Більшість кандидатів та кандидаток мало відомі мешканцям громади, або знані лише у своїй сфері. Для того, щоб привернути увагу за короткий період виборчої кампанії, партії мали максимально підкреслити позитивні якості своїх кандидатів, аби завоювати довіру бахмутян. Ми вирішили проаналізувати, які риси підкреслюють у кандидатів та кандидаток, наскільки ці образи відображають гендерні стереотипи, що існують у суспільстві, чи формулюють конкретні наміри щодо депутатської діяльності.
При проведенні аналізу ми брали інформацію із відкритих джерел та друкованої реклами, що розповсюджувалася серед мешканців громади, зверталися за інформацією до штабів партій.
Опозиційна платформа — За життя
У вільному доступі інформацію про кандидатів ми не знайшли. У друкованих рекламних плакатах цієї партії про кандидатів надана коротка інформаційна довідка про освіту, вік, професійні здобутки, сімейний стан, наявність дітей та наміри у разі обрання. Це – єдина політична сила, серед тих, що ведуть активну виборчу діяльність у Бахмуті, яка у всіх кандидатів вказала сімейний стан.
Десятка кандидатів на листівках, які ми отримали на наше прохання у штабі партії, включає 5 жінок і 5 чоловіків. Жінки представляють не лише соціальну сферу, а й бізнес. Дві жінки займаються підприємницькою діяльністю, хтось працює на невисоких керівних посадах. Керівники вищої ланки, промисловці – чоловіки. Як у кандидатів, так і кандидаток, подана інформація про здобутки в громадській діяльності, хобі, підкреслюються як особисті, так і професійні якості. Озвучується сфера, в якій кандидати будуть працювати – жінки в освіті, медицині, культурі, сфері права і податків, чоловіки – промисловість, економіка, спорт.
За Майбутнє
Інформація про кандидатів та кандидаток, яку ми знайшли на одному з міських сайтів, відкриває для нас лише їхні професійні здобутки наявність нагород, громадську діяльність. Розширена інформація представлена про вісім осіб – порівну чоловіків і жінок.
У своїх візитівках кандидати та кандидатки показують своє ставлення до міста та його мешканців, озвучують свої мрії про майбутнє, або життєві принципи. Опису програми дій у рекламних матеріалах ми не побачили, хоч вони у відкритому доступі на офіційному сайті ЦВК
Представляючи свою команду, політична сила не робить акценту на вік та сімейний стан – цих даних у рекламному матеріалі немає. Всі жінки представляють систему освіти, займають керівні посади – директорки, та заступниці директорів. Чоловіки представляють промисловість, бізнес.
Слуга Народу
Короткі візитівки 12-ти кандидатів (6 жінок і 6 чоловіків) партії «Слуга народу» містять біографічні дані – освіту, вік, професійні здобутки, досвід, який планують використати у роботі в міськраді. Цю інформацію у вигляді політреклами ми також знайшли у вільному доступі.
Кандидати озвучують позитивний сценарій бачення майбутнього Бахмутської громади, та свої мотиви, що спонукали іти на вибори від партії Президента. Над чим саме будуть працювати конкретні особистості не визначається, окреслюється лише сфера діяльності і готовність працювати.
В довідках про кандидатів немає інформації про сімейний стан, єдиний виняток – інформація про Наталю Кісілічіну: «Виховує двох чудових синів. Бачить місце жінки в сучасному суспільстві не тільки як берегині сімейного вогнища, а й як громадянина з активною життєвою позицією та громадського діяча».
Оксана Ярош, директорка ГО “Гендерний центр”, професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки каже, що таке стереотипне уявлення про жінку, що мусить себе реалізувати і у професійній сфері, і родині давати лад, досі зберігається в українському суспільстві.
«За уявленням суспільства жінка мусить бути чудовою господинею, із нічого приготувати смачну страву і накрити стіл для 10 гостей за 15 хвилин.Тобто всюди має бути відмінницею. Хоча суспільство стає потроху «дружніше» до різноманіття і спостерігаємо, що є кандидатки, які самостійно виховують дітей, розлучені. Це чудово, що менше стає стигматизації. Наша організація була залучена до гендерного моніторингу місцевих виборів 2015 року, там, де вони відбувались, то кандидатки зазначали, що їм дуже важлива сімейна підтримка і балотуватись у депутати чи на голову громади вони вирішували на спільній родинній нараді. Виборча кампанія – це завжди жорстка конкурентна боротьба, тому важливо мати підтримку», – коментує Оксана Ярош.
У цій партії також простежується тенденція, коли кандидати-чоловіки представляють промисловість, житлово-комунальне господарство, бізнес, а кандидатки у більшості освіту або систему місцевого самоврядування. Серед кандидатів цієї партії найбільше працівників Бахмутської міської ради.
Опозиційний блок
Інформацію про кандидатів «Опозиційного блоку» ми знайшли лише в друкованому інформаційному бюлетені. Це – єдина партія, що демонструє гендерну нерівність у своїх рекламних матеріалах. У бюлетені фігурує п’ять кандидатів (три з них – діючі депутати міськради) та одна кандидатка
Немає інформації про вік, не зазначається сімейний стан кандидатів та кандидаток.
Описано досвід у професійній та громадській діяльності.
Порядок
Ми не знайшли інформації про кандидатів цієї партії у вільному доступі на міських сайтах. В одному з випусків друкованої реклами, що ми змогли знайти, була інформація лише по двом особам із команди – один чоловік і одна жінка. Також зверталися до представників партії, проте інформацію не отримали.
У презентаціях описано трудовий шлях, професійний досвід та зазначено, що саме в цьому напрямку кандидат та кандидатка будуть працювати за умови обрання у міськраді. Інформації про про вік у газеті немає, її можна подивитись на сайті ЦВК, сімейний стан немає.
Європейська Солідарність
На рекламних матеріалах публікується лише загальна програма місцевої команди. Візитівки кандидатів відсутні – лише фото і загальна діяльність. На рекламному постері, який ми знайшли, міститься 5 кандидатів та 4 кандидатки.
Коли ми звернулися до представників місцевої команди з питанням, як знайти інформацію, нам повідомили, що головний фокус при агітації роблять саме на живе спілкування. Тому для особистого знайомства ходять по квартирах.
Загалом аналіз показав, що для кандидатів у більшості створюється образ успішних керівників, промисловців, господарників. Кандидатки, як правило, представляють соціальну сферу – освіту, медицину, культуру, місцеве самоврядування, рідко бізнес. Це, з одного боку, відображає очікування патріархального суспільства, а з іншого – укріплює гендерні стереотипи. Кандидати майже не розказують про те, чим саме планують займатися в раді, окреслюючи лише можливі напрямки діяльності, що часто співпадають з їх професійною діяльністю.
Експертка Оксана Ярош зазначає, що «виборча кампанія до місцевих рад – дуже коротка у часовому проміжку. І за цей період треба сподобатись виборцям, бо не оберуть, тому кандидати і кандидатки обирають таке власне позиціювання для громади, яке відображає очікування суспільства. А ці очікування мстять гендерні стереотипи. Лідерство приписується, зазвичай, чоловікам, хоча це – риса, набута в соціумі. Жінки позиціонують як «берегині», господині. Рідко хто пропонує інноваційність, бо не оберуть».
За даними гендерного моніторингу на місцевих виборах в Україні 25 жовтня 2020 року, який здійснює Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (НДІ) «жінки, які складають 54% населення України, недостатньо представлені в органах місцевого самоврядування, і мають обмежений вплив на ухвалення важливих для громад рішень. Зокрема, в складі обласних рад наразі тільки 15,3% жінок, або 259 із загальної кількості 1689 депутатів. Найменше представлені жінки у складі Житомирської, Одеської та Тернопільської обласних рад – нижче 10%. В жодній з обласних рад представництво жінок не сягає 25%. У складі міських рад м. Києва, міст – обласних центрів, м. Краматорська м. Сєвєродонецька – 19,7%1 жінок, або 244 депутатки із загальної чисельності депутатського корпусу у 1237 осіб. Найменше представлені жінки у складі міської ради Ужгорода (8,3%), Черкас та Івано-Франківська (по 9,5%).
У виборчій кампанії на місцевих виборах до місцевих рад, які відбудуться 25 жовтня 2020 року запроваджені гендерні квоти як обов’язкові – нагадує Оксана Ярош. – Інакше партію як учасницю виборчого процесу не реєстрували. І виборці, і партії будуть більше враховувати той факт, що політика перестає бути «чоловічою» справою. І гендерні стереотипи викоріняться. На це й сподіваємось.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
