Про смерть Костянтина Лисенка наші підписники повідомили, що він наклав на себе руки, вистріливши собі в голову прямо у військовому госпіталі, де працював останнім часом. Містяни пам’ятають Лисенка як добродушну, відкриту і веселу людину, тому новина про його смерть стала для всіх несподіванкою. 

Лисенко багато років обіймав керівні посади: очолював профілакторій заводу кольорових металів, після чого пішов працювати головним лікарем до лікарні №2, де під час його роботи у відділенні неврології відкрили відділення інтенсивної терапії. В останні роки він обіймав посаду заступника головного лікаря Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування в Бахмуті – відповідав за роботу стаціонарів. Його безпосереднім керівником була генеральна директорка медичної установи Світлана Мельникова. Проте з початку повномасштабного вторгнення Росії Лисенко часто допомагав у військовому госпіталі.

Фейсбук Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмута

Ми спробували дізнатися про те, що трапилося у правоохоронних органів, колег та знайомих покійного Костянтина Івановича. Насамперед щоб спростувати чутки щодо причин такого вчинку, які вже почали поширюватися містом.

Неофіційних версій безліч, серед них навіть доведення до самогубства. Начальниця покійного відмовилась коментувати подію. Нам не вдалося поцікавитись про причини трагедії у рідних лікаря.

У спробі дізнатись правду редакція «Бахмут IN.UA» зв’язалася з поліцією, але правоохоронці відмовилися розкривати деталі події, пояснюючи це таємницею слідства. Єдине, що прояснилося: Костянтин Іванович справді пішов з життя. Розслідування ще триває, але все вказує на те, що він справді вкоротив собі віку.

Своїми спогадами про свого колишнього колегу поділилася заступниця головного лікаря Центру первинної допомоги м.Бахмута Олена Сологуб.

«Як людину його знала давно. Разом із ним працювала у профілакторії, була його сімейним лікарем. Костянтин Іванович був доброзичливою та чуйною людиною. Завжди дбав про здоров’я своєї мами, був добрим батьком і дідусем», – розповіла вона.

Костянтин Іванович не перший став лікарем у своїй родині. Його батько, Іван Іванович Лисенко, довгий час був головним лікарем Центральної районної лікарні, потім перейшов до лікарні №2. Ту саму професію обрала й дружина Лисенка-молодшого.

Наші журналісти неодноразово брали коментарі у Костянтина Івановича, коли він перебував на різних посадах в медичній сфері міста. Він ніколи не ховався від відповідальності, знаходив час на зустрічі та дзвінки, пояснював та коментував. Працюючи над створенням відділення невідкладної екстреної медичної допомоги в Бахмуті, він неймовірно пишався, що таке сучасне відділення буде саме в нашому місті. Ми дуже співчуваємо родині Костянтина Івановича та розділяємо їх біль від втрати.

Фото на головній 06274.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!