За змінами завжди стоять люди і визначні події. Ми попросили керівника Управління з питань фізичної культури та спорту Бахмутської міської ради Віктора Лиса, який днями отримав Орден «За заслуги» I ступеня, за розвиток спорту, підготовку спортсменів та підняття спортивного авторитету Донеччини в Україні та світі, розказати які ключові події привели його до цієї державної нагороди.
«У 80-му році, коли я приїхав в Артемівськ працювати тренером, спортивної бази майже не було, хоча позиції міста були хороші. Коли я піднимав питання розвитку бази перед колишнім керівництвом, мені дорікали, що в місті купа проблем, а ви лізете зі своїм спортом. Поступово з’явились значні перемоги у моїх вихованців: Саша Мохер – перший чемпіон, який приніс Україні золото на Паралімпійських іграх у Сеулістав, Василь Лещинський завоював в Атланті золоту медаль. Преса друкувала мої обурення з приводу того, що спортсменам немає де тренуватись і розвиватись.
Коли Олексій Олександрович (міський голова Бахмута Олексій Рева – прим, ред) запросив мене до команди, сказав: «Досить писати – час справою зайнятися». Мене посада не цікавили, я був вже заслуженим тренером, відповів, що піду якщо ми будуватимемо нове і створюватимемо умови. Став продумувати стратегію створення спортивної бази. Ми розуміли, що за рахунок міста ніколи цю базу не побудуємо, а щоб з держбюджету отримати кошти, база мала мати статус паралімпійської та олімпійської підготовки. Те, що мої вихованці мали високі нагороди – це був наш козир. Ми отримали цей статус, кошти, збудували стадіон.
Тоді ми ще не розуміли, що саме створення бази дало можливість зберегти та розвивати спорт у Донецькій області. Після окупації вся база залишилася в Донецьку. Коли вирішували куди переводити все обласні структури, розглядали Маріуполь, але там потужностей також не вистачало, до того ж велика відстань. Переглянули наші можливості, розглянули можливість реконструкції стадіону «Авангард». І що ми бачимо – будуються корпуси зараз там будуються навчальні та спортивні корпуси, у Бахмуті працює найкращий спортивний диспансер. І зараз не всі розуміють, що розвиток спорту – це і новий імпульс для розвитку міста. Сфера спорту робить гарний внесок в економіку – іде оплата за оренду залів на заходах, заробітна плата зі спортивних структур іде у бюджет міста, залучаються додаткові кошти для розвитку.
Я ще коли навчався в інституті хотів бути тренером. Мій вчитель – тренер Георгій Шандер перший побачив у мені спортивні здібності, надихнув на розвиток. У школі я займався боксом, боротьбою, був призером і чемпіоном обласних та всеукраїнських змагань. Але обрав легку атлетику. Мені пощастило з тренерами – від них теж багато навчався Борис Рабулець та Володимир Кацман, заслужені тренери СРСР. Живі приклади. З великою теплотою до мене поставився і завжди підтримував як батько Юхим Силицький, вчитель фізкультури 5-ї школи. Теж велика була людина.
Я давно зрозумів, якщо не будеш розвиватися і вчитися, нічого не досягнеш. Вчитися потрібно постійно», – поділився історією успіху колишній тренер паралімпійської зборної України, начальник Управління з питань фізичної культури та спорту Бахмутської міської ради Віктор Лис.