Як повідомляє “Громадське радіо“, робоча група створена при міськраді Часів Яру, при спілкуванні з органами самоврядування в селах Ніколаєвка і Марково зіштовхнулася з протистоянням адміністрації Костянтинівського району. Для вирішення питання представники робочої групи, до якої увійшли представники виконкому, депутати, міські активісти, звернулися до обласної адміністрації.
«Проїхали ми із зустрічами три сільські ради — Калінінську, Миколаївську і Марковську. Калінінська сільрада відноситься територіально до Артемівському району, Миколаївська і Марковська — це територія Костянтинівського району. На території Калінінської сільської ради видно взаєморозуміння як на рівні сільської ради, так і на рівні жителів села — позитивна думка щодо об’єднання громад. У Миколаївці, де територія межує з Часів Яром, в принципі громада налаштована позитивно, сільський голова і депутати перебувають на даний момент під тиском Костянтинівської районної адміністрації», — розповів заступник голови робочої групи по об’єднанню територіальної громади, депутат міськради Часів Яру Руслан Макарович.
Вислухавши звернення активістів керівник Донецької області відмітив, що така ситуація, коли існуюча влада хоче підтягнути під себе території, де живе її електорат, трапляється не вперше:
«Ми маємо протиставити справжнє народовладдя і врахувати інтереси жителів Донецької області через децентралізацію. Фактично, це альтернатива тому розколу України, який пробує «впарити» нам Росія з так званою федералізацією, особливими статусами і так далі. Люди в кінці кінців починають бачити свій інтерес у цьому. У зв’язку з цим з’являються активісти, які самі ініціюють отаке об’єднання громад. Безумовно є люди які знаходяться зараз у владі, не розуміючи, що у владі всі ми тимчасово, і пробують підлаштувати під себе ті чи інші громади. Думаючи про наступне своє обрання на чолі тієї чи іншої громади, пробують деякі палиці в колеса ставити», — каже Жебрівський.
Жебрівський підкреслив, що крім проблем адміністративного тиску, існує потреба у врахуванні побажань мешканців при розрахунку економічної спроможності громади:
«Є проблеми з приводу того, що не всі громади хочуть об’єднуватись за перспективним планом. Наприклад, з того ж Артемівського району до мене прийшли люди і говорять, що ми переселенці з Західної України, коли нас приєднають до Сіверська, ми втратимо свою аутентичність. І нам тут дуже серйозно потрібно буде переглянути і не розказувати, що перспективний план це аксіома. Нам треба врахувати інтереси людей в першу чергу, але в другу чергу ми маємо дивитися, щоб ці громади були економічно спроможними».
Керівник військово-цивільної адміністрації попросив директора Донецького офісу реформ Сергія Попова надати методичну підтримку при проведенні громадських слухань по об’єднанню громади з центром в Часів Ярі, а також в телефонній розмові нагадав керівнику Костянтинівської райдержадміністрації Володимиру Марінічу про неупередженість чиновників.
На прохання нашого кореспондента директор обласного офісу реформ Сергій Попов описав загальну ситуацію з об’єднанням громад в Донецькій області:
«У нас фактичним чином є три об’єднанні територіальні громади, які обрали органи самоврядування — Краснолиманська, Черкаська і Октябрська. На сьогодні ми вже маємо позитивні висновки, ще по семи громадам, але на вибори були подані лише тільки три — Артемівська, Очеретинська (Ясинуватський район) і Андріївська територіальна громада (там частково будуть сільради зі Славянського району і частково з Добропільського району)», — пояснив директор.
Багато розбіжностей виникає навколо перспективного плану об’єднання громад, який був стверджений Кабінетом міністрів. Хоча при формуванні документу було враховано багато зауважень від органів місцевого самоврядування, але прийнятий план все одно подобається не всім:
«Виїжджали неодноразово на місця, зустрічалися з сільськими, селищними радами, з районними адміністраціями обговорювали. Цей перспективний план тричі підписувався. Остання версія вже була підписана Павлом Івановичем Жебрівським, і він враховував максимальну кількість побажань від органів місцевого самоврядування. Але тут треба зрозуміти цей документ, як і будь-який інший закон це не стодолорова купюра, щоб подобатися кожному на території області. Деяким органам місцевого самоврядування він все одно не подобається».
Поки влада висловлює свої не вподобання перспективним планом, більшість населення цікавить як об’єднання громади вплине на їх рівень життя:
«Коли ми виїжджаємо на місця і спілкуємося з простими мешканцями здебільшого вони навіть і не знають куди вони мають відноситись згідно перспективного плану і для них не стільки принципово де у них буде адміністративний центр. Для них більш важливим питанням є те як їм будуть надавати адміністративні послуги тут на місці, який в них рівень життя буде. Коли ми наповнимо це слово територіальна громада змістом і реальними проектами розвитку сільської місцевості, тоді люди підуть», — каже Попов.
На останок Попов надав практичну пораду всім активістам, які займаються роботою по об’єднанню громад. На думку спеціаліста це допоможе утриматись від порожніх обіцянок і заручитися підтримкою людей:
«В нас є Закон про співробітництво територіальних громад, який дозволяє навіть не існуючій об’єднаній громаді укласти угоду про співробітництво. Наприклад, створити спільне комунальне підприємство по вивозу твердих побутових відходів, або по благоустрою території. Це вже сьогодні можна робити, це ті блага, які прості люди будуть отримувати. Я розумію, сьогодні стоять великі питання щодо якості твердого покриття доріг в сільській місцевості, газифікації, електрифікації і водовідводу. Ці питання я теж пропоную вирішувати так само шляхом співробітництва громад», — підкреслив директор Донецького офісу реформ.
