Кирилу – 15, вже півроку він працює аніматором. Хлопець навчається у 10-му класі 24-ї школи.
Вважає, що робота не впливає на успішність у школі, але додає, що поєднувати дуже важко::
«З навчання – на роботу, плюс це 10 клас, до ЗНО треба готуватись, ще півтора роки і вступати вже. Тобто більшою мірою треба обирати: чи вступ, чи робота».
Спроба самостійного життя
«Це було повністю моє бажання – хотілося і свої гроші мати, до того ж подобається сфера, у якій наразі працюю», – пояснює Кирил.
Та попри те, що робота хлопцеві до вподоби пов’язувати життя з нинішньою сферою не має на меті, при вступі обиратиме іншу спеціальність.
Серед плюсів роботи у такому віці він визначає, насамперед, життєвий досвід: спілкування з роботодавцями, вищими за посадою колегами, людьми різного віку.
Також вважає, що добре, коли у юному віці людина вже знає, як розпоряджатися грошима, розуміє «ціну» грошей: «Коли підліток отримає свою першу зарплатню, саме свою, не від батьків гроші, то так швидко вже не витрачатиме».
Як ставляться батьки?
Мама Вікторія зазначає, що влітку лише раділа успіхам і захопленню сина. Він проходив з палаючим поглядом, покращилися стосунки з братом, але з початком навчання ситуація ускладнилась.
«Часу катастрофічно не вистачає. Прямо зі школи йде на роботу. Ввечері повертається треба робити домашнє завдання. До того ж переживаю, що настав час визначитись з професією, а ми поки що цього не зробили. Зверталися у Центр зайнятості, нам провели тест і ми заплутались ще більше – бо за цю сферу, яка визначилася в результаті тесту, навіть не розглядали», – каже жінка.
Залишати роботу Кирил поки не планує, говорить, вже призвичаївся до такого режиму.
«Поєдную, і доволі непогано. Але це дуже важко, на це необхідно багато сил: за навчанням сиджу довше, ніж раніше: вже може бути ніч, а я все ще за уроками. Трохи збивається графік сну, але не кардинально».
Каже, що під час навчання у виші зосередиться на здобутті освіти у першу чергу.
