Після того, як у Бахмуті  демонтували пам’ятники радянської доби, у місті відбувалося широке обговорення реконструкції центральної площі. Міськрада та містяни розглядали варіанти створення скверу, облаштування сцени, встановлення іншого пам’ятника або відкриття молодіжного простору. У місті навіть проводили архітектурний конкурс. Але жодна з пропозицій так і не була реалізована.

На сьогодні ми маємо тільки рішення змонтувати постаменти та декілька ініціатив на майбутнє. А поки Бахмут IN.UA вивчили думку мешканців міста, спеціалістів міськради, краєзнавців та зробили екскурс у минуле.

Старше покоління: Кузьма та Леся Українка проти Артема

Для людей старшого покоління постаті, які потрапили під закон про декомунізацію є важливим елементом історії та пам’яті, якого важко позбутися. Минуло вже чотири роки, а більшість з опитаних навіть не може представити альтернативу демонтованому пам’ятнику Артема. Хоча, навіть серед людей пенсійного віку виявилися охочі встановити на центральній площі пам’ятник українським митцям – Лесі Українці або Тарасу Шевченку. Але дехто реагує досить агресивно на саму ініціативу і навіть на українську мову, якою наші журналісти ставили питання.

Голос молоді: Театр просто неба та оренда велосипедів

Ми також попросили озвучити своє бачення по майбутньому наповненню площі Свободи старшокласників НВК №11. Молодь натомість пропонує проєкти, які можуть бути корисними для містян, де можна проводити вільний час, що приноситимуть користь довкіллю, чи матимуть естетичну функцію.

Експертна думка: Місце для всієї громади

У Бахмутському краєзнавчому музеї підтримують прагнення молодого покоління зробити площу простором для містян. Директорка музею Олена Смирнова на питання хто з відомих людей, які внесли вагомий внесок у розвиток міста потенційно може бути на місці демонтованих радянських пам’ятників зазначає, що таких людей багато. Але поки немає тих, хто візьме на себе відповідальність вирішити, хто саме це має бути.

«Ми не вважаємо, що треба вшановувати якусь одну особистість, це має буди місце, де збираються містяни, бо ж найбільше людей збирається саме там. Простір для громади міста – не для вшанування якоїсь постаті, до якої покладали б квіти. Це сучасний простір, але з ознаками минувшини: стилізовані ліхтарі, наприклад. Ми думаємо, що це має бути локація для спілкування, прогулянок, для майбутніх туристів, для того, щоб можна було там провести якусь подію», – вважає вона.

Так виглядав центр Бахмута в дореволюційний період

Особисто для пані Олени найкращим пам’ятником була би згуртована громада. «У нас, наприклад, немає місця, де могли би виступати наші музиканти, де могли би виставляти картини художники, де був би виставковий простір. Це шлях, яким уже давно йдуть розвинені країни: Німеччина, Франція, Чехія»,- впевнена експертка.

Історики вважають, що також важливо враховувати рівень навантаження спорудами. Бо ж на місцях, де було розміщено постаменти, в дореволюційний період були шахти для зберігання краму. Під площею вириті складські приміщення і точно невідомо, де саме вони знаходяться. А на центральній площі, перед Міським центром культури та дозвілля вже був випадок провалини. В міськраді планували провести огляд підземних пустот, але поки це питання не вирішено.

Позиція міськради: Бахмут модерновий

У відділі архітектури повідомили, що наразі питання реконструкції площі залишається не вирішеним, на сьогодні варіанти навіть не розглядаються. Начальниця відділу внутрішньої політики Світлана Кудрявих каже, що при поверненні питання на порядок денний будуть поновлені обговорення. Оскільки за цей час багато чого змінилося, зокрема була ухвалена стратегія розвитку громади. У стратегічних цілях документу зокрема зазначено створення сучасних просторів активного відпочинку «Бахмут модерновий».

Екскурс у минуле: Пушкін та німецьке кладовище

Тобто чіткого бачення щодо наповнення площі Свободи в Бахмуті поки не існує, а що на цій площі було протягом останнього століття дивіться на фото.

На площі, де бахмутяни пам’ятають Леніна, колись стояв російський поет О.С Пушкін.

У часи окупації міста німецько-фашистськими загарбниками на місці сучасного Будинку Культури розміщувався воєнний госпіталь, а за ним, якраз на колишній площі імені Леніна знаходилося німецьке кладовище.

Після закінчення Другої світової війни за дорученням радянського керівництва в усіх містах мали стояти пам’ятники Леніну. Бахмут (з 1924 по 2016 Артемівськ) не став виключенням, але постаментів було аж три, поки не обрали остаточний варіант, який простояв аж до 2016 року. 

Зараз постамент від пам’ятника Леніну повністю розібрали і заклали місце плиткою.

Що ж до Ф. Сєргєєва, чий постамент знаходився на сучасній площі Свободи, він також відрізнявся від свого попередника. З 1924 року на місці демонтованого у 2016 році знаходився пам’ятник авторства І. Кавалерідзе  (ще один відомий витвір скульптора досі знаходиться у місті Святогірськ). У часи німецької окупації його було підірвано.

Замість нього вже і з’явився той «Артем», за яким і досі сумують деякі містяни.

Станом на сьогодні центральна площа з фасаду Центра культури та дозвілля ім.Є. Мартинова виглядає так. Від пам’ятника Артему залишився пустий паратет, який містяни часто використовують для мітингів та акцій.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!