По мережі гуляють пости про те, що Донбас знов не чують і не бачать жертв, які щодня збільшуються серед цивільних, а міжнародні організації на ситуацію не звертають уваги. Ніби Донеччина і Луганщина представлена в інформаційному просторі лише новинами про маріупольський «Азов» або чому писали про Маріуполь і не пишуть про Бахмут? Якщо відставити емоції в сторону і прочитати кожне речення з цих постів окремо, включивши критичне мислення, легко вгадуються наративи з російської пропаганди. Детальніше в матеріалі.
Один з таких дописів ми побачили на сторінці громадської діячки з Бахмута. Вона поширила пост Наталі Шевченко з Краматорська. Його розповсюдили більше вісімсот людей кристувачів, у коментарях більшість підтримує цю ідею і вірить, що на хід військових дій можна вплинути такими зверненнями. Зустрічаються думки, які розділяють східну і західну Україну, та інші стереотипи про мешканців Донеччини, що роками розповсюджувалися в Україні для розділення нації і розгортання конфліктів та ненависті. На прохання журналістки пояснити до кого конкретно написано звернення і що очікує авторка – ми не отримали конкретних відповідей. Тобто звернення до влади, а саме до уряду, хочу, щоб війна закінчилася, щоб не стріляли і не руйнували міста, люди не гинули. Війна комусь вигідна, тому її не хоче припиняти уряд, кому саме і яким чином – відповіді немає.
Люди, які наразі перебувають на Донеччині чи виїхали і спостерігають, як руйнуються їх рідні міста переживають багато негативних емоцій і хочуть, щоб ця трагедія якомога швидше припинилася, але подібними зверненнями тут не допоможеш. Оскільки військові дії з наступу веде Російська Федерація, а не український уряд, чи ЗСУ.
Наслідки таких заяв на наше прохання коментує політична експертка Оксана Ярош:
«Це частина інформаційної війни рашистів – розганяти зраду. Під час війни не можна: публікувати повідомлення типу “всі забули за Мелітополь/Маріуполь/Херсон” чи “чому ніхто не говорить про гуманітарну катастрофу”. Не варто поширювати зневіру – влада як у Києві, так і на місцях добре знає, що відбувається у кожному регіоні. Гуманітарні катастрофи намагаються вирішити всіма можливими способами – такі повідомлення – або паніка наляканих людей, або спроба посіяти недовіру та розбрат від окупанта. Ворог вже деморалізований – зробити таке з нами не вдасться. ЗМІ постійно висвітлює всю актуальну інформацію. Жоден з регіонів не забутий».
Також наводимо коментарі з реакції активної спільноти у фейсбуці, на пости спасіть Донбас.
Єлизавета Гончарова, журналістка, мешканка Бахмуту опублікувала такий пост на своїй сторінці:
«Звісно, ми всі хвилюємося через обстріли в рідних містах. Не спимо, постійно телефонуємо рідним та знайомим, що там залишилися. Плачемо, впадаємо у відчай. Це зрозуміло. Це логічно. Це природно. Це боляче і жити не хочеться. Але ви реально думаєте, що найбільш потужні сили ЗСУ та тероборони, які тут зараз зосереджені, не заважають рашистам обстрілювати, бо НЕ ХОЧУТЬ? Або НЕ ЗНАЮТЬ? І хто вам сказав, що про це не пишуть ЗМІ? Купа купезна текстів, репортажів, стрімів. Якщо ви підписані не виключно на рашаЗМІ або телеграм-канал власного ЖК. І головне, ДО КОГО ви звертаєтеся, коли з хешетгом “спасітєназваміста” – ПРИПИНИТЬ ЦЕ? Якщо до Путніна – то ок. звертайтеся, він звісно, почує. І припинить. Але якщо ви вважаєте, що це може зробити, але не робіть з якихось причин УКРАЇНА та її армія, то вибачте, вас вкусила російська пропаганда. Більше нічого не буду писати. Просто зупиніться та подумайте про тих, хто з усіх сил зараз все це стримує, і отримує в спину: а моглі б і лучше!»
Громадський діяч, журналіст з Краматоська Олексій Ладика пише у себе в Фейсбуці:
«Останні кілька днів бачу лавину дописів, в яких просять уряд України врятувати Донеччину/Луганщині або певне місто в регіоні (#спаситеЛиман, Слов’янськ etc), просять врятувати від знищення. Я от читаю і дивуюсь: а чому ви звертаєтесь до уряду України, а не до тих, хто нищить? Чому не звертаєтесь до путіна, до росії, до росіян, до ваших російських родичів? Чи це уряд України нищить?
Чи може таким чином натякаєте, що уряд кинув Донеччину напризволяще і росіяни роблять тут, що хочуть? Але це неправда! Кожного дня і на півдні, і на півночі області йдуть кровопролитні бої, кожного дня гинуть наші військові, б’ються за кожний метр нашої землі.
Б’ються у тому числі мешканці нашого регіону. Лише з Краматорська на війні загинуло 12 військових – це лише ті, кого я знаю. І майже всі вони загинули у боях за Мар’їнку, за Попасну, за Сєвєродонецьк, за Авдіївку. За наш регіон. А у лавах ЗСУ, Нацгвардії, прикордонної служби воюють тисячі наших земляків – лише в один день, коли мене викликали до воєнкомату, на війну відправилися 60 чоловіків з Краматорська.
Якби наші військові не билися, то ви б давно були вже в окупації, і відчули б на собі усі прєлєсті цього: фільтраційні табори, відсутність їжі та води, відсутність будь-яких прав, а у гірших випадках – депортацію, масові розстріли, згвалтування.
У нашого ворога немає нічого людського, це фашисти 21 століття. Вони не можуть перемогти наших військових, тому відіграються на цивільних – обстрілюють наші міста з літаків та артилерії, руйнують наші будинки і вбивають наших людей та дітей. Росіяни нищать Донеччину, а не уряд України, тому до них і пишіть свої звернення.
Ви пишете, що ось Київ, Чернігів, Харків захистили, а нас, мовляв, не захищаєте. Це неправда! Усі ці міста свого часу сильно постраждали, сотні людей загинули, сильні руйнування. І слава Богу, що вони тепер у безпеці. Те ж саме буде і з Донеччиною, але ж за один день перемоги не здобуваються! Росіян багато, як тарганів, і вони все пруть і пруть. Але і доля в них буде така сама, як і тарганів.
Що ви можете зробити – евакуюватися. Вам страшно, ви переживаєте за свої домівки, за своє майно, за себе і своїх рідних? Евакуюйтеся! Це найправильніше, що можна зараз зробити».
Олена Шевчук, громадська діячка, мешканка Торецьку:
«Як мені огидно читати пости про «Пачіму звезди Малчат про Бамбас который домбят». Коли я вперше прочитала його, чесно думала шо після першого речення там буде «Гдє ви билі 8 лєт». Друзі. Якщо ви не довіряєте ЗСУ і думаєте шо шось там зливають. Ок. Допустім. І шо ? Ви поїдете додому і на зло владі будете жити під обстрілами? Можливо ви думаєте шо армія рф вас краще захистить? Якісь є альтернативи? Якщо ви не впевнені шо армія достатньо сильна – робіть все шоб вона була такою, якій ви зможете довіряти. Скидайте кошти в фонди. Можливо у вас є якийсь скритий талант так двері військоматів відкриті як для чоловіків так і для жінок. Якщо ви в чомусь сумніваєтесь, станьте тією рушійною силою, що змінить стан речей, який вас не влаштовує. Там де ви є, ви точно можете бути корисні. А то як у тому анекдоті про поради. Чес слово.
Перемога залежить від кожного з нас. Не перекладайте відповідальність.Ми всі в одному човні. ЗСУ на передовій. А ми в тилу».
