Музика супроводжує наше життя на пробіжці, у тролейбусі, у торгових центрах і соцмережах. А на карантині, вона допомагала подолати самотність і покращити емоційний стан. Не завжди таке просте задоволення було доступне. Зараз навіть неможливо уявити, що наші батьки, бабусі і дідусі відчували брак музики чи стикалися с заборонами на її прослуховування. Як це було, ми дізнавалися у мешканців села Покровське. 

Не лише Кобзон і Лещенко

У часи цензури й так званих “ворожих голосів”, коли під забороною, або контролем були як закордонні радіо, так і музика, люди все ж намагалися вийти за рамки. Пропонованого контенту було недостатньо для тогочасних меломанів.
Люди переписували з касети на касети музику, яку могли почути один в одного.

Процедура переписування музики проходила з магнітофона з увімкненою піснею, яку збиралися скопіювати на магнітофон з чистою касетою та мікрофоном. При такому записі зберігалися навколишні звуки.

“Якось батько з другом записали пісню Висоцького, і поміж тексту пісні чутно було “здавай”, бо паралельно запису грали у карти” – говорить мешканка села Покровське Олена. Пізніше, почали писати на невеликі касети, які були досить популярними до 2000-х років, додає Олена і показує фото з родинного альбому.

Зважаючи на періоди касети відрізнялися за розмірами, незмінним був лише спосіб копіювання.
Бабини — великі касети з магнітною стрічкою, у 80-х з’явилися вже касети менші за розмірами МК60, МК180 залежно від хвилин. З бабіни записували через мікрофон приймача на інший пристрій. Хтось міг купити, чи привіз зі столиці, де купив у фарцівників у великих містах, касету. Привіз додому, похвалився друзям, які у силу не достатнього розмаїття музичних стилів того часу і собі бажали слухати музику, що подобається у будь-який час. В магазині можна було купити чисту касету, без запису. Заборонена була музика емігрантів, які виїхали з СРСР у 1970-1980 рр, Віллі Токарєв, наприклад. До виходу фільму “Місце зустрічі змінити не можна” у вільному доступі не було навіть улюбленого барда багатьох поколінь радянської доби Володимира Висоцького. Його, до речі, копіювали найчастіше.

Фото з відкритих джерел

Радіолюбителі/радіохулігани

«Тебе чують на великі відстані: твій голос, твою музику. Ти можеш познайомитися з кимось, коли ще не було цих телефонів. Радіолюбителі з’явилися тоді, коли і радіо. Просто не всі йдуть законним шляхом, а просто хуліганять. Їх ловлять і забирають апаратуру, особливо злісних штрафували» – говорить радіолюбитель Валерій. Така доля не оминула і його:
«В 1979, чи 1980, точно не пам’ятаю, одразу після армії. Поїхали на Отаманське з хлопцями, а вдома поставив касету на магнітофон, а з собою узяв транзистер. Музика грає, ми її слухаємо.

Міліція приїхала додому, забрали всю цю апаратуру, мене і вдома не було. Прийшов – а тут акт технічної експертизи. Поїхав до міста, почав розбиратися. Ну що, на суд, оштрафували на 30 рублів тоді». 
Щодо заборонених на той час хвиль «Радіо Свобода», чи «Голос Америки», говорить, будь-хто міг послухати на будь-якому приймачі. Купив приймач, увімкнув короткі хвилі, і слухай собі.
Наразі справу полишив, але думає над тим, аби поновити хобі:
«Справа ж не в тому, щоб з кимось зв’язатися на купленій апаратурі. Радіолюбитель – це «любитель». Це не пішов і купив, і працюєш по усьому світу, це не цікаво. Радіолюбитель хоче сам створити щось нове, або щось допрацювати, щось зробити таке, чого ні в кого немає, щоб воно запрацювало».

Сьогодні, говорить Валерій, радіолюбителів серед молоді не дуже багато:
«У молоді просто немає такого бажання. В мій час почути чийсь голос у приймачі – це було дуже цікаво, навіть дивовижно. То зараз це звичайна справа, і не лише голос, а і побачити людину. Просто пройшов той час».
Спільноти радіолюбителів та радіоклуби мали відповідні дипломи та категорії, залежно від кількості країн, працювали з усім світом: «У мене, наприклад, Німеччина, Італія, але немає підтвердження зв’язку – QSL-картки, бо це все через радіоклуби проводилось».
Радіолюбителі мали свої позивні, у Валерія, говорить був такий: US6ITY”
Радіоклуби все ж є й досі, але їх менше, попиту особливо не мають.
Існували радіочастоти, які були дозволеними на той час, але трохи відхилившись від діапазону частот можна було потрапити на хвилі авіадиспетчерів, наприклад, а це вже виходить за рамки радіолюбителів. Таких людей і називали радіохуліганами: «Відхилившись від дозволеної радіочастоти можна було створити перешкоди для ліній зв’язку диспетчерів», – розповідає Микола, колишній радіолюбитель.
Органи влади відстежували радіоточки за сигналами, конфісковували апаратуру, виписували штрафи.

Зараз музика доступна кожному без обмежень, але такі радіолюбителі, як Валерій, звикли цінувати її, пам’ятаючи складну історію радянських заборон.

Матеріал підготувала Марія Лященко.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!