14 грудня Україна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або День ліквідатора. Саме 14 грудня 1986 року було завершено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком атомної станції. У ліквідації цієї аварії брали участь й бахмутяни. Ми поспілкувались з Оленою Гончаровою, головою Всеукраїнської ГО «Відлуння Чорнобиля», жінка працювала кухарем під час ліквідації аварії на ЧАЕС.

 Коли Олені Гончаровій було 20 років її відправили в Чорнобиль працювати кухарем у четвертому енергоблоці.

 «Мене туди посилали на роботу у відрядження. Готували все, що було потрібно їсти при радіації. Готували м’ясо тільки в натуральному вигляді, бо обробляти ж нічого не можна було. Вода була вся привозна. Не можна було ні макарони варити, ні вермішель», — розповідає пані Олена.

 Загалом у столовій працював штаб з 60 людей. Працювали позмінно: з 4 ранку до 4 вечора, а потім з 9 ранку до 9 вечора, пригадує жінка. До роботи людей возили автобусом, жили працівники в кімнатах по 3-4 людини. Про те, що люди мали працювати у небезпечних умовах, тоді не знали, каже Олена Гончарова.

 Олена Гончарова (друга справа) разом з учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС. Фото: «Бахмут IN.UA»

«Ніхто не попереджав. Тоді, ще не знали, що таке радіація і що таке може бути взагалі. Просто відправляли у відрядження. Ми приїхали, люди всі ходили у респіраторах, бо іншого варіанту не було. У нас не було респіраторів», — розповідає бахмутянка.  

 Останній раз жінка була в Чорнобилі в 1987 році, каже, що навіть зараз із задоволенням туди б поїхала б.

 «Якщо була б така можливість, і все повернути б назад — я б поїхала все одно туди, навіть знаючи про небезпеку. Напевно по зову серця», — каже пані Олена.

 Жінка розповідає, що загалом в Бахмуті було близько 200 осіб, які були причетні до ліквідації. Людям, які залишилися в живих дають мінімальні виплати, на харчування в місяць виділяють 420 гривень, а на оздоровчі процедури — 100 гривень. Більшість ліквідаторів аварії — мають онкологічні захворювання.

 «Коли ще в Бахмуті були, й був мирний час, ми збиралися всі разом 26 квітня й 14 грудня на День ліквідатора», — згадує учасниця ліквідації аварії на ЧАЕС.

 Зараз жінка має третю групу інвалідності, попри те продовжує допомагати бахмутянам з евакуацією та проживанням. 

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Любов переможе війну: історія одного кадру з Бахмута

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!