Щоб створити десятихвилинну аудіопрогулянку Соледаром і околицями, митець з Тернопільщини саундартист Назарій Заноз тиждень досліджував місто і його звуки. Записував, як звучить вітер у степах, з яким звуком закачують повітря у шахту, ділився своїми спостереженнями. Усі аудіозаписи він спочатку систематизував, а потім скомпонував у єдиний звуковий сюжет. Проєкт назвав «Розсольні степи», адже досліджував об’єкти і простори, пов’язані з солевидобувною промисловістю, її минулим, теперішнім і майбутнім.
Свій проєкт Назарій Заноз втілював у межах арт-резиденції «Заземлення», організованої платформою культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ. У Соледар приїхав з Теребовлі, містечка у Тернопільській області.
«Я вирішив податися на резиденцію з кількох причин. По-перше, тому що Соледар – це мале місто, і моя рідна Теребовля – теж мале місто. Вони в різних частинах країни, і я хотів побачити, дізнатися і порівняти, передусім для себе, як вони, малі міста, функціонують, – пояснює митець. – Також я раніше вже робив саундскейпи на промислових об’єктах, і зробити такий звуковий портрет Соледару – це логічне продовження моєї роботи. І загалом це класний досвід – відкривати для себе нові міста. Я вдруге на Донбасі – 2012 року відвідував Донецьк, – а у малому місті тут – вперше».
Точка входження у простір
Назарій Заноз – саундартист, тобто митець, який працює зі звуком. А ще журналіст, есеїст, письменник, краєзнавець-аматор і композитор. Він автор музичних проєктів Mystic Hero, The Owlest і Terebovlya Imaginary Orchestra. А також автор збірки короткої прози «Книга дивностей» (Laurus, 2018). Саунд-артом зацікавився кілька років тому, коли потрапив на майстер-клас саундартистки Анни Хвиль.
«Для мене це є способом пізнання міста чи будь-якої нової локації. Це як точка входження у простір. Можна орієнтуватися по мапі, можна зайти в умовний інстаграм і орієнтуватися по фотографіях чи скласти портрет міста за допомогою тих фото, які запропонує геолокація. Але так само ти можеш створити цей образ за допомогою певної звукової карти. Я хотів дати додатковий голос цій території, почути самому і дати почути це іншим, – розповідає Назарій Заноз. – Коли «Розсольні степи» будуть викладені у вільному доступі, буде цікаво дізнатися, як реагують на мій проєкт інші люди, як вони його розуміють, що відчувають, і чи не хочеться їм відвідати якусь з цих місцевостей після того, як вони її почули».
Степ, шахти і звук водоспаду
В основі аудіопроєкту «Розсольні степи» – звукова прогулянка місцями видобутку соледарської солі. Серед локацій, обраних Назарієм, – і розсолопровід, що вже не функціонує. Цей розсолопровід митець використовує як метафору теперішнього і минулого, природи і впливу людини на неї, реальності, яка поступово зникає. Крім того, Назарій зафіксував, як звучать околиці Соледара та Лисичанська на території колишнього заводу «Донсода», куди вів розсолопровід з Нового Карфагена. А також звучання степу довкола соляних шахт.
«Звуком, який найбільше запам’ятався, був гул входу і виходу повітря з шахти. Це красивий, масивний, об’ємний звук. Цей звук схожий на звук водоспаду. Я дуже люблю такі паралелі, – розповідає Назарій. – А степ радше привертає увагу порожнечею. Там тиша і вітер. І щось мусить або прориватися крізь вітер, щоб донести своє звучання, або в цьому вітрі розчиняється, не давши собі голосу».
За словами митця, його звуковий проєкт розрахований не лише на місцеву аудиторію, а й на значно ширше коло людей. Саме тому під час аудіопрогулянки він розповідає і якісь важливі краєзнавчі факти, щоб дати слухачам мінімальний контекст, і ділиться власними спостереженнями і рефлексіями від побаченого. «Тут все побудовано на балансі: голос доповнює звуки, а звуки – голос», – пояснює він.
«Здається, спочатку аудиторія не була готовою до саунд-арту, але їй було цікаво. Вже після презентації, у приватних розмовах, люди розповідали, що відчували, коли слухали цю аудіопрогулянку, на які думки вона їх наштовхнула. Було класно, коли присутні намагалися вгадати, які звуки де були записані. Потрібно знати і любити своє місто, добре його відчувати, щоби хоча б приблизно визначити, де саме були записані ті чи інші звуки. І люди це робили», – підсумовує Назарій Заноз.
Нагадаємо, платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ виїхала з Донецька у 2014 році. Спочатку культурний фонд розмістився у Києві, але влітку 2020-го повернувся на Донбас, у місто Соледар. Резиденція для митців «Заземлення», яка триватиме до серпня, стала першим масштабним проєктом фонду на новому місці. Її мета – привернути увагу до екологічних і соціальних проблем у регіоні, спровокованих людською діяльністю.
Усі новини проєкту читайте на сайті Фонду ІЗОЛЯЦІЯ, а також у телеграм-каналі.
Матеріал підготувала Марія Семенченко
