Сьогодні бахмутська громада має важливе питання — що буде з Бахмутом після війни? Чи повернеться місто до життя та яким його хочуть бачити самі бахмутяни? Редакція провела опитування містян: понад 80% респондентів хочуть повертатися в Бахмут, і чимало людей мають бажання долучитися до відбудови. Про очікування бахмутян, бачення міської ради та архітекторів — розповідаємо в матеріалі.
Опитування громади
Редакція “Бахмут. IN. UA” опублікувала опитування, яке допомогло визначити очікування мешканців від громадського простору нового Бахмута, збудованого чи відновленого після перемоги. Опитування було анонімним, а участь в ньому взяло понад 6 тисяч бахмутян. Згідно із результатами, понад 80% опитуваних виявили бажання повернутися в Бахмут після війни.
Майже 70% учасників опитування висловили бажання доєднатися до відбудови міста в різному форматі: хтось пожертвами, а хтось — фізичною працею. Бахмутяни зазначили чимало деталей, які хочуть бачити у відбудованому Бахмуті. Це, зокрема, сучасні укриття, зони відпочинку для дітей та молоді. Також бахмутяни хочуть, щоб місто малу зручну транспортну інфраструктуру й було пристосованим до людей з особливими потребами.
Серед найпопулярніших думок громади план розбудови Бахмута має відбуватися із залученням громадськості, національних та міжнародних експертів. Крім того, розглядають створення робочих груп серед мешканців з включенням представників різних сфер. Громада не проти, якщо мешканці будуть голосувати в онлайн-режимі за архітектурні проєкти.
Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися тут.
Мрії не мають бюджету – пропозиції треба збирати вже сьогодні
Олена Смирнова. Фото: Фейсбук
Пані Олена Смирнова, директорка Бахмутського краєзнавчого музею, ще в жовтні 2022 року створила групу в соціальній мережі “Буде Бахмут!” — це проєкт для пропозицій по відновленню міста, в межах якого кожен бахмутянин може пропонувати свої ідеї, яким би вони хотіли бачити своє місто, або які зміни хотіли б внести.
«Для відновлення міста потрібно набрати завдання для проєктної групи, не тільки архітектурний та містобудівний напрямки. Також потрібні екологічний, здорового способу життя, громадського простору та інше», — наголошує пані Олена.
За словами директорки музею, мрії бюджету не мають, тому потрібно їх проаналізувати, щоб зрозуміти кошторис тієї чи іншої пропозиції.
При відбудові Бахмута архітектори повинні виконувати технічне завдання, що пропишуть для них професіонали, а саме ж місто має стати пам’ятним простором — з новими локаціями та відновленими автентичними фрагментами. Це буде справа містян, а справа архітекторів — втілити все це в креслення, наголошує бахмутянка.
Також, на думку краєзнавиці, архітектори мають врахувати логіку розбудови. Місто, каже пані Олена, може починатися із зеленої зони з пішохідними маршрутами та доріжками для велосипедів. Також для Бахмута вкрай важливо створити власний туристичний простір, в який буде вкладене сакральне значення Незламності Бахмута.
“Наша бахмутська глина ідеальна для керамічних виробів, з наших переживань можна зробити керамічне панно — цілу площу…”, — каже бахмутянка.
Історичне обличчя Бахмута можливо зберегти
Миколаївська церква. Фото: соцмережі
Григорій Соколовський — історик, дослідник історії розвитку промисловості Бахмутського району. Він відповів на питання про відновлення саме історичного обличчя Бахмута. Як бахмутянину, чоловіку важливо, щоб його місто відновлювали, адже він планує повернутися додому. Водночас є питання чи зможуть там жити люди, адже не відомо, в якому стані будуть комунікації та як швидко їх можна буде відновити.
На його думку, зважаючи на ті руйнування, яких Бахмут зазнав станом на початок березня 2023 року, історична частина центру міста все ще збереглася. Принаймні, стіни залишилися, каже фахівець.
“Той самий залізничний технікум чи будинок піонерів збереглися. Я думаю, якщо вони залишаться хоча б в такому стані, як зараз, то відбудувати їх можна. Стосовно того, що всередині, там все вигоріло, це вже технічне питання. Головне, щоб залишилися стіни”, — розповідає історик.
Григорій Соколовський наголошує, що архітекторам, які будуть відновлювати будівлі, необхідно зосередити зусилля на збереженні обліку історичної спадщини міста. Мова йде про збереження унікальної ліпнини.
“У нашому місті є історично важливі будівлі. Зокрема, це Миколаївська церква, яка збереглася майже в тому вигляді, коли її відбудували, а це друга половина 19 століття. На жаль, в місті збереглося дуже мало історичних пам’яток, тому те, що залишилося, важливо зберігати, для Донеччини вони мають дуже велике значення. Звісно, що зараз такий час, коли люди хвилюються за своє життя, але війна закінчиться. Майбутнє покоління буде цікавитися своєю історією, а ми будемо винні в їхніх очах, бо не зберегли це”, — наголошує історик.
Пан Григорій вважає, що Україна може переймати досвід європейських країн. Як приклад, історик наводить місто Познань, яке під час Другої світової війни було майже повністю зруйноване. Водночас бахмутянин зауважує, що це не бюджетна справа, а оцінювати зараз завдані збитки важко.
“Поляки втратили багато історичних будівель, але їм вдалося їх реконструювати. Їх будували заново за архівними фото або кресленнями. Буває, що дивишся здалеку на красиву історичну будівлю і радієш, що вона збереглася, а підходиш ближче й розумієш, що вона із сучасного матеріалу”, — пояснює дослідник.
Поєднати минуле й сучасне
Бахмут з неба. Фото: Компанія Maxar Technologies показує великі руйнування, – 4 січня 2023 року.
Григорій Соколовський відомий не тільки, як дослідник, але і як місцевий збирач колекції цегли та черепиці. Історик роками вивчав це питання, тож є експертом в цій галузі. На думку пана Григорія, в Бахмуті цілком реально поєднати минуле й сучасне — мова йде про поєднання цегли та інших будівельних матеріалів.
“У місті й раніше сучасні будівельні матеріали були поєднані зі старими. На це цікаво дивитися, тому таке втілення цілком реальне в Бахмуті. Втім, це все буде розглядатися індивідуально. По-перше, старої цегли не так вже й багато залишилося, вона потребує спеціального покриття. Стосовно сучасних матеріалів — з цим треба бути дуже обережним, бо є невдалі приклади такого поєднання. Зокрема, це залізничний вокзал (фасад історичної будівлі при ремонті закрили сучасним облицювальним матеріалом – прим.ред.)”, — каже історик.
Стосовно відновлення міста, бахмутянин має два варіанти розвитку:
“Песимістичний варіант — я боюсь, що наше місто перетвориться у місто-примару. Люди будуть приїжджати дивитися на руйнування й поїдуть. Дуже багато зруйнованого приватного сектору на Забахмутці. Але, можливо, буде й інакше – Бахмут перетвориться в європейське місто. Багатоповерхівки відбудують, а приватний сектор буде котеджним містечком. Я сподіваюсь на оптимістичний варіант й на допомогу держави в цьому плані”, — каже Григорій Соколовський.
Як громадськість може допомогти у відбудові міста
Волонтери прибирають подвір’я зруйнованого будинку. Фото: Олександр Хоменко, hromadske
Згідно із опитуванням, яке провела редакція, майже 70% бахмутян розглядають можливість долучитися до відбудови міста, зокрема й фізичною працею. Чудовий приклад, який може запозичити Бахмутська громада, реалізує організація “Repair Together” у Чернігівській та Київській областях. Заснована на волонтерських засадах, вона згуртовує молодь до відбудови помешкань, які знищили росіяни. Активісти влаштовують толоки, на яких разом з музикою та танцями розбирають завали й зводять нові стіни розтрощених будинків.
“Ми заснувалися під час війни. З друзями думали, як можемо допомогти, бо тоді працювати не було можливості. Вперше приїхали у собачий притулок, щоб допомогти фізично. Власне, так й зародився сам формат лайфстайл толок. Ми почали потихеньку працювати — десь вікна поставили, десь дах залатали, а потім подумали, а чому ми не можемо комплексно відбудовувати помешкання”, — розповідає Дар’я, співзасновниця Repair.
Українка наголошує, що їхній проєкт насамперед не про відбудову, а про згуртування людей довкола поточної проблеми. До толок в основному долучається молодь — є й люди, яким за 50, бо вони хочуть бути корисними й на рівні з іншими працювати.
“Це наша волонтерська сила та місія, коли люди збираються та роблять щось разом — вони можуть розв’язувати будь-які проблеми. Наразі мова йде про відбудову. Ми вирішили змінити підхід, щоб люди, які їдуть допомагати, робили це не тільки для когось, але й для себе. Бо вони також постраждалі й хочуть зробити щось, якусь дію”, – каже співзасновниця Repair.
Дар’я розповіла й про концепт роботи волонтерів, певний час люди виділяють на знайомство, спілкування. Українці під час толок обмінюються досвідом, говорять про культуру. Постійна залученість волонтерів дозволила Repair Together долучити й фонди для фінансування відбудов.
“Волонтери допомагають не тільки постраждалим, але й собі. В новому сезоні толок свою культурну програму ми хочемо використати, як акцент. Можливо, будуть кінопокази, лекції. Наша мета — створювати міцне ком’юніті. Хочеться, щоб волонтерство стало повноцінною частиною життя”, — пояснює волонтерка.
Дар’я мріє, щоб їхній концепт волонтерства поширився на всю Україну, щоб громадськість долучалася до подібних ініціатив на постійній основі. Організатори Repair Together в недалекому майбутньому планують передавати свій досвід далі та ділитися з громадами, які потребують відновлення.
Новий Бахмут за 5 років: оцінка архітектора
Окупанти обстріляли інфраструктуру міста Бахмут. Фото: Костянтин і Влада Ліберови.
Наскільки реальною є відбудова Бахмута — відповідь на це запитання редакція дізналася у Олександра Пальченко, голови Донецького осередку Архітектурної Палати НСАУ. На думку фахівця, відновлення Бахмута не стане складністю для архітекторів, натомість важливо, щоб було належне фінансування. Пан Олександр запевняє, що Бахмут після відбудови буде виглядати ще краще, ніж до війни.
“Якихось складнощів, які постануть перед архітекторами у процесі відбудови Бахмута, я не бачу взагалі. Стосовно робочої групи, яка буде відновлювати місто, на це питання зараз відповісти неможливо. Потрібно робити комплексне обстеження, щоб зрозуміти обсяг роботи. Тільки тоді можна буде розрахувати кількість проєктувальників, підрядних організацій та робітників”, — каже голова Донецького осередку Архітектурної Палати НСАУ.
Бахмутяни, які хочуть долучитися до відбудови міста, можуть, як вважає архітектор, робити це у приватному секторі. Втім, все залежить від складності робіт, наголошує фахівець.
“В першу чергу мають відбудовувати інфраструктуру — дороги, водопровід, теплопостачання, інші інженерні мережі, щоб можна було підключати об’єкти. Далі все залежатиме від характеру фінансування, умовно кажучи, банк може спеціалізуватися на фінансуванні приватного сектору, інші банки можуть спеціалізуватися на малих підприємцях, а великі банки — на фінансуванні великих об’єктів”, — пояснює етапи відбудови Бахмута архітектор.
За словами фахівця, відбудова Бахмута може зайняти невелику кількість часу. В приклад він наводить місто Славутич та Чорнобиль.
“За радянських часів міста Славутич, Чорнобиль та атомну електростанцію з нуля збудували за 5 років. Тобто все це можна швидко робити, в залежності від фінансування. Я взагалі не бачу ніяких проблем для відбудови”,— запевняє Олександр Пальченко.
Історичне обличчя Бахмута можна відновити, і в цьому помічними стануть діджиталізовані форми архітектурної спадщини Бахмута. Мова йде й про історичні будівлі та монументи.
План відновлення та модернізації громади від міськради
Бахмутянин в місті. Фото: Associated Press
Бахмутська міська рада також має в планах відбудову міста — про це повідомили редакції у відповідь на поданий запит. Загалом, станом на початок березня 2023 року, по Бахмутській міській територіальній громаді пошкоджено або зруйновано 4847 об’єктів. Серед них 417 багатоповерхівок, це 61,9% від загальної кількості. Пошкоджено понад чотири тисячі приватних будинків та 428 об’єктів інфраструктури — мова йде про школи, дитячі садочки, лікарні.
Зазначимо, ці дані не є остаточними, адже руйнування збільшуються кожного дня. Наразі фіксує їх спеціальна комісія з обстеження об’єктів житлово-комунального господарства, які були пошкоджені через росію. Однак, такі роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконуються на тих територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій. Тож, зараз відсутня реальна можливість підрахувати повні збитки завдані росією у Бахмуті.
Попри те, Бахмутська міська рада націлена на відбудову території Бахмутської громади, тому планує розробити План відновлення та модернізації громади та веде перемовини з потенційними донорами для відбудови після завершення воєнних дій на території України.
У Бахмутській міськраді повідомили, що обговорювати проєкт Плану відновлення та модернізації громади планують відповідно до «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», який затверджено Кабміном.
Бахмутяни ж в опитуванні найбільшу прихильність виразили до ідеї залучення національних та міжнародних експертів, які могли б допомогти зробити Бахмут ще кращим, а в громадському просторі обов’язково треба врахувати можливість вшанувати пам’ять полеглих героїв, які поклали своє життя за свободу України.
Фото: “Бахмут. IN. UA”
Читайте також: На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
