності населення є нагальною проблемою. Причинами депопуляції є криза містоутворюючих підприємств, насамперед ПАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат». На нашу думку, вихід з наявної ситуації є: слід шукати та впроваджувати альтернативні до виробництва способи розвитку міста, зокрема шляхом розвитку туризму.
Конкурсна робота учасника Школи медіа та візуальних комунікацій Кирило Івлєва.
Проєкт “Разом ми сильніші” підтримка новостворених громад Донецької області реалізується ГО “Бахмутська фортеця” у партнерстві з компанією “NAS”. Проєкт фінансується фондом “MATRA” Міністерства Закордонних Справ Королівства Нідерландів.