Реформа в системе государственных закупок помогла сэкономить бюджетным организациям и коммунальным предприятиям Бахмута 38 тысяч гривен. К электронным торгам с государством подключаются местные предприниматели. Считают ли они эту систему перспективной и выгодной для своего бизнеса?

Как рассказала начальник Управления экономического развития Марина Юхно Бахмутский горсовет присоединился с системе  “Рrozorro” с 1 января 2016 года. Через электронные торги приобретали все необходимое для бюджета, поскольку нижний предел цены установили на уровне ноля гривен.

Всего на территории Бахмутского горсовета насчитывается 33 юрлица, работающих через бюджет, в закупках через электронные торги уже приняли участие шесть организаций. В Соледарском и Часовоярском городском совете решение по внедрению «Рrozorro» еще не принято. Мониторинг экономии бюджетных средств происходит ежемесячно. По состоянию на начало марта плановая сумма закупок составила – 370 968 тысяч гривен. Экономия составила 38 643 тысяч гривен или 10,4%.

Информация по закупкам через систему электронных торгов по состоянию на 1 апреля предоставлена Управлением экономического развития.

Так выглядит регистрационная форма на сайте «Рrozorro»

Юхно подчеркивает, что экономия действительно есть, но такая система требует дополнительных затрат времени для регистрации на сайте, переговоров с поставщиками, формулирования требований и четкой классификации товаров, заказчик не всегда выставляет реальную цену и критерии качества товара и доставки, поэтому приходится отменять результаты и вновь участвовать в торгах.

Тема введения электронных торгов рассматривалась на Общественном совете. Представителей общественных организаций города интересовали вопросы выгоды для местного бюджета и громады. Не будет ли снижение товарооборота у местных производителей, которые наполняют налогами городской бюджет больше, чем экономия за счет снижения закупочных цен. Чиновники отметили, что оценить эти критерии не возможно, но такая форма приобретения товаров однозначно занимает много времени. В отделах, где объемы закупок большие, возможно, придется выделять специалиста, который будет заниматься именно этим.

О том, что в систему нужно закладывать бонусы для отечественного производства, говорит и генеральный директор Артемовского электротехнического завода и предприятия “Полимер” Александр Уколов. Его предприятие одним из первых приняло участие в торгах «Рrozorro» – выиграли тендер, объявленный железной дорогой, на су
мму около 10 миллионов гривен.  

“Я понимаю, что основная цель системы сэкономить деньги государства, поэтому торги идут как на бирже. Этот опыт не новый, в Японии, например, запускают в систему фирмы-пустышки, которые заставляют реального поставщика максимально снижать цену. С позиции покупателя это очень правильно, но я стою по другую сторону баррикады. Мне нужно обеспечить коллектив зарплатой и найти возможность развиваться. Тут нужно искать компромисс. Да, мы можем получить экономию бюджета сейчас, но через несколько лет у нас может повторится ситуация как в России, которая декларирует импортозамещение, а на самом деле, 70% комплектующих товара это импорт. Цена низкая, но нет развития экономики. Нам будет очень сложно конкурировать с китайскими поставщиками. Так в Турции, чтобы стимулировать местного производителя установили 20% зазор по цене. По большому счету – это часть государственной программы поддержки местного производителя”.

Производственник считает, что такие бонусы особенно нужны для Донбасса.

“Донецкая область и Луганская область – это отщепенцы. Нас никто не кредитует, при этом остаются пошлины на ввоз оборудования, средства которые мы смогли собрать для развития, мы потратили на поддержание предприятия в начале военного конфликта”, – признается Уколов.

У бахмутского предпринимателя Романа Сотникова тоже есть вопросы к структуре «Рrozorro».

“Мы работаем через систему электронных торгов и даже выиграли несколько лотов на выполнение работ и поставку материалов по Украине. Но, поскольку, четко прописанных критериев к поставщикам законодательство не устанавливает, одни и те же параметры трактуются по-разному. Решение зависит от человека в конце цепочки, и кроме того, условия всегда можно прописать под конкретного поставщика. Мы столкнулись с тем, что система не дает равных возможностей для всех – серьезные объекты уже расписаны и свободной конкуренции нет”.

 Предприятие Романа работает с газовым оборудованием, он говорит, что рынок продолжают контролировать газовые монополисты.

“Антимонопольное законодательство не работает. Можно иметь все лицензии, обученных специалистов, но если ты не получил “добро” от облгаза сделки не будет. Такие торги это хорошее начинание, но нужно работать над законодательством – четко прописывать критерии оценки качества работ”, – добавил предприниматель.

Владелец магазина “Олівець” Александр Голубев давно развивает продажи через интернет, три года назад создал сайт и через него активно реализует часть продукции. Говорит, что это небольшие объемы, но такая форма дает дополнительный доход. Службы Артемовского горсовета были его постоянными покупателями, после внедрения «Рrozorro» местный предприниматель на время потерял этих клиентов.

“Это палка о двух концах. Для государства это выгодно, а нам приходится искать новых клиентов. Мы тоже зарегистрировались на ” Prom.ua “, но чтобы успешно участвовать в торгах, нужно постоянно этим заниматься, у меня просто не хватает времени. Нужно нанимать дополнительного работника. Пока я делаю акцент на розничной торговле, но понимаю, что за электронными закупками будущее”, – считает Голубев.

В связи с изменениями условий регистрации, нижний порог закупок в электронных торгах «Рrozorro» установили на уровне 3000 гривен. Поэтому, как сообщила начальник Управления экономического развития Марина Юхно, до закупки ниже этой суммы Бахмутский горсовет будет делать у местных поставщиков.  

Матеріал публікується в рамках проекту «Розвиток новинної та аналітичної журналістики у ЗМІ Донецької та Луганської областей», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у співпраці з Об’єднанням українців у Польщі та за сприяння Польсько-канадської програми підтримки демократії, яка співфінансується з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (DFATD). Матеріал доступний на ліцензії Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0 Polska. Деякі права застережені на користь [назва авторів або інституції]. Дозволяється вільне використання твору за наявності вищезгаданої інформації, в тому числі інформації про відповідну ліцензію, власників прав та про Польсько-канадську програму підтримки демократії. Публікація відображає виключно погляди автора і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!