Наразі в областях і містах України, де не відбуваються активні бойові дії, школярі проходять дистанційне навчання. Але діти можуть відмовлятися підключатися до уроків, виконувати домашні завдання. Поради для батьків, про те як підтримати дитину, дають досвідчені освітянки бахмутських шкіл.
Марина Шажко, вчителька англійської мови:«Незважаючи на військові дії, треба жити далі і думати про майбутнє, а це – наші діти. Щоб мотивувати дитину на навчання, включайте емоційну складову: згадуйте разом із дитиною цікаві чи смішні моменти з її шкільного життя та обговорюйте їх. Говоріть про шкільних друзів сина чи дочки, про уроки, клас, школу, про вчителів – викликайте позитивні емоції про шкільне життя. Це необхiдно для того, щоб у дитини з’явилося бажання хоч на пару годин на день поринути у навчальний процес».
Юлія Громова, вчителька української мови і літератури школи №24: «Діти, особливо старшокласники, потребують батьківської підтримки. Варто навчити дитину “не здаватися”, прагнути до результату, вірити у свої сили. Запропонуйте підлітку допомогти виконати завдання, саме так дитина відчує турботу, а також нагадайте те, що її навчання та майбутнє важливе для вас. Допоможіть структурувати підхід до навчання, тобто складіть разом із дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це. Слідкуйте, щоб вона відпочивала і займалась різними видами діяльності. Проявляйте зацікавленість у навчанні дитини, спитайте, яку оцінку вона сьогодні отримала, похваліть її. Так ви створите своєрідний “шлях до успіху”, який допоможе учню відчувати свій прогрес та прагнути більшого».
Ірина Махіборода, вчителька математики та геометрії школи № 10:«Знаєте, я не маю морального права примушувати їх зараз виходити на навчання – коли вони по підвалах сидять, чи не мають доступу до інтернету. Я навіть домашнє завдання не вимагаю робити – хто робить, то звісно ж перевіряю. А ті, хто люблять навчатися і розуміють навіщо їм це – і мотивувати не треба, до того ж в мене старшокласники – 10 -11 класи. Однак, війна змусила всіх, навіть малюків, дуже швидко подорослішати… І щоб не впадати в депресію і підтримувати дітей, я продовжую їх любити, навчати, робити зі складної науки просту річ, пояснювати, що математика їм у повсякденному житті особливо не знадобиться, але без неї все ж таки неможливо. Від дітей, же своїх, постійно також навчаюся – оптимізму, вмінню прощати, молодому запалу, бачу і відчуваю, що вони отримують мою любов, та й елементарним речам – комп’ютерної грамоти, наприклад».
Ольга Ланевська, вчителька української мови та літератури школи №10: «Головне підтримати морально свою дитину, захистити від зайвого стресу. Існує багато методик, як допомогти дитині в таких умовах. На мою думку, материнські обійми – найефективніші ліки. Навчання в таких умовах – це стрес: то НЗ не працює, то інтернет відсутній, то немає часу виконати завдання. Особисто я розглядаю освітній процес сьогодні як засіб відволіктися всім від реальності, від потоку новин, від дурних думок. Як пробудити цікавість? Не знаю. А чи потрібно? Переможемо, а тоді все надолужимо!»
