Інколи вони починають неочікувано кричати, інколи замикаються в собі і можуть годинами сидіти мовчки, дивлячись в одну точку. Суспільство не хоче помічати таких людей, вони також віддають перевагу самотності і тиші. Однак, історія знає багато відомих людей з аутизмом, що подарували відкриття в математиці, музиці, кіномистецтві, біології. І щоб комфортно жити разом – треба вчитися сприймати їх, розуміти, допомагати. Які можливості для розвитку є в Бахмуті, куди звернутися за допомогою, які прохання є до місцевої влади у батьків дітей з розладами аутистичного спектру. 

“Уявляєте, як працює комп’ютер, коли у нього відкрито одначасно декілько вкладок? Десь грає музика, десь завантажується фільм, десь приходить сповіщення і ще багато чого. Ось так e голові у дітей з аутизмом, їм стає страшно, вони не розуміють що відбувається, і можуть повести себе не так, як інші діти. А суспільство, здавалося б, розумне, доросле дивиться з докором”, – наголошує Дар’я Ковшарова мати сина з розладами аутистичного спектру.

Що таке аутизм? Чому діти такими народжуються?

“Аутизм – це не захворювання, це стан організму людини. Як правило, діти-аутисти народжуються в благополучних родинах. Ні фізичне, ні моральне, ні соціальне становище батьків зовсім не впливає на те, що дитина може народитися з розладами аутистичного спектру. Такі відхилення зароджуються на генетичному рівні, ще в утробі матері. Після народження дитини, батьки помічають їх не завжди вчасно”, – розказує Наталя Мілько директор КНП “Центр реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи”.

Центр громадського здоров’я МОЗ України надає таке пояснення аутизму – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.

У навчальних закладах Бахмутської громади наразі навчаються 48 дітей з розладами аутистичного спектру. Якщо порівняти кількість з минулим роком, то їхня кількість не на багато, але збільшилася. Американська асоціація Autism Speaks відзначає один випадок аутизму на 88 дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується 2 мільйони 400 тисяч.

Максим (ім’я батька змінено за проханням чоловіка – прим.редакції) з дружиною виховують сина з підозрою на аутизм. Зараз йому три з половиною роки. Батьки побачили, що їх син мало посміхається, не дивиться в очі, не потребує контактів з іншими людьми. Спочатку, вони і не думали, що це можуть бути передумови аутизму. Саме брак інформації, відсутність розуміння послідовних дій у разі підозри на такі порушення у дитини не дозволяє своєчасно розпізнати якісь індикатори.

Родина Максима стикнулася з тим, що в Бахмуті бракує спеціалістів, які б могли вчасно виявити розлади у дитини, призначити спеціальні заняття.

“Сімейні лікарі не знають, що робити в таких ситуаціях, невропатолог говорила що треба почекати: призначила ліки і сказала будемо знаходитися під наглядом три-чотири роки. Чого чекати? Щоб потім зовсім пізно було? Нам з дружиною довелося самим займатися здоров’ям дитини, шукати інших спеціалістів. ле так немає бути, лікарі зобов’язані нам допомагати! Ми знайшли класного спеціаліста в Костянтинівці, лікуємо сина там, в Бахмуті відвідуємо приватний реабілітаційний заклад – “Семь чувств”, – говорить Максим.

Розуміючи, в якій розгубленості можуть опинитися інші батьки, з власного досвіду чоловік радить зробити такі перші кроки у діагностиці:

1. Пройти тест M-CHAT-R, він підходить для дитини віком 16-30 місяців – https://test.autism.help/.

2. Звернутися до невропатолога, психіатра, обов’язково зробити електроенцефалограму головного мозку.

3. Знайти професійних спеціалістів для допомоги та консультацій. Такі є в місті Костянтинівці, Дніпрі, Харкові.

4. Проходити реабілітацію в спеціальних закладах.

Олена Гарковець засновниця та керівниця центру сенсорної інтеграції та розвитку комунікації, мови у дітей “Кабинет 7 чувств”  каже, що батьки мають після народження дитини відразу ознайомитися з загальноприйнятими нормами розвитку дитини і кожного місяця її життя відслідковувати поступовий розвиток.

“У фізичних та сенсомоторних системах людини є маркери розвитку. Наприклад, немовля в два місяці не тримає голову, не повертає голови в бік голосу від іншої людини, з часом не слідкує за різними предметами та інше – все це сигналізує, що потрібно негайно битина сполох. Починати стимулювати основні сенсорні системи організму, звертатися до лікарів, реабілітаційних центрів, щоб скоріше надати допомогу”, – пояснює Олена Гарковець.

Що стосується підвищення рівня терапії для дітей з аутизмом керівниця центру вважає, багато чого залежить від самих педагогів – вони повинні постійно підвищувати свою кваліфікацію, розвиватися і обов’язково любити свою роботу. Керівники центрів також повинні бути зацікавленими в формуванні висококваліфікованого колективу і докладати до того максимум зусиль – шукати фахівців та фахівчинь, навчати власних. 

Аутисти – діти з особливими освітніми вимогами, вони потребують корекційної допомоги від вчителів-реабілітологів, логопедів, дефектологів, психологів. Такі послуги в Бахмутській громаді надаються в декількох закладах – КП “Інклюзивно-ресурсний центр”, який зараз знаходиться за адресою: м.Бахмут, вул.Горбатова, 57, КНП “Центр реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи” по вулиці Першина, 13, Реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю в Опитненському старостинському окрузі та приватний реабілітаційний заклад “Кабинет 7 чувств”.

Підтримки, допомоги, розуміння, сприйняття особливостей – ось чого очікують від суспільства батьки дітей з аутизмом. В Європі, наприклад, в аеропортах, у великих супермаркетах запровадили ініціативу стрічки з соняшниками. Людина, яка має інвалідність, бере собі таку стрічку і це означає, що вона очікує допомоги. Обслуговуючий персонал знає про це і відразу реагує: проводить до каси без черги, підсобляє зробити покупки та інше, що може знадобитися людині.

“Знаєте, це як з доступністю. Колись, я з донькою не могла потрапити в більшість закладів у нас в Бахмуті, та з кожним роком ситуація покращується. І тротуари облаштовані, і входи в магазини, і школи. Людину-аутиста не видно, а коли вона має, таке собі не нав’язливе прохання про допомогу, обслуговуючий персонал знає, що потрібно підійти, акуратно звернутися, не лякаючи, допомогти. Оточуючі люди також будуть більш спокійно і з розумінням ставитися до особливостей їхньої поведінки. Це культура, ми маємо виховувати її в собі та суспільстві”, – каже Альбіна Гребенюк мати дівчини, яка пересувається на інвалідному візку.

Олена Гарковець додає, щоб виховувати суспільство потрібна соціальна реклама, до цього необхідно залучати відомих людей країни, щоб вони розповідали про людей з аутизмом, можливо на власних прикладах, пояснювали, що люди відчувають світ інакше і проявляють свої почуття не так, як ми звикли.

Батьки дітей з розладами аутистичного спектру кажуть, що в Бахмуті їхніх дітей не приймають в позашкільні заклади, секції, колективи, посилаючись на те, що вони лякають інших і з ними важко контактувати. Можливо, якщо такі діти стануть “видимими”, за допомогою стрічок з соняшниками, мешканці громади не будуть їх боятися, уникати, а за потребою і допомагати. Поступово ми навчимося жити поруч без засудження, разом навчатися, розважатися і розвиватися кожний по-своєму.

Матеріал підготований у межах проєкту «Спільно розвиваємо Бахмутську громаду», що реалізується ГО «Бахмутська Фортеця» за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!