За вісім років війни в Україні оборонний комплекс зазнав змін, однак насправді швидкими темпами ці трансформації почали рухатися вже після повномасштабного вторгнення. Сьогодні українські захисники вміло застосують на полі бої і вітчизняну «Лелеку» й американський HIMARS. Про те, як ця війна має покращити обороноздатність країни, яку техніку виготовляють у нас, та чому зараз найкращий час для розробників — читайте в матеріалі.
Про державний та приватний військово-промисловий комплекс розповів Ігор Федірко, співзасновник військової школи ГО «Боривітер».
В школі пана Ігоря людей навчають на волонтерських засадах. Організували це тому, що наразі багато військових це — просто вчорашні цивільні, каже Федірко. Люди опановують базові знання, які їм знадобляться на полі бої: топографія, управління БПЛА, навички радіозв’язку, курси з моніторингу радіомереж, курси з військового прийняття рішення по метидиках НАТО, імерсійні системи, та імітація різних подій на полі бої.
«Протистояння з росією це надовго. Власне, озброєння — в цих умовах, це пріоритет номер один», — з таких слів починає дискусію Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна.
Ігор Федірко ще в 2015 році став співзасновником Вектор-оптичної лабораторії, яка вже 8 років ремонтує різні військові прилади, починаючи від тепловізорів і закінчуючи прицілами. За цей час вдалося побачити немало техніки, тож Ігор знайомий з багатьма нюансами і знає тонкощі військової техніки.
Про здобутки на полі бою
Вектор-оптична лабораторія. Фото: Фейсбук
Останнім часом до лабораторії потрапило багато трофеїв окупантів, які ЗСУ отримали на полі бою об. Мова йде при прилади нічого бачення, їх ремонтують та віддають назад військовим. Фактично, це продукція нелетального призначення, але вона допомагає зброї ставати точнішою і летальнішою.
Українські виробники військової техніки
В Україні є приватні компанії, які вироблять тепловізійні прилади, дальноміри чи монокуляри, які використовують на полі бою. Одна з таких компанії Archer — це цивільне приватне підприємство, яке виробляє тепловізійні прилади зразкового військового рівня. Це не дешеві зразки тепловізійних засобів, але й якість їх на високому рівні. У цього підприємства величезна лінійка від прицілів до протиснайперських комплексів.
Попри те, говорити про необхідні зараз Україні об’єми важко, каже Ігор Федірко.
«Збільшувати зараз виробництво без чіткого розуміння підтримки держави, зокрема і в майбутньому доволі важко. На скільки мені відомо, замовлення від держави у них є… Підприємство наразі перенесено, вони зараз мають державне замовлення, і не мають змоги приймати замовлень від приватних осіб або фондів», — розповідає експерт.
БПЛА Лелека-100. Фото: Вікіпедія
Ігор Федірко позитивно відгукнувся і про вітчизняний безпілотник «Лелека». За його словами, наразі цей БПЛА — найбільше розповсюджений в Україні, та є одним з ключових на полі бою. Федірко назвав чотирьох великих виробників в Україні, військове устаткування яких масово використовуються зараз у цій війні:
- Ukrspecsystems, який виготовляє БПЛА «Шарк»;
- Атлон Авіа, виготовляє безпілотний авіаційний комплекс А1-СМ «Фурія»;
- Авіаційні системи України, виготовляє безпілотний авіаційний комплекс АСУ-1 «Валькірія»;
- ВІК ДЕВІРО, виготовляє БПЛА «Лелека-100».
Однак, навіть у таких гігантів є проблеми з виробними потужностями, логістикою, та з комплектуючою складовою.
Молодь в «Укроборонпром»
“Укроборонпром”. Фото: Фейсбук
В поточних реальних умовах, ту зброю, яка є летальною, може виготовляти тільки «Укроборонпром». У приватних виробництв поки немає такої можливості, каже експерт.
«Це єдиний момент, коли я погоджуюсь з висловом — не на часі. Ми вимушені зараз брати те, що є. Зараз ніхто не буде чекати на український HIMARS 3-4 роки, зараз держава намагається силами молодих людей відновити роботу «Укроборонпрому», залучаються молоді команди. Наскільки це виправдано, покаже час», — розповідає Ігор Федірко.
Українська розвідка
В Україні зараз є комплекси радіоелектронної розвідки, які стоять на озброєнні. Мова йде про «Хортиця-М» — комплекс розроблений компанією «НВЦ Інфозахист». Їй ж належить розробка «Пластуна», теж комплексу радіоелектронної розвідки.
Ще один вітчизняний винахід «Нота» — це український комплекс радіоелектронної боротьби, що призначений для придушення БПЛА. Розроблений компанією «Трітел».
Держава таку техніку не виробляє на сьогодні. Негативним, Федірко вважає те, що комплекси радіоелектронної розвідки, спрямовують в основному на пошук дронів, а не на танки та піхотну артилерію.
Стосовно позитивного, Ігор Федірко, називає те, що сьогодні жоден виробник в світі, не має такого практичного застосування комплексів радіоелектронної боротьби, як Україна. Це дає сильну перевагу, яку потім потрібно вміло використати.
Симбіоз цивільного та державного сектору
Військовий на службі. Фото: Генштаб ЗСУ
Розмови про те, що держава могла б ефективніше співпрацювати з цивільним сектором, ведуть давно. Однак, вони мають місце, вважає Ігор Федірко. На його думку, Україна могла б запозичити досвід у Франції, де є приклад вдалої співпраці держави і бізнесу в оборонному комплексі. Ці дві структури разом об’єднують зусилля, таким чином держава крокує в ногу з часом, а бізнес розвивається.
«Зараз найкращий час для будь-яких виробників, інвесторів, для того, щоб створити самостійно техніку, прилад, і безпосередньо на полі бої довести ефективність виробу, для того, щоб його поставили на озброєння», — пояснює Ігор Федірко.
Водночас він наголошує, що розробник має сам довести ефективність свого виробу, а щодо українських військ Федірко зауважує наступне:
«Наше військо дуже швидко сприймає щось нове і ефективне»
Центр передового досвіду
Зараз війна інтелектуальна, треба вміти наводити високоточну зброю, користуватися різними видами приладів військової техніки, вважає Ігор Федірко. На його думку, в Україні було б доречно створити Центр передового досвіду, зразка НАТО:
«Я б дуже хотів, щоб був створений Центр передового досвіду, як в країнах НАТО, який буде скрупульозно, дуже точно аналізувати кожну дію в цій війні, брати звідти найкраще у плані; озброєння, тактики, ведення бою. Надавати ці дані швидко й мобільно»
Оборонно-промисловий комплекс має майбутнє, він може народитися з масштабного вивчення досвіду цієї війни. Саме він буде диктувати в майбутньому те, що забезпечить безпеку та оборону країни, наголошує Ігор Федірко.
Головне фото: Генштаб ЗСУ
Читайте також: «Оголені нерви»: як змінюються люди через життя в прифронтовому Бахмуті
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
