Мета створення Ради — посилення участі переселенців у громадському та політичному житті громади. Як подати заяву для участі в ініціативній групі та які питання на думку переміщених осіб потребують найближчого вирішення – читайте у матеріалі.
Процес формування Ради ВПО ініціює Балгодійний фонд «Stabilization Support Services» В рамках програми СИЛА – Єднання через спільні дії молоді. За підтримки цієї організації були створені чотири пілотні Ради ВПО: при Луганській обласній державній адміністрації, при Виконавчому комітеті Краматорської міської ради, Координаційна рада з питань внутрішньо переміщених осіб у місті Харкові, Консультаційна рада внутрішньо переміщених осіб при Запорізькому міському голові.
За словами організаторів наразі ведуться перемовини з міськрадою, у якому форматі рада буде працювати в Бахмутській громаді.
Анкета для участі за посиланням.
Наскільки актуально створення такого дорадчого органу і чи залишилися актуальні питання, адвокацією яких може займатися рада, ми спитали у Надії Павловської, яка у 2015 року з Донецька переїхала до Бахмуту. Жінка каже, що хоче взяти участь у цій раді, оскільки є важливі питання, які насправді не дають ВПО відчувати себе повноцінними членами громади.
Потрібно постійно доводити свою присутність у Бахмуті
«Щоб отримати адресну допомогу, кожні пів року маю надати в Управління праці та соцзахисту документальне підтвердження, що одна дочка ходить у садок, друга – у школу. У Бахмуті маю адресну прописку, укладені договори з лікарями, тут я народила молодшу доньку і все одно кожні пів року доводжу, що тут мешкаю. Ніби 1 вересня ми йдемо у школу, а в лютому вже не вчимося і я з Донецька намагаюся вибити незаконну допомогу. Хоча я взагалі у Донецьк не виїжджаю», – пояснює Надія.
Щоб отримати довідку з ЖЕКу про склад сім’ї, потрібно надати дані трьох свідків, умовити трьох людей дуже важко.
«Мені треба йти і просити сусідів підписати бланк, дати свій ідентифікаційний код, дані паспорта. А були такі кадри, що казали: «А ось візьму і не підпишу, нехай вас виселять з цього будинку». Люди бояться давати дані, питають: «А навіщо? А чим це загрожує?» Субсидію хотіла оформити: з двох під’їздів ніхто не захотів підтверджувати, мовляв ми взагалі вас не знаємо. У підсумку я кинула цю справу – мені соромно просити», – аргументує жінка.
Перевірки адреси проживання тривають, про них ніхто не повідомляє
«Вони прийшли – я старшу доньку зі школи забирала. Двері, природно, ніхто не відкрив. Все! Знову бігати, знову доводити, що я живу за цією адресою. Ми інтегрувалися як переселенці, але дихати спокійно без доказів не виходить. Тато мій теж переселенець, йому два рази скасували допомогу, тому що він був на городі і не чув, що була перевірка. А літнім пенсіонерам підтвердити місце проживання, якщо вдруге не застали комісію, лише через суд – то ще та справа була!», – пояснює Надія Павловська.
Потрібні зміни до закону, щоб дозволили повноцінно голосувати переселенцям
Надія каже про те, що ВПЛ зареєстровані на підконтрольній території повідомляють адреси в УПтСЗ, якщо отримують адресну допомогу, але все одно повинні подавати заяви, щоб проголосувати.
«Я не змогла проголосувати на виборах президента. Я прийшла, а на бланку, де наша квартира – прочерк ніби і немає нас. Кажуть: «Ідіть подавати заяву до виконкому, що ви є така то і хочете брати участь у голосуванні, тоді проголосуєте». Коротше, я не ходжу на голосування ніякі», – підсумовує Надія Павловська, що вже шостий рік живе в Бахмуті.
