За останні три місяці з погіршенням ситуації на фронті навколо Бахмута, у Часів Ярі також стало значно небезпечніше. Звуки пострілів не змовкають — снаряди летять, як з боку окупантів, так і наші доблесні ЗСУ гатять по позиціях ворога. Але місто продовжує жити — працюють магазини, лікарня, волонтерські та благодійні організації привозять гуманітарну допомогу, навіть деякі бахмутяни знаходять тимчасовий прихисток в сусідній громаді. Як живе місто та чи працюють Пункти незламності наші журналісти питали у місцевих та керівництва громади.
Часів Яр поділений каналом Сіверського Дінця на дві частини. Канал, що ближче до Бахмута, постраждав набагато більше від обстрілів, ніж центральна частина міста, і зараз там більш небезпечно, тому нашим журналістам вдалося побувати лише в центральній частині.
Вулиці Часів Яр. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
Вулиці Часів Яр. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
Людей на вулицях не дуже багато — в робочі дні більше, у вихідні зустрітися з перехожими виходить рідше. Як повідомив начальник військової адміністрації Сергій Чаус — в громаді залишилося понад п’ять тисяч осіб. В центральній частині міста працюють декілька магазинів. Асортимент продуктових товарів доволі широкий, можна купити свіжу молочну продукцію: рибу, м’ясо, яйця, солодощі, масло, олію. Хліб привозять в певні години й на нього завжди запис.
Місцевий парк, який відновили до повномасштабного вторгнення, зокрема тут облаштували вуличне освітлення, пофарбували пам’ятник, постійно прибирали. До речі, наразі пам’ятник пошкоджений не снарядами, а місцевими вандалами. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
Мешканці Часів Яр постійно отримують гуманітарну допомогу. Сергій Чаус так прокоментував питання гумпостачання:
«Гуманітарної допомоги в місті вистачає. В першу чергу, це обласна адміністрація, районна адміністрація — основне постачання йде з району, і деяку допомогу надають гуманітарні місії, які працюють у нас в області».
До того ж в Часів Ярі працюють місцеві волонтери — Євген Ткачев та Руслан Макарович, які постійно допомагають жителям.
Як працює місцевий волонтер Євген Ткачев читайте в матеріалі.
Часів Яр. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
В місті працює й лікарня, але не в повному обсязі. В Часів Ярі часто вимикають світло й воду, так відбувається через обстріли, але завжди намагаються швидко відновити. В центральній частині міста і в приватному секторі, і багатоквартирних будинках вже є газ, на Каналі поки немає. Це пов’язано із небезпекою постійних обстрілів з боку російських окупантів, водночас є центральне опалення.
Вулиці Часів Яр. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
Сміття на вулицях немає — вони прибрані. Зараз відходи вивозять силами комунального підприємства — трактором, на місцеве сміттєзвалище, яке раніше не використовували до повномасштабного вторгнення. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
В місті працює невеличка команда «Prosto», яка намагається забезпечувати мешканців безперервним інтернетом. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
Місцевий мешканець Олександр Брижань вирішив не їхати з міста, з дружиною перебралися з Каналу до центральної частини міста, разом доглядають за безпритульними тваринами. На утриманні пари мають майже 10 котів і стільки ж собак.
Олександр з собаками. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
«Спочатку врятував одного цуценя, якого отруїли, потім почали приходити ще. Вони всі живуть в під’їзді, я закрив вибиті вікна, щоб тепліше було. Відвезли їх на стерилізацію, годуємо кормом, варимо каші. З кормом допомагають волонтери. Під’їзд на ніч не закриваю — в мене таки охоронці, що ніхто не зайде! А зранку, коли виходжу і бачу їхні очі — то розумію, що нікуди не поїду і не покину їх», — розповідає чоловік.
Цю піч змайстрував Олександр, коли не було газу, користувалися нею. Фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
Під час розмови, Олександру телефонує жінка — прильот у квартирі на Каналі, треба їхати і закривати пошкоджені вікна. Олександр каже, що знає про видачу матеріалів від місцевого комунального підприємства для закриття пошкодженого житла, але покладається на власні сили.
«Дають оту плівку лише для квартир, і саме власникам, треба з паспортом приходити. Саме неприємне для мене — то ходити та клянчити. У нас в під’їзді залишилося три людини, на кого просити? А з вікнами під’їзду, що робити? Тому сам справляюсь», — говорить чоловік.
Начальник військової адміністрації Сергій Чаус, навпаки, запевняє, що проблем з видачею та наявністю матеріалів для пошкодженого майна немає:
«Даємо тарпаулін всім, хто того потребує. На цей час ситуація з тарпауліном у мене контрольована, до цього були проблеми, але зараз нормально. Маємо зараз невеличкий запас. Хто потребує приходить з мінімальною заявою, ми не вимагаємо навіть документів, приходить заява на квартиру. Ми ведемо невеликий реєстр і на тому все. Людини може приходити й два й три рази, тому, що так виходить».
Олена Петренко, батьки якої виїхали і вона замість них ходила отримувати гідробар’єр, каже, що є певні складнощі:
«Необхідно прийти власнику квартири, написати заяву, причому там встановлений якийсь ліміт гідробар’єру на одне вікно. Працівники ПРЖП фіксують, що дійсно вікна пошкоджені, а потім видають. Але ж багато хто виїхав, і доходило до скандалів, щоб тобі видали оті декілька метрів гідробар’єру. В місті є такі люди, які приглядають за квартирами — прибирають розбиті вікна, виключають електроприбори, і їм також доводиться доказувати і випрошувати матеріали» , — розказує жінка.
Олена додає, що в будинку її батьків пошкоджений дах. Проте досі ніхто не видав ні матеріал для закриття, ні комунальні працівники не прийшли полагодити дах, як вона пропонувала, якби сама купила матеріал. До речі, батьки дівчини, досі продовжують сплачувати комунальні платежі, незважаючи навіть на військові дії.
На деревах впродовж центральної вулиці міста є вказівки, де можна знайти пункт Незламності. Фото: з місцевиг груп
Пункт незламності. Фотографія з місцевих груп
Наші журналісти намагалися потрапити до нього, але він був закритий, місцеві казали, що вивіска на будівлі з’явилася декілька днів тому і відкритим його ще не бачили. Наступного дня в місцевих групах були фото, що пункт Незламності все ж таки працює.
Пункт незламності. Фотографія з місцевих груп
Нашим журналістам, за час перебування в місті, так і не вдалося потрапити до пункту Незламності, і місцеві кажуть, що ті фотографії зовсім з іншого міста.
Сергій Чаус каже, що пунктів Незламності наразі два — там є все необхідне: твердопаливні котли, генератори. Він додає, що люди приходять у пункти, але наразі великої потреби у них немає. Попри, те про всяк випадок місто повинно мати таку можливість, говорить Сергій Чаус.
У Часів Яр працюють Пункти незламності. Фото: Фейсбук
В соціальних мережах також з’являються свідчення, що пункти Незламності працюють цілодобово. Будемо мати надію, що пункти дійсно запрацюють і на фото з’являться відвідувачі.
Головне фото: журналістка “Бахмут IN.UA”
Читайте також: У Часів Яр повідомляють про так звані «рейди»: влада спростовує інформацію
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!