З початку повномасштабної війни росії проти України близько 5 мільйонів людей опинилися внутрішньо-перемішеними особами й покинули свій дім. Тепер у новому місті люди починають нове життя й заново будуть побут, стосунки з дітьми та вибудовують соціальні зв’язки.
ГО «Бахмутська фортеця» провела дослідження оцінки потреб ВПО осіб в межах реалізації ініціативи «Нова громада — нове щасливе життя», що впроваджується за підтримки проекту USAID «Демо- кратичне врядування у Східній Україні».
Примітка: Проведення дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). ГО «Бахмутська фортеця» провела дослідження оцінки потреб внутрішньо переміщених осіб в рамках реалізації ініціативи «Нова громада — нове щасливе життя», що впроваджується за підтримки проекту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Окремі думки та погляди, висловлені у публікації, є авторськими та необов’язково відображають погляди USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Публікуємо повний звіт дослідження
Оцінка потреб ВПО із ТОТ у Вільногірській міській територіальній громаді Кам’янського району Дніпропетровської області
Вільногірськ. Фото: з відкритих джерел
За оцінками Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, після повномасштабного вторгнення росії до України, своє місце проживання змінило понад 5 мільйонів українців1 та переїхало до умовно безпечних регіонів. На момент проведення дослідження у Вільногірській міській територіальній громаді Кам’янського району Дніпропетровської області станом на початок травня 2023 року було зареєстровано 1784 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), працездатних жінок — 678, працездатних чоловіків — 310, дітей — 471, маломобільних, людей з інвалідністю та осіб старше 60 років — 456.
ВПО, які перемістилися з Донецької області з початку повномасштабного вторгнення, становлять 778 осіб. Таке переміщення за вимогою, посилене стресом від війни, фінансовими та матеріальними проблемами, створює гуманітарний виклик. Необхідним є аналіз для визначення ключових потреб внутрішньо переміщених осіб з рекомендаціями розв’язання проблеми. Цей звіт розрахований на підготовку рекомендацій з часткового вирішення проблеми в короткостроковій перспективі та поліпшення роботи місцевої влади у напрямку інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громаду.
Першим етапом дослідження було проведення семи глибинних інтерв’ю телефоном та офлайн з представниками органів місцевого самоврядування громади, які постійно працюють із ВПО. Другим етапом була польова робота — опитування ВПО, яке відбувалося протягом квітня 2023 року. Учасниками стали 145 внутрішньо переміщених осіб. Хоча компонент не передбачав репрезентативного опитування, він дозволив оцінити наявність потреб переселенців.
У якості ключових показників інтеграції були розглянуті довгострокові плани щодо проживання у громаді, можливості користуватися різними сервісами, зайнятість, довіра до органів влади, досвід конфліктних ситуацій, можливість та бажання брати участь у житті громади.
Методологія
Мета — виявити основні запити ВПО, що пов’язані з новими викликами та потребами населення, які залишаються невирішеними і здатні призвести до серйозних конфліктів у громаді, подальшого зростання міграційних потоків та суттєвого зниження добробуту як самих громад, так і внутрішніх переселенців тощо.
Запропонована аналітична робота має на меті досягнення трьох цілей:
- оцінити організацію процесу комунікації та співпраці органів місцевого самоврядування з ВПО;
- дослідити потреби ВПО, зокрема в психологічній підтримці;
- проаналізувати, чи задоволені потреби в психологічній допомозі і наскільки обізнані ВПО про такі можливості, підготувати рекомендації
для ОМС та громадського сектору.
1. Оцінка комунікації та співпраці органів місцевого самоврядування з ВПО буде здійснено через проведення низки глибинних інтерв’ю телефоном / офлайн (1 — 10 квітня 2023 року).
Перелік респондентів: міський голова або його заступник, відповідальний за роботу з ВПО; відповідальний за роботу з ВПО представник управління / відділу соціального захисту населення; представник ЦНАПу; представник управління / відділу освіти; представник управління / відділу пенсійного фонду; представник управління / відділ охорони здоров’я; керівник гуманітарного штабу Вільногірська, Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Питання порушені в інтерв’ю щодо труднощів та викликів, які виникли з появою ВПО у місті / громаді, позитивні кейси пов’язані з появою ВПО, які проблеми і досі не вирішено та якої допомоги у роботі з ВПО потребують, чи зростає міграційний потік і чи використовують вони перебування у місті / громаді, як тимчасове місце перебування.
2. Дослідження потреб ВПО, зокрема психологічної допомоги, буде здійснено шляхом проведення опитування таких осіб віком від 18 років (1 — 25 квітня 2023 року). Даний компонент не передбачає репрезентативного опитування, проте дозволяє оцінити наявність потреб переміщених осіб:
◼ Опитування ВПО щодо їх соціальних потреб, доступу до тих чи інших послуг, поінформованості про наявні запропоновані послуги та чи мали приклади отримати відповідні послуги повною мірою методом індивідуального анкетування «віч-на-віч» (додаток 2).
◼ Загальна очікувана кількість респондентів становитиме 80 — 120 опитаних. Передбачено, що моніторинг буде здійснено у Вільногірську в місцях компактного поселення ВПО, у місцях надання послуг для ВПО (гуманітарний штаб, ЦНАП, гуртожиток, пенсійний фонд, департамент соціального захисту тощо), зокрема у населених пунктах, що входять до складу Вільногірської громади, це дозволить отримати дані щодо залученості та поінформованості ВПО і оцінити їх потреби.
3. Аналіз задоволення потреб ВПО, необхідності психологічної допомоги та обізнаності ВПО про наявність таких послуг та рекомендації буде підготовлено на основі інформації, яка буде узагальнена в результаті опитувань. Результати опитувань будуть зафіксовані у режимі реального часу та додані до бази даних. Таким чином, зібрані дані дозволять сформувати цілісну картину по точної ситуації у м. Вільногірську, виявити можливі прогалини у задоволенні потреб ВПО. На основі зібраних даних буде підготовлено звіт. Це дозволить у подальшому сформувати рекомендації для покращення взаємодії ВПО з ОМС та громадськими організаціями, які пропонують послуги психологічної допомоги або інші можливості.
Оцінка комунікації та співпраці ОМС з ВПО
Ліки часта проблема ВПО. Фото: скріншот
Одним із завдань цього етапу було отримання зрізу потреб і запитів громади, які пов’язані із викликами, що з’явилися внаслідок повномасштабного вторгнення та з появою переселенців, що могло загострити наявні проблемні питання. Основні спостереження за результатами глибинних інтерв’ю дозволяють зробити наступні узагальнення. Представники ОМС знають кількість зареєстрованих ВПО, але не знають фактичної кількості людей, які постійно проживають у громаді, але це досить поширена практика, враховуючи, що є частка ВПО, які не стають на облік, а хтось із зареєстрованих може переїхати до іншої громади і не сповістити про це відповідні органи.
Частина ВПО використовувала певний населений пункт як проміжну станцію на деякий час для подальшого переміщення. Головними викликами переважно вважають технічне забезпечення та людський ресурс для швидкого реагування.
Загалом під час аналізу відповідей лише у трьох інтерв’ю було зафіксовано труднощі у роботі з ВПО. Серед таких проблем зазначено випадки психологічного розладу у дітей, оформлення пенсії, якщо втрачено документи, трудову книжку і зміна підсудності судів, що ускладнює логістику. Представники місцевої влади також наголошують на нестачі медикаментів, передовсім від хронічних захворювань.
Робота місцевих органів влади стала більш системною. Респонденти запевняють, що критичні потреби переселенців їм вдається забезпечувати, а послуги та доступ до них для ВПО і місцевого населення майже не відрізняються.
Представники місцевої влади зазначають, що потрібною є і психологічна допомога, в тому числі для дітей. Консультування корисне одразу в перші дні після поселення ВПО. Людям потрібно виговоритись і поділитись своїми переживаннями, оптимально, щоб слухачем став саме психолог. Із запитами на таку допомогу здебільшого зверталися на початку повномасштабного вторгнення, якщо той чи інший орган влади не може задовольнити потребу психологічної допомоги, то рекомендують звернутися до громадських організацій, які здійснюють свою діяльність за цим напрямком. Двоє зазначили, що рекомендували ГО «Бахмутська фортеця».
Основним ризиком, який вбачають у випадку збільшення міграційного потоку ВПО, в переважній більшості зазначено місця для поселення людей. На другому місці — навантаження на персонал, який безпосередньо працює з ВПО.
Гроші також стають потребою для ВПО. Фото: фотосток
Респонденти вказували про нестачу фінансів та грошового забезпечення, але не зазначили, як проблему або ризики зупинення програм розвитку, оновлення інфраструктури, несвоєчасних розрахунків з оплати праці працівників бюджетної сфери, необхідність забезпечення додаткових місць для надання освітніх чи медичних послуг, відсутність належних укриттів у закладах освіти, охорони здоров’я, ЦНАПі тощо.
Також не було звернуто увагу на потреби дітей ВПО, зокрема щодо проведення для них національного мультипредметного тесту, забезпечення дітей ВПО та адаптації внутрішньо переміщених дітей у цілому. Тож можна зробити припущення, що усі вище перелічені компоненти дійсно не є ризиками для громади і не становлять загрози або просто не потрапили у фокус уваги респондентів.
З урахуванням подій попередніх років, починаючи від початку окупації територій 2014 року, представники місцевої влади усвідомлюють, що ймовірно розміщення переселенців та адаптації їх на новому місці буде мати довготерміновий характер, оскільки частина людей не повернеться через окупацію та зруйноване житло. Водночас місцева влада поки не має стратегії довгострокової роботи з внутрішньо переміщеними особами.
Єдина програма, яку було зазначено в ході інтерв’ю — міська цільова програма «З думкою про людей» на 2020–2024 роки щодо забезпечення соціальної підтримки. На перспективу заплановано створення Консультативної ради при міському голові, до складу якої планується залучити представників ОМС, громадські організації та активістів ВПО. Рада буде сприяти максимальному розв’язанню питань ВПО. Як один з варіантів покращення взаємодії з переселенцями зазначено своєчасне оцінювання та задоволення потреб ВПО забезпечення права на житло, пенсійне та соціальне забезпечення, доступ до засобів існування, реалізація права на освіту та медичне обслуговування.
Наразі найчастіше допомога представників влади для ВПО включає консультаційні послуги, зокрема супровід з питань отримання житла, оформлення та перевипуск пенсійного посвідчення та виплат, фінансової, медичної та юридичної допомоги та гуманітарну підтримку. Ці сфери стали основними у фокусі діяльності ОМС і громади в цілому. Не було приділено уваги допомозі з відкриттям та підтримкою бізнесу, хоча у наступних відповідях забезпечення працевлаштування, потреба наповнення бюджету, фінансування зазначається як ресурси, яких не вистачає.
Наявні вакансії не відповідають запитам ВПО — переважають пропозиції, що передбачають важку фізичну працю, а за пошуком роботи, як правило, звертаються більше жінки. Офіційне працевлаштування ВПО та залучення до волонтерської діяльності зазначено на перспективу у майбутньому.
На території Вільногірської громади після першої хвилі переселенців у 2014 році за кошти державного та місцевого бюджетів було побудований соціальний гуртожиток, де зараз проживають близько 30 осіб. В планах керівництва є облаштування додаткового житла, але поки на це не вистачає ресурсів.
Лідерами серед методів комунікації між ВПО та органами влади є офіційний сайт міської ради, соціальні мережі та чати. Також часто застосовують безпосередню взаємодію — прийом громадян, організація зустрічей та заходів.
Соціально-демографічний портрет ВПО
Результати дослідження. Фото: скріншот
Гендер і віковий розподіл. Протягом квітня 2023 року було опитано 145 людей з числа внутрішньо переміщених осіб. З них 44% складали чоловіки (64 особи), а 56% — жінки (81 особа). Серед опитаних, 41% виховують неповнолітніх дітей.
Переміщення ВПО
Отримані дані свідчать про різницю в інтенсивності потоків переміщення на регіональному рівні.
Регіони / обласні центри з яких переїхали
Регіони, з яких прибули ВПО. Фото: сркіншот
Коли переїхали до Вільногірської громади?
Аналіз даних демонструє, що понад половину респондентів на момент опитування проживали у Вільногірській громаді від 6 місяців до року.
Для певної кількості ВПО переміщення відбувалося у кілька етапів. Для 72% учасників опитування це перше місце переміщення. Лише 3% людей мають чіткий намір переїхати до іншого населеного пункту, з них 3⁄4 через відсутність роботи. Більшість респондентів планують після закінчення війни або деокупації повернутись до постійного місця проживання.
Водночас для багатьох актуальне питання — чи буде куди повертатись. Тобто повернення людей у регіони безпосередньо залежить від наявності та збереження житла. 21% планують повернутися до свого звичного місця проживання протягом наступного місяця. Відносно велика частка (19%) відповіли, що їхнє повернення залежить від подальшого розвитку ситуації.
Безпекова ситуація
Майже 86% респондентів не можуть повернутися додому у найближчий місяць через загрозу безпекової ситуації, другою вагомою причиною стало пошкоджене житло у 33% випадків і третьою — населений пункт і досі окуповано у 22% опитуваних.
Понад 51% учасників засвідчили, що на момент опитування відчувають абсолютну безпеку. У частковій безпеці почуваються 45%, важко відповісти — 3%, відчувають часткову небезпеку — менше 1%. Позитивним показником є те, що жоден опитуваний не відчуває себе у повній небезпеці.
Вразливі групи ВПО
Вразливі категорії ВПО. Фото: скріншот
Частка ВПО, які повідомили, що один чи кілька членів їхньої родини належать до однієї з таких категорій вразливих груп населення. Загальна картина: 62% респондентів вказали, що мають серед рідних, які переїхали з ними, літніх людей старших за 60 років, 41% має неповнолітніх дітей, 26% мають родичів із інвалідністю, а у 15% в родині є люди із хронічними захворюваннями.
Значно менша частка тих, чиї рідні отримали поранення через події внаслідок повномасштабного вторгнення, вагітних або тих, хто годує грудьми. Серед опитаних зафіксовано лише одну одиноку мати.
Якщо дослідити кількісні показники представників із вразливих груп населення, то, наприклад, неповнолітніх дітей та людей із хронічними захворюваннями у родинах опитаних жінок майже удвічі більше ніж у родинах опитаних чоловіків, також вища кількість літніх людей. А от осіб із інвалідністю майже однаково. Разом із тим, рідних, які отримали поранення більше у родинах опитаних чоловіків.
Вразливі категорії ВПО. Фото: скріншот
Неповнолітні
Переважна більшість родин має одну або дві неповнолітніх дитини. Аналіз даних демонструє, що найбільше дітей серед ВПО віком від 6 до 12 років, на другому місці вікова категорія від 12 до 18 років, замикають ТОП діти вікової категорії від 3 до 6 років. І тут варто звернути увагу, що це може бути та категорія, яка гостро потребує психологічної підтримки або консультацій.
Зазвичай до спеціаліста звертаються частіше у період вікових криз (криза 3 років, криза 7 років та підлітковий вік). У психічному розвитку дитини проходять серйозні зміни, а з урахуванням повномасштабного вторгнення, воєнних дій, переїзду в інше місто, зміни звичних умов проживання, соціальної обстановки, діти потребують особливої уваги, а батьки допомоги спеціалістів.
Діти у родинах ВПО. Фото: скріншот
Рівень освіти ВПО
Серед переміщених осіб Вільногірської громади, яких ми опитали майже 47% мають середню професійно-технічна освіта (технікум), повну вищу освіту здобуло найменше респондентів — лише 8%.
Зайнятість ВПО
Зайнятість ВПО. Фото: скріншот
Однакова кількість опитаних не мають заробітку або отримують пенсію — по 34%. Варто зауважити, що працевлаштовано лише 21% респондентів, та ще 11% мають тимчасовий підробіток.
На початок 2023 року на обліку у філії Центру зайнятості рахувалося 39 осіб з числа ВПО зі статусом безробітних. З них працевлаштовано — 14.
Стабільний заробіток можна розглядати, як джерело добробуту та балансу і психологічної рівноваги. Кожна людина може по-різному переживати ситуацію з безробіттям, крім того, що соціальна та сімейна підтримка також може відрізнятися. Навіть незважаючи на це, якщо безробітна людина довго не може знайти роботу, рано чи пізно її психічне здоров’я може погіршитися.
Попри те, що постійно працюють або мають тимчасовий підробіток менше третини учасників опитування, можливостей для самореалізації у Вільногірську достатньо у повній мірі половині респондентів. Позитивним показником є те, що лише 2% нарікає на повну відсутність можливостей для самореалізації.
Фінансова допомога
З тих, хто має довідку про внутрішнє переміщення, фінансову допомогу гарантовану державою частково отримують двоє респондентів, усі інші отримують її у повному обсязі. Дослідження демонструє, що у 74% випадків хоча б один раз ВПО отримували додаткову фінансову допомогу від громадських організацій або фондів. Лише одна людина зазначила, що не знає, куди звернутися з таким питанням.
Офіційний статус ВПО
90% опитуваних оформили статус ВПО. Лише у однієї людини при оформленні виникли труднощі, за її словами, вони полягали у тому, що потрібно було надати докази та довідки, щодо фактичного проживання у окупованому місті, реєстрація була не за місцем проживання. 8% респондентів не подавали документи, ще 2% у процесі оформлення.
Забезпечення житлом
Де наразі проживають ВПО. Фото: скріншот
Лише одна людина продовжує проживати у компактному місці проживання, в той час, як більшість орендує житло самостійно, набагато менша частка проживає у родичів. Одна родина змогла придбати власне житло у Вільногірській громаді.
Умови проживання
Зручності в домі ВПО. Фото: скріншот
Опитування передбачало визначення умов проживання ВПО, доступу до комунальних послуг, необхідних для комфортного проживання. Найвищі показники — забезпечення холодною водою (100%) та електроенергією (98,5%). Не забезпечені гарячою водою 9% учасників опитування, доступ до питної води є проблемою для людей — її нестачу відчувають майже 5% респондентів, а 3,5% проживають у помешканнях без опалення.
Визначення потреб ВПО
Чого не витачає ВПО. Фото: скріншот
На питання «Чого вам зараз не вистачає найбільше?» учасники опитування могли обрати декілька варіантів відповідей. Найбільше людям не вистачає грошей та рідної домівки. Тільки двоє зазначили, що потребують психологічної допомоги. Водночас за результатами аналізу можна констатувати, що пошук роботи не є суттєвою проблемою для ВПО. Проаналізувавши дані щодо потреби грошей і роботи у розрізі наявності у родині неповнолітніх дітей, то результати демонструють, що у відсотковому значенні нестача грошей серед ВПО, які виховують неповнолітніх дітей, та родин без дітей приблизно однакова 83% та 81% відповідно.
Варто зауважити, що нестачу роботи значно гостріше відчувають учасники опитування з дітьми — 15% проти 8% тих, хто дітей не має. Відповідно і найбільшою матеріальною потребою родин опитуваних також в першу чергу є фінанси. Значна частка респондентів серед ВПО зазначили, що потребують засобів гігієни та продуктів харчування.
Варто нагадати, що майже 80% опитуваних орендують житло, що стає додатковим тягарем для їхнього бюджету. Лише 3% опитуваних вказали, що не мають
матеріальних потреб. У порівняльному аналізі родин з дітьми та без дітей спостерігається різниця у тих чи інших матеріальних потребах.
До найпопулярніших нематеріальних потреб опитуваних загалом відноситься медичне обслуговування, значно менший попит на юридичну або правову допомогу і замикає трійку найбільш значущих потреб відновлення документів.
Матеріальні потреби ВПО. Фото: скріншот
У порівняльному аналізі родин з дітьми та без дітей спостерігається різниця у тих чи інших нематеріальних потребах. Дві третини опитуваних скористалися медичними послугами у Вільногірській громаді. Також часто звертаються за юридичною допомогою і відновленням документів. Найменша частка звернень щодо навчальних курсів, послуг соціального догляду та психолога. Щодо роботи з психологом, то лише двоє відповіли, що не знають куди звернутися, а 92% респондентів зазначили, що не мають у цьому потреби.
Нематеріальні потреби. Фото: скріншот
При цьому найвищий відсоток задоволених учасників, які мали нагоду звернутися до спеціалістів тієї чи іншої сфери надання послуг, серед тих, кому було потрібно влаштувати дитину до школи або дитячого садка. Другий показник — послуги психолога, а на третьому місці медичні послуги. Найгірший показник
серед тих, хто звертався із запитом навчальних курсів.
Задовлення послугами. Фото: скріншот
Взаємодія з місцевою владою
У взаємодії з владою досить малий відсоток категорично незадоволених осіб — 3,5%. Причиною такої відповіді став низький рівень комунікації та невиконані обіцянки. А от у взаємодії з місцевим населенням, як показало опитування напруженості немає. Тільки одна людина зазначила про наявність проблем, але відмовилася зазначити, які саме виникали і чи були вони вирішені.
Дослідження показало, що 64% опитаних зверталися до місцевої влади та гуманітарного штабу із запитом задоволення матеріальних потреб. З них у 76% випадках проблема була вирішена і потреба закрита, ще 19% питань вирішено частково, одній людині важко було відповісти на це питання і 2% не отримали допомоги зовсім.
Варто зауважити, що учасники зверталися до громадських організацій та міжнародних фондів для розв’язання матеріальних проблем частіше
ніж до місцевої влади — їх частка становить 80%, з них у 87% випадків запит було виконано, що є вищим показником ніж у випадку звернень до місцевої влади, 8% задоволені частково і у 5% опитаних проблему не було вирішено.
Слід зазначити, що у 58% випадків ВПО зверталися з питаннями матеріального забезпечення як до ОМС так і до ГО та міжнародних фондів. Більшість внутрішньо переміщених осіб користуються соцмережами, як основним джерелом отримання інформації про можливості місцевої громади — 68%. Іншими джерелами інформації є інші інтернет ресурси — 56%, офіційний сайт міської ради — 41%, а також важливим каналом комунікації залишаються рідні та друзі — 31% опитуваних зазначили, що саме через них отримали інформацію. Неочікуваним є те, що менше 2% респондентів отримують інформацію безпосередньо від представників місцевої влади.
Ці дані можуть свідчити про те, що різного роду інтернет-ресурси та близькі люди мають вищу здатність та швидкість розповсюдження інформації. По-друге, низький показник інформування безпосередньо від представників влади, як джерела інформації про нові можливості може свідчити, що така комунікація має загальний характер.
Результати опитування дали високий показник того, що переселенці не бажають брати активну участь у житті громади — таких майже 75%. Охочих долучитися лише — 15%, важко сказати — 6%, частково готові бути залученими — 4% респондентів. Можна припустити, що ВПО сприймають переміщення, як тимчасове, і тому не прагнуть інтегруватися в громаді.
Для того, щоб люди активніше долучалися до життя громади і місцевого самоврядування, необхідно ширше ознайомлювати їх із доступними механізмами участі у цих процесах. Ймовірно, що на сьогодні більшість ВПО не розуміють своєї ролі в громаді та можливостей. Культура залученості до активного громадського життя на етапі формування, люди не вірять у можливість реально щось змінити через участь у громадському житті. Через повномасштабне вторгнення місцеве населення на сьогодні сконцентрувало свої зусилля переважно на волонтерській діяльності, в тому числі і за для допомоги ВПО.
Аналіз даних демонструє, що серед опитаних, які готові брати участь у житті громади проактивно або частково хочуть бути залученими до роботи гуманітарного штабу 90%, а третина з них бажають бути долученими до громадських обговорень.
Оцінка психоемоційного стану ВПО
Храм у Вільногірську. Фото: з відкритих джерел
Майже половина респондентів на момент проведення дослідження мають за їхньою оцінкою беземоційний психічний стан, 13% оцінюють свій стан як тривожний і 5% — емоційно нестабільний. У 34% випадків опитуванні оцінюють свій стан, як бадьорий. Дані демонструють, що ВПО, які визначили свій стан як тривожний та емоційно нестабільний, у 88% своїх відповідей вказали, що не потребують психологічної допомоги. Можна припустити, що ці люди не усвідомлюють та не задумуються про необхідність психологічної підтримки, а намагаються подолати складні психологічні стани самостійно.
Один з опитуваних зазначив, що не знає куди звернутися, лише невелика частка респондентів — 8% мали досвід консультації психолога у Вільногірській громаді і відстежувати своє ментальне здоров’я. 30% з них мають на вихованні неповнолітню дитину. Лише 23% з цієї категорії має постійну роботу, 7% — тимчасовий підробіток, 30% — не мають роботи, а 38% — пенсіонери. Третина ВПО, що перебувають у тривожному або емоційно нестабільному стані не отримують у повній мірі виплати гарантовані державою і жодного разу не отримували фінансової допомоги від громадських організацій та міжнародних фондів, частина з них не має роботи.
Ймовірно це може бути додатковою причиною такого психологічного стану, люди просто не мають усвідомлення фінансової стабільності. Переважна кількість цієї категорії опитуваних відчувають себе у Вільногірській громаді у повній безпеці. А при підвищеній тривожності для заспокоєння у більшості випадків обирають бесіду з близькими та друзями, двоє опитуваних обирають для заспокоєння алкоголь. Загальний показник дій ВПО при підвищеній тривожності виглядає наступним чином:
Дії при підвищеній тривожності. Фото: скріншот
Варто звернути увагу, що жоден з опитуваних не зазначив, що користується послугами психолога, коли перебуває у гострому стані тривожності. Люди взагалі рідко звертаються за психологічною допомогою в принципі, хоч вона їм і потрібна. Спеціалісти мусять проявляти активність та втягувати їх у розмову, люди навіть не будуть усвідомлювати, що з ними вже ведеться психологічна робота.
Основні рекомендації
Рекомендації для ВПО. Фото: з відкритих джерел
- Визначити пріоритети в підтримці ВПО з урахуванням їх потреб.
- Розробити стратегію інтеграції ВПО у місцеву громаду із залученням представників ВПО, громадського сектору та, бізнес-середовища.
- Забезпечити постійний перегляд та актуалізацію програм та планів підтримки ВПО відповідно до потреб ВПО, що змінюються.
- Продовжувати дослідження потреб ВПО з певною періодичністю задля отримання актуальної інформації та розуміння масштабу і характеру цих потреб.
- Сприяти участі ВПО у житті громади та прийнятті рішень, заохочувати до участі у соціальних та волонтерських проєктах. Наявність часткової зайнятості, хай і безоплатної, позитивно відображається на психологічному стані людей, які відчувають свою залученість до загальної справи.
- Збільшити можливості пройти перекваліфікацію або короткотермінове навчання з отримання додаткових навичок та вмінь,організації підприємницької діяльності тощо, з урахуваннямпотреб на ринку праці.
- Актуалізувати питання забезпечення робочими місцями ВПО. Програма релокації підприємств може стати стартовим етапом.
- Залучити донорські організації та реалізувати грантові програми підтримки малого бізнесу.
- Створити майданчик для дозвілля дорослих, де б ВПО мали змогу спілкуватись із приймаючим населенням та сформувати моделі поведінки, які ґрунтуються на співпраці, активізмі і волонтерстві.
- Вкрай важливим надання доступної психологічної підтримки. Психологічний стан великої кількості переселенців доволі нестабільний. При цьому люди самостійно досить рідко звертаються по психологічну допомогу, тому така підтримка має бути проактивною особливо в перші дні поселення в громаді.
- Розглянути також можливості надання психологічної допомоги для дітей, оскільки вони перебувають в особливо вразливому становищі та інколи не можуть отримати увагу з боку батьків.
- Впровадити програму надання психологічної підтримки із заходами профілактики вигорання та виснаження працівників, які безпосередньо працюють із ВПО.
Додатки
Анкета для опитування. Фото: скріншот
Додаток 1
Інтерв’ю з представниками влади, відповідальними за роботу з ВПО
1. Що входить у ваші обов’язки щодо роботи з ВПО?
2. Яка кількість ВПО зареєстрована в громаді?
3. З якими основними викликами ви зіштовхнулися через міграційний потік ВПО?
4. Які наразі головні труднощі у роботі з ВПО?
5. Як організований процес взаємодії та кому-
нікації з ВПО?
6. Чи відрізняються послуги та доступ до них ВПО та місцевого населення?
7. Чи є випадки відмови представників вашої установи у наданні послуг ВПО? Якщо так,
то з яких причин?
8. З якими потребами найчастіше до вас звертаються ВПО?
9. Чи повною мірою ви можете задовольнити ці потреби?
10. Які організації найчастіше залучаєте для вирішення питань, які не в змозі розв’язати?
11. Які ресурси вам потрібні, щоб закрити потреби ВПО не залучаючи третю сторону?
12. Чи є місця компактного поселення ВПО? Чи взаємодієте? Чи працюєте на виїзді? Як це відбувається?
13. Чи сплановані заходи / інструменти, спрямовані на вирішення потреб ВПО?
14. Чи звертаються до вас із запитом психологічної допомоги для ВПО? Як часто?
15. Чи сплановані заходи / інструменти, спрямовані на залучення ВПО до участі у житті громади?
16. Чи прийнято місцеві програми спрямовані на залучення / покращення умов / соціальну або психологічну адаптацію / матеріальне
забезпечення і т. ін. для ВПО?
17. Які канали інформування ВПО про їх права та можливості громади?
18. Які ви вбачаєте ризики у випадку збільшення міграційного потоку ВПО?
19. Чи відомо вам про випадки непорозуміння місцевого населення та ВПО? З чим це пов’язано? Які можна знизити їх рівень?
20. Що можна покращити у взаємодії та задоволенні потреб ВПО? Що для цього потрібно?
Анкета для опитування. Фото: скріншот
Фото: «Бахмут. IN.UA»
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
