Виїжджаючи з Бахмута до родини у Полтаву, Олександр Сотников забрав з собою найцінніше – техніку і двоколесного друга. Про складнощі та особливості маршруту довжиною 360 км, який він подолав за три дні – читайте в матеріалі.

Велолюбитель давно подорожує Україною. До 2012 року разом з друзями влаштовував велосипедні подорожі до Криму, часом подорожував сам. На такий незвичний спосіб евакуації його надихнув товариш, який евакуювався із Маріуполя до Запоріжжя велосипедом.

«Шкода було кидати велосипед, він доволі коштовний, понад 1000 доларів, по суті, найдорожче, що віз. По-друге: це хоч якась подорож, мозок відпочиває від напруги», – пояснює Олександр Сотников.

У комендантську годину з намету не виходив

Маршрут прокладав сам, у гугл картах:

«Обрав маршрут пішки, бо гугл тоді прокладає всі можливі дороги – маленькі, ґрунтові. Довелося їхати розбитими дорогами дуже повільно, по трасах, можливо, було б навіть швидше».
Долав близько 120 кілометрів на день. Загалом проїхав приблизно у 360 кілометрів. Назад планує повертатися так само велосипедом.
Подорожувати одному наразі небезпечно, хоча на машині, вважає, було б ще страшніше. Розказує, що на блокпостах перевіряли документи, часом речі. Ночував у наметі, уточнює, що в комендантську годину з намету не виходив.

«Як Бог відвів»

За маршрутом мав їхати через Краматорськ, проїжджати повз залізничний вокзал. Саме того дня вокзал Краматорська обстріляли з боку тимчасово окупованих територій.
«Як Бог відвів, я трохи переплутав і поїхав через Костянтинівку, тоді вибирався на північ, щоб потрапити на свій маршрут», – згадує чоловік.

З собою взяв лише найцінніше, з того, що вмістилося в рюкзак: камери, носії з комп’ютера, документи, речі, щоб не змерзнути.

Фізично було важко подолати маршрут, бо це перша поїздка в цьому році – пів року нікуди не їздив. До того ж погода ще не сприяє комфортним подорожам.

«На третій день було легше, якби подорожував два тижні, то взагалі б летів 200 кілометрів на день. Важко було ще й через зимовий одяг, бо зранку +4, вдень +20, а з себе нічого не знімеш – покласти нікуди», – додає Олександр.

Поки їхав спостерігав, як відбуваються посівні роботи, наче війни й немає, лише оголошення у селах про комендантську годину та поводження під час обстрілів, звернення до Путіна та Росії з відомим напрямком руху, повертають до реальності.

Фото Олександр Сотников, тескт Марія Лященко.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!