Як зруйнувати стереотип щодо того, що математичні та гуманітарні навички не можна поєднати? Відповідь на це питання знає Поліна Білоус, яка посіла третє місце на всеукраїнському етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. До індустріального технікуму дівчина навчалася у російськомовній школі, і саме завдяки любові до математики почала досконало освоювати мову, а тепер поєднує ці предмети у науковій роботі.

У свої 18 Поліна здобула диплом технікуму за спеціальністю фінансова справа та страхування, визначилась з майбутньою професією, перетворила хобі у роботу та вступила до омріяного вишу. 

Поки Поліна навчалася в Бахмутському індустріальному технікумі, двічі брала участь у Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка: на першому курсі посіла VI місце, на третьому – III місце на обласних етапах конкурсу.

На обласний етап конкурсу імені Петра Яцика їздила тричі, протягом трьох років навчання в технікумі, завжди посідала перше місце.
Після того їздила на фінальні етапи – пробувала свої сили. Цього року таки зайняла призове місце серед навчальних закладів I-II рівнів акредитації (технікуми та коледжі) – отримала бронзу.

До ЗНО готувалася сама: українська мова та література і математика були обов’язковими для вступу до вишу, їх склала на 189 та 190 відповідно. Говорить, математику, все ж таки знає краще.

Навчалася Поліна у російськомовній школі, математика завжди входила у коло інтересів. Коли писала у 9-му класі роботу МАН з прикладної математики, стандарти роботи були українською. Тож почала використовувати українську, вивчаючи математику.
Після 9-го класу вступила у технікум, всі подальші Олімпіади, ЗНО, підготовка до іспитів – все це українською:
«Мені було нескладно після дев’яти років математики російською мовою перейти на українську, наново все вивчити. Всі державні стандарти, іспити, Олімпіади – воно все українською мовою, бо термінологія, все ж таки відрізняється».

Вперше поєднала мову і математику саме у роботі МАН, там використовувала графи у навчанні (Граф — це сукупність об’єктів із зв’язками між ними):

«Вони використовувалися мною і в мові, інформатиці, географії. Тобто, цією науково-дослідною роботою я підкреслила те, що математика може бути корисною будь-де. Таким чином, систематизувала свої знання».

Цього року вступила до Харківського національного університету імені Каразіна на економічну кібернетику, надалі планує пов’язати своє професійне майбутнє саме з математикою, бо то пристрасть усього життя, як говорить сама Поліна.
Матеріал Марія Лященко, фото з архіва Поліни Білоус.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!