Більша частина цивільного населення Донецької області евакуювалася через загрозу наступу російських військ. Люди вивозили у безпечні місця свої родини, домашніх тварин, речі та за можливості бізнес. Та деякі підприємці, попри загрозу війни, таки залишились працювати. Одна із них – Людмила Журавльова, власниця продуктових магазинів «Журавушка» у Бахмутському районі.
Людмила Журавльова має чотири продуктові магазини: у селах Федорівка та Переїзне, і в містах Соледар та Сіверськ. Попри війну жінка продовжує працювати і доставляти продукти своїм землякам у села та міста.
Людмила каже, зараз частина продавців, які торгували у магазинах, виїхала, тому довелося вносити корективи у графіки роботи торгових точок. Щоб підмінити продавчинь, виходить торгувати сама Людмила, її мама та донька.
“В одному магазині з п’яти найманих працівників залишилось два. У Федорівці скоротили час роботи до 14 години”, – розповідає підприємиця.
«Доставки продуктів нема, їжджу за ними сама»
Якщо до війни частину продуктів доставляли торгові представники, то зараз, каже Людмила, доводиться їздити за ними самій:
“По доставці товарів практично всі фірми виїхали, їжджу сама по продуктових базах Краматорська, Слов’янська”.
За словами Людмили, чи не єдині, хто зараз доставляє товар, це фірма з Дружківки, яка привозить молочні продукти, ковбасні вироби, печиво. Також доставляють у магазини і хліб.
“Стараємось, щоб хліб у магазинах був постійно. Хліб возять «Бахмут-хліб» та «Чайка». «Чайка» до сьогодні їздила, а сьогодні вже й вони не привезли. Чи то разово, чи то взагалі вже не будуть доставляти”, – каже Людмила.
Людмила каже, що наявність власного транспорту, яким вона їздить за товарами, то велика перевага на сьогодні. Приміром у деяких магазинах Сіверська, де підприємці не мають автівки, там полиці майже порожні.
Фото з Фейсбуку Людмили Журавльової.
Проблема з готівкою
Магазини «Журавушка» у селах Переїзне та Федорівка – це єдині торгові точки, де місцеві мешканці можуть купити продукти:
“Якщо у Соледарі поруч із нашим магазином є ще три, то у селах наш магазин – єдине місце, де можна купити і замовити продукти”.
За словами Людмили, наразі в районі є проблема зі зняттям готівки. Тому у своїх магазинах вона залишила термінали для безготівкового розрахунку.
В людей готівки нема, не працюють банкомати. У нас в магазині стоїть банкомат, але його з початку війни ніхто не заправляв. Для прикладу, раніше по Сіверську на 300 гривень хліба брали, то зараз на 3 000 гривень. Бо у мене стоїть термінал і вони можуть розрахуватись карткою.
Зараз люди намагаються купувати продукти тривалого зберігання, каже Людмила. В основному купують крупи, борошно, консерви, тушонки. Також беруть сосиски та ковбаси, які про запас заморожують у морозилках.
Дивлюсь навколо, багато хто виїхав. Але ж не всі виїдуть. Тим, хто тут, потрібні продукти. Тому ми і залишаємось…
