Том Купер – австрійський аналітик та історик-мілітарист. Після побудови кар’єри у міжнародних логістичних компаніях він напрацював власну базу контактів на Близькому Сході та Африці, після чого перейшов до аналітики існуючих конфліктів між державами. Наразі Купер проводить аналіз російсько-української війни, й у своєму блозі відзначив важливість позицій ЗСУ у Бахмуті.
«Путін веде цю війну так, ніби немає жодних обмежень на кількість військ та матеріалів, які він може кинути у бій. Але таке враження – це пережиток першої холодної війни та пов’язаної з нею пропаганди: звичайно, є межі того, скільки (навчених та досвідчених!) військ, танків, артилерійських знарядь та особливо боєприпасів росіяни можуть запровадити та розмістити в Україні», – вважає Том Купер.
За його словами, про закінченість російських літаків та боєприпасів свідчить той факт, що за чотири місяці винищувачі ВС росії стали з’являтися в небі над Україною все рідше. Особливо це стосується важких винищувачів-бомбардувальників та сучасних танків на землі. Також є дефіцит артилерійських боєприпасів. Купер упевнений: саме з цим пов’язана угода міністра оборони росії сергія шойгу із самопроголошеним президентом Білорусі олександром лукашенком про «розграбування» білоруських складів боєприпасів.
Том Купер зазначає, що стратегія України щодо виснаження противника працює. Мапа програми FIRMS від Національного авіакосмічного агентства США чудово демонструє різницю між кількістю артилерійських обстрілів росії станом на 9 та 13 липня.
Купер пов’язує це саме з ефективним знищенням російських складів із боєприпасами. З посиланням на слова президента Володимира Зеленського, експерт стверджує, що на сьогодні росіяни використали проти України 2960 балістичних та крилатих ракет.
Інфографіка: forbes.ua
«Звичайно, після цього залишається лише гадати, де росіяни збираються знайти наступне джерело боєприпасів після того, як вони спустошать Білорусь? Китай, Індія, Єгипет, Іран, Судан?», – припускає аналітик.
Також експерт звернув увагу на один згаданий у ЗМІ випадок знищення російських складів: 13 липня ЗСУ випустили три «Точки-У» по Луганській області. Принаймні одну з них росіяни збили, і цим дозволили виявити розташування власних систем ППО. Відразу після цього Україна атакувала реактивною системою залпового вогню M142, котра знищила ворожі ЗРК, попутно ліквідувавши ще один склад з боєприпасами. Того ж дня ЗСУ підірвали ворожий арсенал у Новій Каховці за допомогою системи HIMARS. Вже у відповідь на це росія обстріляла Миколаїв, Вінницю, Запоріжжя, Слов’янськ, Краматорськ та Бахмут.
«Зважаючи на все, росіяни вони намагаються оточити українські сили (передусім 80-ту та 81-у повітряно-десантні бригади), які все ще утримують лінію між Краснопіллям, Долиною та пагорбами на південь від Богородичного. Це була «типова російська військова операція»: оточити їх вздовж лінії фронту, а потім ударити у фланг. Якщо так, то українцям знадобиться принаймні бригада, щоб контратакувати й закрити цей пролом – або їм, зрештою, доведеться відступити до Слов’янська», – зазначив експерт.
Фото: Пресслужба Генштабу ЗСУ
При цьому відступити, на думку Купера, доведеться набагато раніше, ніж очікувалося. Експерт пов’язує це з тим, що Генштаб ЗСУ наполягає на збереженні стратегічного резерву, зокрема, 17-го танкового та 24-го механізованого корпусу, які не встигли достатньо відновитися після виходу з Лисичанська.
Враховуючи суперечливі заяви української влади та журналістів щодо контролю над Григорівкою та Білогорівкою Донецької області, зробити однозначні висновки щодо ситуації у цьому регіоні аналітику складно. Відразу кілька спроб вс рф захопити Соледар провалилися. За словами Купера, натомість противник планомірно знищує місто, і тепер намагається захопити його з флангу.
«Бахмут. Росіяни ведуть «розвідку боєм» у Веселій Долині та Зайцевому, обидва населені пункти знаходяться на захід від Клинового. Далі на південь вони все ще намагаються змусити українців відступити від Вуглегірської електростанції та Новолуганського. Щодо останньої позиції, ситуація не змінюється вже чотири-п’ять тижнів», – додав він.
Том Купер у своєму блозі запевнив аудиторію у тому, що одна з головних переваг української армії при лобовому зіткненні з ворогом – вміння споруджувати захисні укріплення. Це дуже вагома перевага під час наземних боїв. Але не можна заперечувати важливість військово-повітряних сил.
«Українці є експертами у будівництві польових укріплень. Обороняючись, вони добре захищені всередині них, хоча масовані обстріли російської артилерії не залишають байдужим нікого. Росіяни ж навпаки, щоб наступати, повинні залишити свої укріплення. Коли вони просуваються вперед, то наражаються на український вогонь – і автоматично зазнають втрат», – резюмує Купер.
Його слова одразу підтвердив голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай. Опублікувавши кадри зруйнованих населених пунктів на кордоні Луганської та Донецької областей, Гайдай розповів про невдалий наступ Росії у бік Бахмута з Лисичанська. При цьому значна частина військових у лавах росіян – мобілізовані українці з окупованих територій, які пішли воювати проти ЗСУ з примусу. Однак є й такі, що зрадили батьківщину з власної волі.
Фото: Сергій Гайдай у Facebook
“У великих містах Луганщини, які росіяни захопили вже влітку, залишилося по 10-15 відсотків населення. На жаль, вони не сприймали інформацію про мобілізацію чоловіків на раніше окупованій частині регіону, не вбачали загрози для себе. Були упевнені, що «руський мир» – це, перш за все, гідне життя. А зараз, не маючи дому, який зруйнував ворог, перетворюються у негідників, йдучи вбивати жителів сусідніх населених пунктів. Деякі – добровільно. Інші знов не вірять чисельним попередженням, але бачать оголошення із неймовірно високою зарплатнею і чомусь впевнені в покращенні життя. А через декілька днів смиренно йдуть в окопи. З повісткою. Саме цього вони «ждали и ждали» протягом декількох років?», – заявив політик.
Гайдай також упевнений, що наступний великий населений пункт, який спробують захопити окупанти – Бахмут. Однак для цього їм спочатку доведеться пройти через невелику територію Луганщини, яка ще тримає оборону, попри постійні ракетні удари та артилерійські обстріли. Таких атак за 17 липня зафіксовано 13. Противник намагався просунутися у напрямку Верхньокам’янки, проте зазнав втрат і відійшов.
«Відбито наступ ворога і поблизу Білогорівки – там теж ворог перераховує тих, хто встиг повернутися на позиції», – додав Гайдай.
Головне фото: Пресслужба Генштабу ЗСУ