У Часовоярській громаді працює 11 освітніх закладів. Із них три – заклади загальної середньої освіти. Це Часовоярські школи №17 та 15 і Калинівська школа. За словами начальниці відділу освіти, молоді та спорту Тетяни Ясько, комплексні комісії перевірили загальний стан закладів громади щодо готовності до нового навчального року. Проте наше опитування учнів показало, що не всі викладачі освітніх закладів повністю відповідають сучасним вимогам до якісного навчання і досі використовують у роботі дещо застарілі методи.
Аби зрозуміти, чого не вистачає учням Часовоярської громади в освітньому процесі, ми провели опитування, участь у якому взяли 30 учнів з різних шкіл.
На думку опитаних, у своїй роботі вчителі використовують технології, інтерактивний компонент, рідше – закріплюють знання учнів практично. Однак, один з опитаних учнів відмітив, що це характерно для декількох, а не всіх предметів. Відтак, бачимо, що відсоток викладачів, які використовують інновації в роботі, доволі малий. Більша частина опитаних повідомила, що вчителі проводили для них уроки-ігри, діалоги та конференції. Троє учнів стверджує, що вчителі не використовували інтерактивні форми уроків.
Частина опитаних учнів вважає, що урокам не вистачає практичної складової. Попри те, що опитані учні не вповні задоволені навчальним процесом, більшість відповіла, що вони не знають, що саме хотіли би покращити, або не хочуть нічого покращувати. Відтак, можемо зробити висновок про відсутність якісного фідбеку від учнів. Як може учитель зрозуміти, як саме покращити своє викладання, якщо йому не підкажуть саме учні?
Василь Дяків, учитель основ здоров’я, історії, громадянської освіти Заліщицької державної гімназії вважає, що українським школам для сучасної цифрової освіти в першу чергу не вистачає державної політики, яка б визначила її статус:
«Так, у нас є формальна, неформальна та інформальна освіта визначена чинним законодавством. Визначено основні критерії, але їх реалізація впирається у два наступних фактори: свідомість людей та технічне забезпечення. Частина людей сприймає освіту через цифровізацію як щось формальне, несерйозне, тимчасове, яке можна «не напрягаючись» отримати. Тобто цифрова освіта – невід’ємна, рівноправна та повноцінна складова освітнього процесу в Україні. Технічне забезпечення стосується як наявності Інтернет-зв’язку, так і відповідних інструментів та ліцензійного програмного забезпечення», – говорить Дяків.
Протягом 2019–2020 років були проведені тендери на підключення до інтернету та прокладання локальних мереж майже у 10 тис. українських шкіл. Але, за даними дослідження Міністерства цифрової трансформації України, з понад 16 тисяч шкілпідключення до інтернету за допомогою оптоволоконних технологій мають понад 9 тисяч (60%), ще 6,5 тисяч (40%) такого підключення не мають. Створена під час дослідження карта інтернет-покриття у школах, відображає, що у всіх трьох школах Часовоярської громади є підключення до оптично-волоконних ліній зв’язку (ВОЛЗ).
«Наразі Мінцифри активно займається розробленням Національного плану розвитку широкосмугового доступу до інтернету (ШСД). До нього обов’язково будуть внесені й школи, що не мають такого підключення.
Відомо, що оператори не заходять у невеличкі села через високий термін окупності таких інвестицій. Завдяки допомозі з боку держави строк окупності таких інвестицій можна скоротити, Окрім того, ми активно працюємо над спрощенням діяльності операторів та провайдерів», – зазначають на сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації України.
Вмотивованість учителів
Василь Дяків минулого року став переможцем національної премії «Global Teacher Prize Ukraine». Цей конкурс – одна з мотивацій для вчителів працювати краще, адже призовий фонд премії складає 250 тисяч гривень. Державна система освіти не передбачає доплати за те, що вчитель креативно та якісно викладає матеріал. Відтак вчителі втрачають фінансову мотивацію працювати краще. Крім Global Teacher Prize, вчителі можуть також позмагатись за звання «Учитель року», в якому призовий фонд складає 18 тисяч гривень для першого місця.
У Часовоярській громаді, за словами Тетяни Ясько, всі вчителі пройшли обов’язкову атестацію, за цим слідкувала заступниця начальника відділу освіти, молоді та спорту Олена Чоботенко. Але сертифікацію для підвищення свого рівня пройшов лише один викладач школи №17. Також Ясько стверджує, що відділ освіти розробив програму розвитку Часовоярської громади на 6 наступних років. Під час першого етапу, який триватиме до 2023 року, школи повинні запровадити STEM-освіту, яка передбачає використання інноваційних технологій. Такий напрям в освіті впроваджує також синтез мистецтва і технологій.
«Тільки в одному закладі можна бути впевненим – це школа №17, адже там технічно-матеріальна база укомплектована, хоча повністю на цифрові технології ми ще не перейшли. Ми націлюємо наших педагогів пройти сертифікацію з цифрової грамотності. Звичайно, що є консерватори-вчителі із дещо застарілими методами навчання», – визнає Тетяна Ясько.
Навчальний курс
Ірина Санковська, викладач кафедри дошкільної та початкової освіти київського Інституту післядипломної освіти ім. Б. Грінченко, створила курс за вибором для учнів 3-4 класів загальноосвітніх шкіл “Кліматична абетка”.
«Викликом часу можна вважати нагальну потребу в освіті екологічного спрямування і кліматичної освіти зокрема. Чітко окреслилася кричуща проблема браку матеріалів такого змісту. Зрозуміло, що починати відповідну освітню діяльність логічно було б саме з початкової школи. Таким чином виникла ідея створити цей курс», – говорить Санковська. Розроблений курс складається з 16 уроків та містить три блоки. Він отримав схвалення вченої ради Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Грінченка, поданий на гриф Міністерства освіти. Представили курс 22 квітня 2021 року.
“Впровадження почалося майже з наступного дня у 2 школах Київської та Кіровоградської області. 107 учнів стали першою хвилею школярів, обізнаних із темою зміни клімату. Вересень 2021 року – це 17 шкіл у 8 областях нашої країни та понад 600 учнів, які опановують новий курс”, – розповідає Санковська.
Запити на курс вже надіслали школи з Житомирської, Харківської, Київської, Черкаської, Закарпатської, Вінницької та інших областей. А нещодавно прийшло запрошення від Кагарлицької школи №2.
Конкурсна робота учасниці Школи медіа та візуальних комунікацій Вікторія Верченко.
Проєкт “Разом ми сильніші” підтримка новостворених громад Донецької області реалізується ГО “Бахмутська фортеця” у партнерстві з компанією “NAS”. Проєкт фінансується фондом “MATRA” Міністерства Закордонних Справ Королівства Нідерландів.
