На початку травня у соцмережах з’явилися досить гучні дописи про переслідування та погрози жінкам в різних куточках України. Ми спробували розібратись що саме вважається переслідуванням, які докази потрібно збирати для поліції, й де можна отримати підтримку і психологічну допомогу?
Що таке сталкінг?
«У законодавстві України наразі відсутнє формальне тлумачення поняття «переслідування/сталкінг», – повідомляють у департаменті інформаційно – аналітичної підтримки Нацполіції України.
Проте, тлумачення відсутнє, а проблема є.
Переслідування, або сталкінг – це неодноразові погрози, небажане спілкування, наполегливі дзвінки та повідомлення, навмисне наголошування на тому, що за дівчиною ведеться нагляд, аби викликати почуття постійної небезпеки, фізичне переслідування, заподіяння шкоди власності потерпілій, дії проти сім’ї, її друзів, домашніх улюбленців, або поширення неправдивої інформації через Інтернет.
Також існує кіберсталкінг – нав’язливе спілкування, дзвінки, погрози, залякування у соцмережах. Все це завдає шкоди, позбавляє почуття безпеки, змушує жити у постійному хвилюванні за своє життя і здоров’я. В умовах війни, коли всі перебувають у постійному стресі, переслідування можуть надати людині ще більшої шкоди.
Як переслідувачі проявляють свою увагу?
Чоловік, який сталкерив героїню в соцмережі. Фото: надані героїнею
Ми наводимо історію однієї з потерпілих від сталкінгу. Дівчина розповіла свою історію анонімно. Для Катерини (ім’я змінено) все починається з ділової зустрічі та обміну телефонами саме у робочих цілях.
Після чоловік часто і наполегливо пише повідомлення інтимного характеру, запрошує на побачення в малолюдні місця, ігноруючи відмову дівчини від залицянь, знаходить її дані та адресу, та продовжує вже особисто проявляти небажану увагу.
Катерина – переселенка з нині окупованого міста Донеччини та проживає з подругою, через це вона боїться відповісти чоловіку різкою відмовою, адже переживає за наслідки.
Що, як переслідування та погрози стануть ще більш наполегливими та перейдуть вже до фізичного насилля?
Дівчата помилкою можуть вважати, що вони провокують поведінку кривдника. Фото: з відкритих джерел
До поліції дівчина не звертається через недовіру та побоювання, що заяву можуть не прийняти. Якщо ж йдеться про маленькі містечка, є ризик, що кривдник може бути дотичним до правоохоронних органів, що може погіршити ситуацію для постраждалих. Втім, Катерина не єдина, хто не звертається по допомогу.
Недовіра, віктимблеймінг (перекладання провини за злочин на постраждалу – “сама винна”) та суспільний осуд – це основні причини, чому постраждалі не йдуть до поліції.
Де шукати допомогу від переслідування
Допомогти можуть на гарячій лінії «Ла Страда»: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
Правозахисна організація працює задля запобігання та протидії ґендерно зумовленому насильству, домашньому насильству, а також в інших питаннях захисту прав людини.
https://la-strada.org.ua/
https://la-strada.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/225.jpg
Ми розпитали юристку організації «Ла Страда» про те, як діяти постраждалим від сталкінгу та як покарати переслідувача.
«Потерпілі часто не ідентифікують себе постраждалими від сталкінгу. Вони помилково вважають, що нав’язливі повідомлення, дзвінки, небажані подарунки – це лише прояв уваги. Однак, ми маємо розуміти, що є нюанси – добровільна згода. Якщо постраждалій особі не подобаються такі дії, вони спричиняють дискомфорт, страх за своє життя, то це однозначно вважатиметься переслідуванням», – говорить юристка “Ла Страда” Евеліна Чорнобай.
В організації наголошують на необхідності звертатися до поліції – саме вона є тим органом, який зобов’язаний захищати в таких випадках.
Потрібно правильно зібрати докази сталкінгу
Часто жінки стають жертвами сталкінгу не тільки в соцмережах, але й офлайн. Фото: з відкритих джерел
Якщо потерпіла боїться, чи не розуміє, що робити, як зібрати докази, до кого звертатися – радимо телефонувати на національну гарячу лінію «Ла Страда» Україна, за номером 116 123 – консультанти допоможуть постраждалій, а також розкажуть, як збирати докази, до кого звертатися та пояснять, як ці дії кривдника можуть бути надалі кваліфіковані в суді чи при розгляді справи в поліції.
Коли ви звертаєтесь до поліції – потрібно зібрати якомога більше доказів, що свідчать про переслідування: скриншоти повідомлень соцмереж, записи розмов.
«Є нюанс щодо запису дзвінка: треба попередити, що ця розмова записується, щоб цей доказ вважався належним і допустимим під час судового розгляду», – додає юристка.
Якщо у відділку поліції відмовляються приймати заяву – необхідно звертатися на гарячу лінію нацполіції та повідомляти про те, який саме підрозділ, чи відділення поліції відмовляється приймати заяву, і просити вжити заходів щодо її прийняття.
Яке покарання передбачено переслідувачу?
Через сталкінг в соцмережах жінки можуть почувати себе в постійній небезпеці. Фото: з відкритих джерел
Оскільки немає єдиної статті, немає і визначення, які саме дії можуть вважатися сталкінгом, чи кіберсталкінгом. Важко кваліфікувати такі дії – коли сталкінг характеризується певним видом переслідувань, наприклад, лише фізичні переслідування, або лише нав’язливі повідомлення – зазначають у «Ла Страді». За повідомленням Національної поліції України, притягнути до відповідальності переслідувача можна за наступними статтями:
- Стаття 182 КК України «Порушення недоторканності приватного життя», в такому випадку переслідувачу загрожує штраф, виправні роботи або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Стаття 129 КК України – погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави.
- Стаття 173 КУпАП – умисне вчинення діянь психологічного, економічного фізичного характеру передбачає адміністративне покарання.
До прикладу, гучна справа, де дівчині погрожував кур’єр однієї зі служб доставки – поліція відкрила справу саме за статтею 129 ККУ – погроза вбивством. Але, на жаль, це сталося лише після широкого розголосу, додають у «Ла Страді».
«Ще зазначу щодо статті 126 КК домашнє насильство, тому що сталкінг часто вчиняється колишніми, або кимось із членів сім’ї. Навіть, якщо постраждала особа не перебувала у шлюбі зі своїм переслідувачем, все одно тут маємо елементи сталкінгу, і так само можемо ці діяння кваліфікувати за статтею 126», – додає Евеліна Чорнобай.
Не бійтесь осуду – звертайтесь за допомогою
У ситуації стресу перестають забезпечуватися базові потреби людини, в цьому випадку – безпека. Відновлення цієї безпеки можуть забезпечити родичі, близькі, друзі. Підтримати тут і зараз, вивести потерпілу із ситуації завмирання, допомогти розробити плани як діяти.
«Загалом, не варто боятися звертатися за допомогою до людей, яким ви довіряєте, визначити для себе, що повертає у відчуття безпеки. Не бійтеся осуду, якщо звертатися по допомогу – можна все подолати» – зазначають в організації.
На гарячій лінії «Ла Страді» можна також отримати інформацію щодо засобів безпеки, додатків, які дозволяють потерпілій, наприклад, затиснувши певну кнопку додатка викликати поліцію у разі загрози життю.
Не варто залишатися з проблемою наодинці
Наприклад, історія Катерини, завдяки підтримці подруги таки завершується. Дівчині вдалося відмовити сталкеру і той облишив спроби небажаної уваги. Проте за місяць переслідувань дівчина перебувала у стані страху.
На жаль, не всі переслідування мають таку кінцівку. Якщо ви переживаєте за своє життя і переслідувач завдає вам психологічного чи фізичного насилля – необхідно звертатися по допомогу.
У правозахисній організації «Ла Страді» також розповіли, що за період з 1 січня по 31 травня отримали на гарячу лінію 312 звернень зі сталкінгу та кіберсталкінгу.
Офіційної статистики щодо звернень у поліцію з цього приводу немає, там не ведуть облік звернень за статтями, що передбачають покарання за переслідування.
Це питання не є найчастішою проблемою, з якою звертаються до «Ла Страда» Україна. В умовах повномасштабного вторгнення постраждалим здається, що їхня проблема не така важлива на фоні війни.
Але навіть офіційна цифра звернень на гарячу лінію організації свідчить, що проблема існує і вона потребує вирішення на законодавчому рівні, адже переслідування досі не криміналізовані окремою статтею.
До теми:
- Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція
- Сама винна: як у столиці молодики познущалися над дівчатами та чому жінок звинувачують у насиллі?
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
