Сили оборони продовжують наступальні операції поблизу Бахмута. За минулий тиждень ЗСУ звільнили 3 км² території на Бахмутському напрямку. Водночас окупанти прагнуть відновити втрачені позиції. Ворог стягнув під Бахмут велику кількість артилерії, дронів та особового складу.
Про це військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко розповів у інтерв’ю «24 Каналу».
Обстановка на флангах
Він зазначив, що росіянам, перекинувши резерви, вдалося зупинити просування Сил оборони на північних околицях Бахмута.
«Ворог перекинув резерви на північний фланг Бахмута й зупинив просування у районі Берхівки і Ягідного. Тому підрозділи ЗСУ перейшли до оборони, контратакують й ведуться такого роду бої», — повідомив військовий експерт.
Ситуація на північному фланзі міста. Фото: DeepStateMapLive
Генерал-лейтенант у відставці додав, що на південних околицях міста-фортеці українські воїни продовжують рух.
«На півдні Бахмута йде поступове, невелике просування, оскільки й туди противник перекинув свої резерви. Йдуть запеклі бої навколо Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки. У частину Кліщіївки наші війська вже зайшли, але повністю не звільнили. Зараз по цьому напрямку тривають запеклі бої. Ми ввели свої додаткові засоби. Йде напружена робота щодо подальшого просування», — підсумував Ігор Романенко.
Ситуація на південному фланзі міста. Фото: DeepStateMapLive
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Фото: Факти
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відеоА це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Бахмутян запрошують на безкоштовні мистецькі гуртки в Дніпрі: як записатися?
театр естрадних ляльок — 0632179897 (Анна Олександрівна);
циркове мистецтво — 0506377293 (Юлія Григорівна);
декоративно-ужиткове мистецтво — 0500509479 (Людмила Григорівна);
образотворче мистецтво — 0500821899 (Ольга Володимирівна).
Графік занять
Повчитися малювати можна і в очному форматі за адресою: Дніпро, вулиця Виконкомівська, 12А. Безкоштовні заняття з малювання проходять по вівторках та четвергах о 15 годині та у суботу о 14.00.
«Телефонуйте! Приходьте! Чекаємо на Вас», — запрошують в Донецькому Палаці молоді «Юність».
Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який боронить Бахмутський напрямок розповів, як його з побратимом після важкого бою вважали мертвим, але дивом Фіделю вдалося вийти з оточення росіян.
Доходимо до гаража, виринаємо з гаража – бац, а тут русак стоїть
Якось серед білого дня у Бахмуті (а їхати по місту вдень – це взагалі повний капець і дурість) ми поїхали шукати нову нору. Нора – це перевалочний пункт, куди ти доїжджаєш машиною, а далі пішки. І потрібно було пересунути наші позиції вперед вулицею метрів на 50-70 (судячи по карті).
Нору ми знайшли. Їдемо на наші позиції і говоримо хлопцям: «Зараз ми підемо пересувати наші позиції».
Я з побратимом пішли шукати позиції. Тактікульно так ідемо по дворах, по чагарниках, по всякому жестяку. Доходимо до гаража, виринаємо з гаража – бац, а тут русак стоїть. Він стояв на виході з погребу. Ми такі: «Здрастє, е*ать». Він – кілька кроків назад у погреб, і каже: «Здарова, мужики». Коротше, почали ми спілкуватися, вирішувати хто є хто. Питаємо його звідки він сам (а він уже в нашій формі, у звичайній британці).
Ну і питаємо: «Ти звідки?». А він такий: «А ви звідки?». І так далі. І все починає заходити у глухий кут. Бо він і в українській трохи шарить, і в російській добре.
У результаті, що він робить. Він каже: «Скажи першу букву свого номера жетону». А ми ж в українській армії жетон не носимо, носять тільки рускі, щоб документи з собою не брати.
Я такий думаю: «Ага, зараз я скажу». Кажу йому: «Зараз, братан, почекай, я подивлюсь».
«Давай гранату»
Кажу побратиму: «Давай гранату». Він бере, видьоргує чеку і дає мені. Я в шоці, і таким відчайдушним голосом кажу: «Тепер іди – кидай».
Я даю таку хорошу чергу в стіну погреба, русняк ховається. Побратим виходить з-за гаража, закидає першу гранату, вона вибухає, закидає другу – вона вибухає. Кидаємо ефку (а ефка фігачить дуже страшно). Він туди закидає ефку (каструлі аж повилітали з цього підвалу). Коротше, там була повна жесть.
Але, що було погано, що поки ми спілкувались, то вони по рації передали, що зустріли нас і швидше за все, подумали, що ми або штурмова група, або якийсь спецназ. Відпрацювали. Відходимо назад на стару позицію, і по нас вже почав відкриватися вогонь. Русня вже була близько, капець.
І тут, нам приходить завдання переміститися просто в будинок навпроти, переміщаємося, а він – закритий. Починаємо вибивати двері. Дві людини залізли у цей будинок, щоб вибити двері зсередини, і починається мінометний обстріл.
Ми різко застрибуємо в гараж, гараж в ямі і виходить так, що ми у ямі, а над нами була машина на домкраті. Сидимо ми в тому гаражі, будинок починає складатися взагалі в порох, гараж починає теж валитись. І тут мій побратим каже: «Давайте кожен по черзі вибігати». (ми порахували інтервал між прильотами – 30 секунд).
Бахмут після російського вторгнення. Фото: з відкритих джерел
Ми з побратимом побігли на стару нору. Нас вважали пропавшими безвісті, бо в нас не було ні рацій, ні зв‘язку. А ще один наш побратим побіг на нову нору.
Ввечері я кажу товаришу: «Давай сходимо до того, хто на новій норі». Він каже: «Давай». Ми давай городами бігти туди, а той чувак починає по нас відкривати вогонь. Ми зрозуміли, що діло пахне жареним, і вирішили йти додому. Йшли близько 3 км пішки додому.
Коли пацани нас побачили, вони офігіли, бо вже думали, що ми загинули. Бо там весь батальйон дивився відео, як ми бігаємо під мінометними обстрілами. За годину там прилетіло, ну мінімум 100 мін. Крили нас з усіх боків. Ми, походу, вбили когось важливого. Бо потім ще дві доби квадрат цей обстрілювали безперестанку: вранці, вночі, вдень – обстріл не вщухав і просто зрівнювали із землею весь цей квадрат, де ми були.
Зрештою, у тому будинку, де були двоє, які двері вибивали – один зниклий безвісти, другий – дивом вижив і вночі прийшов без екіпірування, навіть без броніка, просто без нічого якось дійшов.
І другий побратим, який був зі мною – він 400 (зниклий безвісті). Нас розділив міномет. Ми не змогли нормально об‘єднатися у групу. Вийшло, що нас розділило і в результаті його теж привалило і від досі 400….
Героям Слава!
Як допомогти БФ?
Наразі команда має великий збір, друзі Благодійного Фонду — White Ghost Center захищать Україну на Донецькому напрямку, без відпочинку вони воюють по 16-18 годин на добу. Зараз бійцям необхідна глушилка ворожих дронів, тепловізорів, використовувати яку будуть в бою й у навчанні інших.
Центр буде викупати антидронову рушницю у взводу кулеметників 30 ОМБр, які затрофеїли її, відбивши у лютому українські позиції, а зараз продовжують тримати рубежі у самій сраці. На ці кошти взвод купить тепловізори, ПНБ та інше необхідне спорядження.
Тож, підтримуючи цей збір, ви підтримуєте одразу два підрозділи.
