21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови, саме мова допомагає нам ідентифікувати одне одного. В Бахмуті тривалий час працювала організація, яка розвивала патріотизм серед дітей, вивчала місцеву культуру та надихала бахмутян цінувати свою мову. Говоримо про “Пласт”, про те як працював “Пласт” в Бахмуті, та чи був популярний серед молоді — редакції розповідає ідейна натхненниця Вікторія Шуміловська.
Передісторія “Пласту” в Бахмуті
Вікторія Шуміловська — бахмутянка, до початку війни на Донбасі дівчина займалася продажем техніки в мережі “Фокстрот”, коли почалася війна Вікторія побачила, що є люди, які на ній наживаються. Дівчина не змогла працювати далі, почала допомагати волонтерам й сама змінила роботу. З “Пластом” раніше Вікторія не була знайома, вона не брала участь у подібних ініціативах, все почалося з випадкового знайомства.
“Біля торгівельного центру “Астрон” я побачила дітей, які бігали з браслетиками. Такі жовто-блакитні стрічки продавали в ті часи. Ці діти були обірвані й недоглянуті, як я потім дізналася вони були зі школи-інтернату. Я вирішила їм допомогти, бо вони проводили час не так, як це б мали робити діти. Згодом, ініціювала проєкт “Юні леді і джентельмени Бахмута”, реалізувати його змогли завдяки підтримці фонду “ASAP Хоттабич”, — розповідає Вікторія.
Команда Асап в Києві. Фото: особистий архів героїні
Бахмутянка очолила новостворений проєкт, щоб допомогти дітям. Для молоді створювали фізкультурні програми, щоб діти росли здоровими морально та фізично. Попри те, діти не дуже активно брали участь у таких заходах, згадує Вікторія Шуміловська.
“Відверто турбували настрої дітей, які знаходилися в Бахмуті під час військових дій, які зростали у війні. На це мало хто звертав увагу, але психіка дитини травмується в цей час, війна впливає на дітей. Я розуміла, щоб формувати сталий світогляд у дітей потрібен якийсь ґрунт, на який вони будуть опиратися”, — пригадує Вікторія про ідею осередку “Пласту” в Бахмуті.
Фундація “Пласту” в Бахмуті
Про саму організацію “Пласта” Вікторія дізналася від товариша. Оскільки раніше, жінка не брала участь у аналогічних організаціях, їй пояснили, що “Пласт” подібний на “піонерів”. Вже згодом вивчаючи історію “Пласту” бахмутянка дізналася, що саме Бахмутський повіт став одним із перших осередків для пластунів в Україні.
“В Києві я познайомилася зі старшиною “Пласту” у головному офісі. Ми домовилися про спільну поїздку, ознайомчу, це було в 2017 році. Насправді, я думала, що скептично поставлюся до таких масових заходів. Спочатку для мене це було незвично, бо виглядало як муштра, згодом все змінилося”, — згадує пані Вікторія.
Пані Вікторія з сином. Фото: особистий архів героїні
За словами героїні, згодом вона пройнялася світоглядом “Пласту” й щиро полюбила цей осередок.
“Я зрозуміла, як це класно дати можливість дитині виховуватися в тому середовищі, де дитина буде відчувати себе цінною. Захотіла, щоб моя дитина теж брала в цьому участь”, — згадує Вікторія.
Повернувшись в Бахмут жінка взялася за організацію осередку. Гурток був повністю безкоштовний, але на жаль великої популярності серед бахмутян він не мав.
Вікторія Шуміловська. Фото: особистий архів героїні
“Люди звикли до платних гуртків, їм було дивно, чому це безкоштовно, хто це фінансує в такому випадку. Діти, які хотіли у “Пласт”, маючи й підтримку батьків, з’явились у нас трохи згодом. Три виховниці зі Званівки приїздили до Бахмуту щотижня на сходини. Про нашу станицю вони дізнались від отця Павла, який очолював монастир отців-василіан Серця Христового, на той час допомагав та підтримував нашу діяльність”, — з посмішкою пригадує Вікторія.
Згодом з батьками проводили бесіди, пояснювали що таке “Пласт”, дуже допомогла організація “Бахмут Український” у створенні активностей. У 2018 році діти з бахмутського “Пласту”, взяли участь у передачі Вифлеємського вогню.
Плани після перемоги
Вікторія Шуміловська з сином. Фото: особистий архів героїні
Зараз говорити про повернення в Бахмут дуже важко, каже героїня, це болюча тема.
“Сподіваюсь після перемоги “Пласт” в Бахмуті і інших містах почне розвиватись з більшою потужністю і тепер вже розумінням важливості виховання дітей з українським духом”.
Наразі, не всі наші виховниці евакуювались з міста, каже пані Вікторія. Відтак, дві сестри з гуртка залишились у Бахмуті з бабусею, яка відмовляється виїздити з міста, вони сироти, тож залишаються поряд з нею. Пані Вікторія вважає, що дітям не місце на війні та закликає мам з малечею евакуюватися, щоб вберегти найдорожче — життя.
Фото: особистий архів героїні
Читайте також: “Ізоляція” — як живе та чим зараз займається культурна платформа, заснована на Донеччині
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
