Володимир Жаркий родом із зараз тимчасово окупованого Соледару. Чоловік почав волонтерити ще в 2014 році, коли почалася війна на Сході. Волонтерство Володимира розпочалася із їжі, герой возив на фронт все, від помідорів та огірків до амуніції. Як волонтер із Соледару живе в Кривому Розі, які зміни хотів би бачити в Україні після війни та до чого тут організація Пласт?
Волонтерити почав з 2014 року
Володимир Жаркий народився в Соледарі, Донбас це його рідна земля з теплотою наголошує волонтер. Наш герой навчався в Харкові, з юності був активним й енергійним студентом, брав участь у місцевому КВН, свої студентські роки Володимир пригадує з посмішкою. Коли почалася війна чоловік ще не знаючи про волонтерство, почав ним займатися. На його кругозір ще тоді вплинула література.
Володимир на скелях. Фото: Фейсбук
«Я багато читав різних книг, це й художня література, й не тільки. Різне було. За часів студентства й в КВН брав участь, виступали разом на свята. Коли почалася війна мій друг пішов на фронт, це мене дуже сильно вразило. Ми солдатам возили мінеральну воду, помідори свіжі. Тоді ще не було ніяких запитів, приїжджаєш на блок-пост, кажеш що є, й хлопці беруть, якщо їм потрібно. Помідори ящиками возили, чай, каву, огірки», — пригадує волонтер.
Зараз каже, Володимир, люди набагато активніше допомагають армії, й загалом значно збільшилася підтримка від держави.
Культурно-громадський центр ШELTER+
Волонтер в гуманітарному штабі. Фото: Фейсбук
Володимир зазначає, він сам у новому місті переселенець, але чоловік знайшов в собі сили допомагати іншим. Герой волонтерить в Кривому Розі, в Культурно-громадському центрі ШELTER+. В основному ВПО в притулку з Донецької, Луганської, Харківському та Херсонської областей. Загалом зараз в місті близько 70 тисяч переселенців.
«У нас є кол-центр (ред. номер телефону + 38 067 627 78 30) люди до нас дзвонять самі. Ми видаємо гуманітарку, ось гігієну видали недавно. Також велосипеди для пересування містом. Працює й пральня у нас, а також хостел, де переселенці можуть залишитися на два тижні, щоб прийти до себе після евакуації», — каже Володимир.
Волонтер поділився з редакцією, як виглядає його звичайна рутина. Зранку чоловік прокидається, далі їде в центр, більшу частину дня займається видачею гуманітарної допомоги, а окрім того ще проходить муштру в Пласт.
Володимир в недалекому майбутньому приєднається до лав пластунів, каже, що йому близькі цінності цієї організації.
Емоційне вигорання приходить до кожного
Володимир Жаркий. Фото: Фейсбук
За близько 9 років волонтерства, зізнається чоловік, важко постійно залишатися в силах, втома приходить до кожного. В центр щодня приходять сотні людей, й кожен з них має свою історію, часто люди діляться своїми переживаннями з волонтерами.
За день волонтер може почути десятки важких сповідей, часто грає на руку ефект незнайомця. Людині легше розповісти комусь незнайому свою проблему, поділитися горем, ніж розповісти про це рідному.
«Ми ж не залізні роботи, ми люди, спілкуємося, заспокоюємо, приймаємо інколи й близько до серця»,— каже Володимир.
В центрі допомоги для ВПО працює психолог, куди можуть звертатися люди, які потребують психологічної допомоги, волонтери також працюють із фахівцем. Є різні напрямки, це й гештальт-терапія, арт-терапія та інші. Такі заняття відвідують діти й дорослі, загалом ж терапія здатна покращити життя людини. Нагадаємо, що у Вільногірську працює психологічна підтримка для ВПО.
Україна після війни
Володимир мріє, щоб українці стали більш свідомими, зокрема щодо того, що їх оточує. Чоловік вважає, що потрібно слідкувати за чистотою вулиць, й більше впроваджувати екологічні ініціативи.
Фото: “Бахмут. IN. UA”
Читайте також: Схід та Захід разом: як франківчанин Григорій Березовський допомагає Бахмуту
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
