Найближчим часом у Бахмуті з’явиться перший дорадчий орган при закладі охорони здоров’я. Відповідні рішення планують розглянути на сесії міської ради вже в серпні. Хто може увійти до складу ради, чим їх діяльність може допомогти пацієнтам і лікарям – розбираємося разом з представниками медичної спільноти, експертами, громадськістю.

Яку користь від громадських рад отримає заклад охорони здоров’я?

Медичні заклади Бахмута в межах реформування перетворились на автономні комунальні некомерційні підприємства. Змінилася форма фінансування: за програмою медичних гарантій гроші перераховує Національна служба здоров’я України. Медзаклад отримує гроші не просто за наявність у лікарні ліжок або відповідного обладнання чи лікарів, а за фактично проліковані випадки. Цей принцип за реформою називають «гроші йдуть за пацієнтом».

Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування уклала 17 пакетів договорів з НСЗУ й на початку реформи має великі можливості для залучення пацієнтів. Щоб підвищити рівень довіри до медичного закладу та підвищити його фінансову спроможність, існує можливість залучити до ухвалення управлінських рішень, контролю за якістю медичної послуги, фінансово-господарською діяльністю представників громади. Це відбувається через створення громадських рад при медичному закладі.

«Успішний розвиток закладу охорони здоров’я за нових обставин, в умовах медичної реформи,  багато в чому залежить від побудови відносин з різними групами зацікавлених осіб. Важливим джерелом інвестицій у медичні заклади стають громади. Запорукою надходження інвестицій є партнерські зв’язки закладу не тільки з адміністрацією громади, але й з депутатським корпусом, бізнес-колами, громадськими активістами. Залучення активних громадян, небайдужих до питань здоров’я, залучення бізнесу, громадських організацій можливе за допомогою створення при закладах охорони здоров’я Опікунських та Спостережних рад», – пояснює заступниця головного лікаря КНП «Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута» Ольга Литвин.

Спостережна і Опікунська: чим відрізняються громадські ради при медзакладах

Закон дозволяє створювати громадські ради при медзакладах первинного, вторинного і третинного рівня. Вони бувають двох форм – Опікунська рада та Спостережна рада.

Участь громадськості в охороні здоров’я передбачена в ст.24 Основ законодавства України про охорону здоров’я

«Для закладів вторинного і третинного рівня є обов’язковим створення спостережних рад. Постає питання наскільки це зараз виконується в Україні. З одного боку створення рад може підвищити якість надання послуг для пацієнтів, з іншого вони дають можливість пацієнтам брати участь у роботі закладу, відстоювати свої інтереси», – пояснює Олексій Яременко, заступник керівника проєкту USAID «Підтримка медичної реформи».

У межах медичної реформи змінюються не тільки принципи фінансування медичних закладів, формуються нові відносини «пацієнт-лікар», «пацієнт-медичний заклад». Зрозуміти очікування пацієнта і задовольнити їх можуть допомогти громадські ради.

«Реформування медзакладу без пацієнтів теж саме, що ремонт квартири без хазяїна. Не можна працювати, не розуміючи очікувань громади. Звичайно, хочеться, щоб люди, які увійдуть у склад ради, були готові не лише критикувати, хоча і критики я не боюся, вона потрібна, а й підказували, як нам ставати кращими для пацієнтів», – каже головна лікарка Центру первинної допомоги м.Бахмута Світлана Шабаліна.

У Центрі первинної допомоги м.Бахмута націлені на створення саме Опікунської ради, хоча конкретних термінів втілення цієї ідеї ще не мають.

 «Спостережна рада – це, можна сказати, фінінспекція, що вирішує чи правильно були витрачені кошти та куди їх краще витрачати. Завдання Опікунської ради визначити, як покращити медичну послугу. Наприклад, така рада допоможе нам вирішити:  першочергово займатись навчанням лікарів чи купити додаткове обладнання. Тоді ми разом з громадськістю вирішуємо, де брати для цього ресурси понад те, що гарантує держава. За великим рахунком члени Опікунської ради – це помічники в розвитку медичного закладу», – пояснює Шабаліна.

Більше про механізм створення та функції рад можна почитати в методичному керівництві про їх створення за посиланням.

Ким утворюється Опікунська та Спостережна Рада?

Опікунська рада може бути створена за ініціативи керівництва ЗОЗ або уповноваженого органу за наказом. Спостережна – власником закладу охорони здоров’я або уповноваженим ним органом.

Ініціатором створення спостережної ради при Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута стало Управління охорони здоров’я Бахмутської ради. Начальниця Управління Олена Миронова повідомила, що в серпні планують винести на розгляд депутатів міськради Положення про створення ради та зміни в статут БЛІЛ. Ми поцікавились, як буде відбуватися процес набору радників. Миронова відповіла, що все буде відбуватись відповідно до процедури, прописаної в законодавстві.

Керівництво БЛІЛ повідомило, що на сьогодні всі консультації з громадськістю відбувалися через Громадську раду при виконкому міської ради і цим каналом були цілком задоволені.

Хто може стати членом Опікунської та Спостережної Ради?

Як пояснює заступник головного лікаря КНП «Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута» Ольга Литвин, склад Опікунської ради законодавчо не врегульований.

Кандидатури до складу Опікунської ради мають право пропонувати:

• працівники закладу охорони здоров’я;
• керівник закладу охорони здоров’я;
• діючі члени Опікунської ради (у разі наявності);
• громадські організації;
• кандидати шляхом самовисування.

За згодою до складу Опікунської ради можуть бути включені благодійники, представники бізнесу, представники громадськості, громадських об’єднань та організацій, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, засобів масової інформації, волонтери. Кількість працівників закладу охорони здоров’я має складати не більше п’ятої частини  від загального складу Опікунської ради.

Відповідно до чинного законодавства до складу Спостережної ради закладу охорони здоров’я входять:

• представники власника закладу охорони здоров’я (уповноваженого ним органу);
• представники структурних підрозділів зпитань охорони здоров’я та соціального захисту населення місцевої державної адміністрації та/або виконавчого органу відповідної місцевої ради.

За згодою у склад Спостереженої ради можуть бути введені депутати місцевих рад, представники громадськості та громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав у сфері охорони здоров’я, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я та/або у сфері запобігання корупції.

Член Громадської ради при виконкомі Бахмутської міської ради Людмила Скиба, підтримує ідею створення Спостережної ради при бахмутській лікарні.

«Я вивчала це питання. Подивилась, як працюють такі ради в Україні. Розумію, що для ефективності Спостережної чи Опікунської ради важливо, щоб до складу ввійшли, так би мовити, “помічники”, які готові працювати, а не просто критикувати чи займатися самопіаром. Зараз у момент реформування галузі, коли частина рішень, що спускають по вертикалі, може бути не зовсім прийнятною чи не зовсім зрозумілою на місцях. Такі ради можуть допомагати врегулювати питання непорозуміння. Також важливо не зводити роботу ради тільки до контролюючої функції, все ж таки це має бути дорадчий орган. Важливо, щоб цей орган допоміг працюючим медпрацівникам у збереженні та розвитку системи охорони здоров’я для надання якісної та доступної медичної допомоги жителям громади», – вважає Людимла Скиба.

Окрім цього громадська діячка додала, що розглядає можливість участі в подібних радах, якщо зрозуміє, що її професійний та життєвий досвід може стати в нагоді.

Готовий взяти участь у роботі Спостережної ради при бахмутській Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування депутат і меценат Валерій Слєсарев.

«Медицина не стоїть на місці, для ефективного лікування треба володіти знаннями про те, які зміни відбуваються, які можливості з’являються. У мене є радники доктора наук, які розуміються на найсучасніших способах діагностики. Часто така діагностика не безкоштовна, але люди повинні про неї знати, щоб уникнути прийому так званих профілактичних препаратів, що можуть негативно вплинути на загальний стан здоров’я. Обов’язково необхідно визначити випадки, коли за додаткову діагностику, можна заплатити з міського бюджету, насамперед для дітей», – каже Валерій Слєсарев.

Участь меценатів і представників бізнесу в складі таких рад також має велике значення, особливо зараз, у період пандемії. Краще, коли потреби медиків перед бізнесом чи громадськістю озвучують не вони самі, а довірена особа, яка сама є представником бізнесу.

Яка динаміка створення Опікунських та Спостережних рад в Україні?

«На ресурсах МОЗ та НСЗУ аналітичну інформацію у вигляді звітів щодо роботи чи утворення рад при закладах охорони здоров’я не оприлюднено. У статутах комунальних некомерційних підприємств  не обов’язково прописувати відомості щодо Спостережної або Опікунської ради, щоб підписати договір з НСЗУ. Ці дві обставини значно ускладнюють аналіз відкритих джерел. Опікунські ради мають своєрідну динаміку розвитку. Є інформація щодо створених та діючих опікунських рад у Чернігівській області, Львівській області, Київській області, Миколаївській області, Рівненській області.

Спостережні ради наразі перебувають на різних етапах утворення, якісь вже почали працювати, якісь знаходяться на етапі затвердження рішення, або їх утворення тільки передбачено статутом», – розказує заступниця головного лікаря КНП «Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута» Ольга Литвин, яка займалася дослідженням цього питання.

Реформа надала пацієнтам право обирати медичний заклад. Тобто заклади охорони здоров’я, які змогли створити комфортні умови і мають високий рівень довіри у населення, зможуть більше заробляти, отримуючи гроші від НСЗУ та надаючи платні послуги. Міські лікарні фактично починають конкурувати поміж собою за пацієнта. Розуміючи це, колектив Ніжинського пологового будинку вирішив утворити Опікунську раду, від якої очікують додаткової реклами закладу серед населення міста та області.

«У нашому пологовому будинку приймають близько 700 пологів на рік. На базі пологового будинку працюють: консультації, обстеження і лікування з усіх питань акушерства і гінекології, у тому числі і стаціонарно. Тих грошей, що виплачує НСЗУ, вистачає лише на заробітну плату і то без надбавок, допомагає місцева рада. У зв’язку з реформою хочемо залучити додаткову допомогу та підтримку, тому створили Опікунську раду. Дали оголошення на офіційних сайтах, у соцмережах, розвісили по місту. Люди дзвонили, ми спілкувалися й обирали членів ради. Сподіваємося, що наша опікунська рада буде сприяти  створенню позитивного іміджу пологового будинку та залученню пацієнтів», – пояснює юрисконсультка Ніжинського пологового будинку Марина Константиненко.

До складу Опікунської ради при Ніжинському пологовому будинку увійшли два депутата з обласного міста Чернігова, редактор місцевої газети, громадські діячі, психолог, юрист. Засідання планують проводити щомісяця. Перше засідання відбудеться незабаром, всі нормативно-правові акти прийняті, але під час карантину вимушені були відкласти загальні збори. 

Перша в Донецькій області Спостережна рада була створена в Центрі первинної медико-санітарної допомоги Селідівської міської ради. Директорка Центру Олена Марченко каже, що дорадчий орган створили під час участі у грантовій програмі проєкту USAID Ukraine – USAID Україна «Підтримка реформи охорони здоров’я». Ця програма була спрямована на розбудову центрів передового досвіду.

«Я дуже задоволена тим, що ми створили Спостережну раду. Таким чином ми можемо звітувати перед представниками громадськості та міського самоврядування скільки ми отримуємо грошей від НСЗУ, куди ми їх витрачаємо, які виплачуємо зарплати медичним працівникам. В минулому році в нас відбулося три засідання. Окрім фінансових питань ми розглядали скарги громадян, розбирали проблемні питання, разом шукали рішення. Я розумію, що ми не можемо все знати і задоволені тим, що є люди, які бачать нашу роботу і недопрацювання ззовні», – каже директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги Селідівської міської ради Олена Марченко.

Тож у підсумку слід зазначити, що Опікунська та Спостережна рада, що створюються для реалізації права громадян на участь в управлінні охороною здоров’я, тільки починають  свою діяльність в Україні та Бахмуті. Їх ефективність буде залежати, як від готовності медичного закладу комунікувати з громадськістю, так і від громади, яка має бути гідно представлена в цих дорадчих органах.

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

На старті медичної реформи другого рівня побоювання щодо її ефективності і негативних наслідків були як у пацієнтів, так і у медиків. Лікарні стали незалежними некомерційними закладами і більше не отримували гроші просто за принципом свого існування, надавати послуги могли лише ті, в кого було обладнання і професійні кадри. Таким чином, медзаклади, які заздалегідь готувалися до змін, отримали можливості не лише виплачувати зарплати, а й розвитися. Про секрет успішного реформування на прикладі Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування у Бахмуті пише сайт Остров.

При новому принципі фінансування «гроші йдуть за пацієнтом» немає сенсу тримати у лікарні сотні ліжок, якщо вони не працюють. Важливо створити умови, щоб пацієнти обрали саме цей заклад і порекомендували його своїм знайомим. Бо Національна служба здоров’я (НСЗУ) оплачує кошти лише по визначеним послугам і лише за проліковані випадки.

Удвічі більше коштів від держави

Поки медичні заклади у Бахмутській громаді фінансувалися з медичної субвенції, яка розраховувалася на кількість приписаного населення та кількість ліжок у відділеннях, грошей не вистачало. Наприклад, дефіцит фінансування на утримання лікувальних установ у Бахмутській міській раді в 2017 році складав понад 20 млн. грн. На той момент за субвенцією фінансувалася амбулаторна допомога, стоматологічна лікарня і Центральна районна лікарня. Фінансова забезпеченість за рахунок державної субвенції становила 54,2% від необхідного. Хоча з місцевого бюджету виділили додаткові кошти в сумі 13,7 млн. грн. – це покривало лише дві третини від потрібного.

Як пояснює начальниця Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради Олена Миронова, більшу частину державної субвенції складала заробітна плата медичним працівникам – 99,4% від загальної суми. Тобто на придбання лікарських засобів та харчування пацієнтів коштів не вистачало. Годі й говорити про нове обладнання чи оплату підвищення кваліфікації.

Ситуація змінилася з початком реформування. У 2020-му році Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування за надані послуги від НСЗУ отримала 159,9 млн. грн., проти наданих у 2019 році у вигляді субвенції – 84,9 млн. грн.

«Новий принцип фінансування не знімає повної відповідальності громад за медичну сферу, з місцевого бюджету виділяються кошти, але їх спрямовують на розвиток. У програмі «Охорона здоров`я населення Бахмутської МТГ 2021-2025 роки» на забезпечення медичних послуг, які не входять до гарантованого державою пакету, заплановано понад 41 млн. грн., а на реконструкцію і ремонти медичних закладів, закупівлю обладнання – понад 25 млн. грн.», – пояснює Миронова.

Попит формує пропозицію

Важко уявити, що бюджетна сфера, яка роками фінансувалася незалежно від якості надаваних послуг, виходить на ринкові правила гри. Однак саме новий принцип фінансування медзакладів спонукає до підвищення якості. По-перше, Національна служба здоров’я заздалегідь оголошує пакети, за якими буде сплачувати лікарням кошти, і можна підготуватися, виконавши відповідні умови, щоб отримувати додаткові кошти. По-друге, лікарні почали працювати на свій позитивний імідж. Звісно, що у невідкладних випадках пацієнт, скоріш за все, буде обирати заклад найближчий до місця знаходження, але у разі планових операцій чи інших форм лікування та відновлення за електронним направленням можна звернутися у будь-яку лікарню України. У цьому полягає принцип екстериторіальності медреформи.

«У квітні 2021 року випущено закон, і ми були впевнені, що до кінця року Національна служба здоров’я України запустить пакет на реабілітацію після коронавірусної інфекції. Хоча цього так і не відбулося, ми вже запустили реабілітацію для пацієнтів після ковіду, бо це наболіла тема. Після місяця на кисні пацієнти ослаблені, у всіх неврологічні ускладнення. За два дні встав наш перший пацієнт, який не міг самостійно пересуватися!», – аргументує появу нової послуги завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмута» Ірина Гезун.

До реабілітації застосовують комплексний підхід – з пацієнтом працює бригада. Насамперед, психолог проговорює приховані проблеми: люди зазвичай переживають за те, чи зможуть швидко відновити здоров’я, повернутися до роботи, щоб не бути тягарем для родини. Інструктор ЛФК розробляє дихальну гімнастику, фізіотерапевт підключається з руховою активністю, медсестра дивиться, чи можливо додати фізіотерпію, масаж. Таким чином, разом з невропатологом створюється індивідуальна програма реабілітації пацієнта.

У бахмутській лікарні крім інфекційного відділення пацієнтів з ковідом приймають у терапевтичному та неврологічному, половина хірургічних ліжок також перепрофільовані на ковідних пацієнтів, загалом у цьому напрямку працює 262 ліжка, у часи погіршення ситуації вони всі були зайняті.

Реабілітація понад усе

Відділення фізичної та реабілітаційної медицини створилося з початком медичної реформи на базі фізотерапевтичного. Фізіотерапію, яку у всьому світі давно не вважають доказовою медициною, поступово замінюють на реабілітацію. Сфера перспективна, але потребує оснащення і професіоналізму кадрів, над чим працюють у Бахмуті.

«Без обладнання та медресурсів ми не отримаємо гроші від НСЗУ – державу не обдуриш. Ми не відмовляємо пацієнтам з іншими ураженнями, просто оплата йде за трьома пакетами», – уточнює лікарка.

На сьогодні у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини працює 15 стаціонарних ліжок: 5 – при травматологічному відділенні, 5 – у неврологічному і 5 – у дитячій лікарні. Допомогу отримують люди після травм і операцій, інсультів, діти з ураженнями опорно-рухового апарату, передчасно народженні та с затримками у розвитку. У кожному відділенні відповідно до вимог НСЗУ створено умови для проходження реабілітації – закуплені тренажери, бруси, підвісна тренажерна клітка, спеціальні ліжка, вертикалізатори, тощо.

Цікаво, що у Бахмуті процент надання послуг з реабілітації серед повного переліку послуг, які оплачуються НСЗУ, значно вищий, ніж по Донецькій області і Україні. Наприклад, по Україні ця частка оплати за пакетом «Медична реабілітація дорослих та дітей від 3-х років з ураженням опорно-рухового апарату» становить 1,2% всіх виплат НСЗУ, у Дон області – 1,7 %, у Бахмуті – 7,4% (11, 6 млн.грн.).

Отримані гроші спрямовують на розвиток. У сфері допомоги після ковіду закупають апарат для приготування кисневої пінки, дитяче відділення оснащують обладнанням для реабілітації дітей з ДЦП (також чекають нового пакету послуг на наступний рік). Особливо це важливо під час пандемії, коли мобільність населення, зокрема, вразливих груп значно зменшилася.

«Важко повірити, що ми дожили до того, що можемо проходити реабілітацію, не виїжджаючи з міста. Родини, які виховують дітей з ДЦП, розуміють, як важко подорожувати в Україні – автобуси часто недоступні, залізничні вокзали також, а чого вартує очікування між потягами або автобусами. Якщо лікарня забезпечує необхідний рівень обладнання – тут буде вся область. Бо раніше ми їздили до Донецька, а після окупації потрібні апарати були лише на Західній Україні», – говорить мати дитини з інвалідністю, голова ГО «Бахмут особливий» Альбіна Гребенюк.

У дитячій лікарні також працює сенсорна терапія, для цього виділили цілу залу. Вона показана для діток з особливостями розвитку – через дрібну моторику розвивається мозок. Відвідування цієї кімнати входить у послугу реабілітації.

«За законодавством стаціонарна реабілітації оплачується державою два рази на рік, по амбулаторному лікуванню ми не робимо обмежень. Якщо людині не вистачило часу на відновлення в стаціонарі, переводимо на амбулаторне лікування, для цього створені умови в приміщенні поліклініки», – уточнює лікарка.

У відділенні проходять реабілітацію не лише мешканці громади, за рекомендацією колишніх пацієнтів та лікарів з інших міст тут лікуються жителі Попасної, Світлодарська.

Повністю від фізіотерапії у відділенні не відмовляються.

«Очікуємо новий апарат ударно-хвильової терапії, який допомагає пацієнтам із хворобами опорно-рухового апарату, неврологічним хворим швидше відновитися. При його застосуванні значно скоріше настає полегшення при остеохондрозі. Він також розбиває шпори п’яти – це єдиний метод, який допомагає подолати цю хворобу. Дає хороші результати при загоєнні кісткової мозолі. Купуємо урологічні насадки – ніхто не скасовував простатити, це прихована проблема, але вона є», – пояснює завідуюча.

Якщо екстрено, то безоплатно

У квітні 2022 року у Бахмуті планують відкрити відділення екстреної медичної допомоги. За рахунок Міжнародного Червоного Хреста відбувається не лише будівництво. Міжнародні партнери разом з керівництвом лікарні навчають працівників, закупають обладнання і лікарські препарати на початок роботи. Це перше відділення в Україні, яке створюється за таким принципом. Будівля нового корпусу, оснащення, протоколи лікування будуть повністю відповідати міжнародним стандартам.

«Спеціалісти Міжнародного Червоного Хреста будуть супроводжувати нас протягом року-півтора, їх бригада буде працювати поруч з нашими лікарями. Наші медики грамотні і компетентні, але міжнародна практика потребує міжнародних тренерів», – пояснює медичний директор з лікувально-координаційної роботи Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмута» Ян Песін.

У відділенні екстреної медичної допомоги має проходити медичне сортування. Основне завдання персоналу – стабілізувати пацієнта і перевести його в профільне відділення. Сюди будуть спрямовувати всіх важких пацієнтів. Теоретично пацієнт буде знаходитись у відділенні екстреної медичної допомоги до трьох діб, тому облаштовується реанімація і мініопераційна.

Вся допомога для пацієнта буде безкоштовною (бо він вже сплатив за неї через податки), лікарня буде отримувати оплату з державного бюджету від НСЗУ. У програмі медичних гарантій на 2022 рік за напрямком екстреної допомоги відкривається новий пакет.

Що мотивує до розвитку?

Аби підписати угоду з НСЗУ, внесли зміни до діючої ліцензії на медичну практику, заклад комп’ютеризували та підключили до медичної інформаційної системи. Звітування про надану послугу для її оплати НСЗУ здійснюється виключно через медичну інформаційну систему. Ця робота не помітна для пацієнтів, але також вимагає багато часу і ресурсів.

На сьогодні підприємством укладено договір про медичне обслуговування населення за 21 пакетом медичних послуг, у т.ч. за 10 пріоритетами: лікування гострого мозкового інсульту, допомога при пологах, неонатальна допомога, мамографія, ендоскопічні скринінгові обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань та надання медичноі допомоги хворим на COVID-19.

«Надання медичної допомоги за пріоритетними напрямками НСЗУ оплачує за підвищеними тарифами. Одночасно застосовує підвищені вимоги до обладнання, кадрів. Це мотивує до своєчасного оновлення матеріально-технічної бази, безперервного професійного розвитку лікарів та медичних сестер, впровадження сучасних напрямків, як, наприклад, фізична та реабілітаційна медицина чи стоматологія», – пояснює Вікторія Новикова.

За останні два роки у лікарні відремонтували і обладнали травматологію, хірургію, онкологію, відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У плані кардіологія, неврологія та гінекологія.

У зв’язку з пандемією і постійною потребою у кисні, лікарня облаштовує власну кисневу станцію – це зменшить витрати на обслуговування та закупку кисню.

Це перша киснева станція у бахмутській лікарні. Кисень, який виробляється з повітря під тиском по каналам переправляється у відділення стаціонару, тут же готується запас у балонах. Другу станцію облаштують у наступному році.

Нові вимоги до кваліфікації диктує НСЗУ. Якщо персонал лікарні не буде їм відповідати, то не зможуть укласти договір для надання послуги, відповідно до якого йде оплата за лікування, але і внутрішня атмосфера в колективі, підтримка керівництва лікарні також надзвичайно важливі.

«Медреформа дала гарний результат там, де медколективи працювали командою. Ми поїхали кудись на навчання, привезли ідеї і знаємо, що нас завжди вислухають. Оплачують курси та тренінги. За рекомендацією генерального директора нещодавно ми їздили до Одеси на навчання – слухали курс реабілітації після інсультів. Нам за три дні детально показали, як працювати з такими станами, безкоштовно такою інформацією ніхто не поділиться», – пояснює Ірина Гезун.

На рік кожний лікар має отримати 50 балів безперервного професійного розвитку. Ці бали нараховуються за навчальні тренінги, дистанційні курси чи інші освітні події. Можна не брати участь ні в якому навчанні, а отримати ці бали, надаючи допомогу хворим на ковід – навантаження на лікарів у ковідних відділеннях надто високе.

Як подолати «недоліки»

Один з найбільш обговорюваних недоліків медичної реформи – неможливість напряму потрапити до вузького спеціаліста. Насправді, можливість є, але вона платна, у разі бажання отримати послугу безкоштовно, треба спершу звертатися до сімейного або лікуючого лікаря (ці правила встановлені на рівні Міністерства охорони здоров’я). Без скерування, безоплатно, пацієнт отримає екстрену медичну допомогу у будь-якій лікарні, без направлення можна звертатися до акушера-гінеколога, стоматолога, психіатра, нарколога.

«Кожний пацієнт, який бажає отримати платну медичну послугу, має можливість укласти договір з підприємством та здійснити оплату в лікарні за допомогою терміналу або в будь-якому відділенні банку. Перелік платних послуг постійно оновлюється, ознайомитися з ним можна зокрема на сайті Бахмутськоі міської ради, на сьогодні у ньому 367 послуг», – пояснює заступниця генерального директора з стратегічного менеджменту КНП «БЛІЛ м. Бахмута» Вікторія Новикова.

На відміну від реформи «первинки», коли у перевагах її впровадження наголошувалося, що лікарі і медсестри зможуть отримувати вищу зарплату за рахунок збільшення підписаних договорів, на другому рівні, питання підвищення оплати праці не було у фокусі. На сьогодні медперсонал отримує зарплату по старим тарифним ставкам, для молодшого медперсоналу зарплати на рівні мінімальної. Після ухвалення державного бюджету на 2022 рік міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив Радіо Свобода, що з 1 січня 2022 року зарплати українських медиків зростуть до обіцяних раніше 13 500 гривень для середнього медичного персоналу і 20 тисяч гривень – для лікарів.

Завідуюча відділенням фізіотерапії та реабілітації Ірина Гезун також очолює профсоюз лікарні. Вона каже, що це зараз медпрацівники у Бахмуті зрозуміли переваги реформи, побачили, що відділення не закривають, а розширюють, а рік тому всі боялися скорочень, хотіли хоча б цю зарплату зберегти, бо бачили сумні приклади в інших містах.

«Початково стояло питання зберегти потужності, адже багато фізіотерапевтичних відділень просто закрили. Це зараз, коли НСЗУ оголосило про кілька пакетів, зрозуміли, що лікарня може поповнювати бюджет за рахунок реабілітації і кинулися відновлювати, а це важко. А в нас жодна ставка не зменшилась. У цьому і полягає завдання керівництва – передбачити майбутнє, відреагувати на виклики. А зарплата обов’язково підвищиться – у Європі теж все не за один день було зроблено», – переконана лікарка.

Людина, що перехворіла кором, може осліпнути чи отримати запалення головного мозку. Деякі захворювання, наприклад, поліомієліт, рідко зустрічаються саме завдяки плановій вакцинації.  Колективний імунітет – живий щит для людині, що не має щеплень. Щоб цей імунітет працював і надалі, його потрібно постійно зміцнювати. Як? Вчасно робити планові вакцинації собі та своїй дитині, при можливості щепитися рекомендованими вакцинами, особливо під час пандемії.

Пандемія нашого часу – коронавірус змусив фахівців розробляти вакцину від цієї хвороби в критичних умовах, коли особливо немає часу на роздуми і треба швидко приймати рішення задля спасіння людства.

Великобританія стала першою державою в світі, що почала робити щеплення від COVID19, також уряд планує ввести так звані ковідні паспорти. Їх видаватимуть тим, хто зробив щеплення. Такі дії, вважає уряд, допоможе людям повернутися до нормального життя скоріше.

Україна та Бахмут зможуть отримати вакцину від COVID-19 в першому кварталі 2021 році. Це буде вакцина від COVAX, вона пройшла перекваліфікацію ВОЗ. Вакцина буде безкоштовною для пріоритетних груп населення – літні люди, лікарі, вчителя та інші. Очікують біля 8 мільйонів доз, що вистачить на 4 мільйона громадян.   

“Я буду обов’язково вакцинуватись від коронавірусу, свою родину також, бо ми не входимо в пільгову категорію, будемо придбавати за власні кошти. Ми живемо вже більше року з цією пандемією, і виробництво та клінічні випробування тривають майже рік. Кінцевий – третій етап випробувань вакцина пройшла влітку, пройдена перекваліфікація ВОЗ, вона ефективна майже на 95%, це ефективний захист від коронавірусу”, – говорить Світлана Шабаліна головна лікарка КНП “ЦПМД” Бахмута.

На жаль, в Україні та й в Бахмуті, ті люди, що відмовляються від вакцинації, ставлять під загрозу життя та здоров’я своїх дітей, себе, оточуючих, а вся неймовірна довголітня праця вчених по розробці вакцини повністю нівелюється.

Так, станом на сьогодні в Бахмуті не щеплено у зв’язку з відмовою батьків: проти гепатиту В – 383 дитини; проти кору, паротиту та краснухи – 146 дітей, , проти гемофільної інфекції – 71 дитина. Не отримали щеплення вакциною АКДП – 199 дітей, вакциною ОПВ (оральною поліомієлітною вакциною) – 217 дітей.

Передивившись відео ви дізнаєтесь про плановий та рекомендований календар щеплень, що таке колективний імунітет та іншу корисну інформацію.

Лікарі запевняють, що відмовлятись від вакцинації під час пандемії не можна, просто треба дотримуватися певних правил.

“Зважаючи на пандемію на COVID-19, цього року як ніколи важливо дбати про себе, своїх близьких і захиститися від грипу та його ускладнень. Найкраща профілактика цього захворювання – вакцинація від грипу, також рекомендується щеплення проти пневмококової інфекції. Щеплення не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не формується. За новими правилами, навіть гострі захворювання з підвищенням температури до 38 градусів не є протипоказанням до планової вакцинації”, – говорить Ольга Литвин заступниця головної лікарки КНП “ЦПМД” Бахмута.

Тут можна дізнатись про наявні вакцини в Бахмуті

В 2018 на початку 2019 років в Україні був спалах на захворювання кором, в Бахмуті також хворіли і діти, і дорослі. Цього можна було б уникнути, якщо б люди щепились за планом. Так, існують і певні реакції після вакцинації.

“Щеплення захищають дітей від серйозних захворювань, але деякий час можуть спричиняти дискомфорт. Ніхто не дасть 100% гарантії, що у дитини після проведеного щеплення не виникне будь-яка реакція на вакцину. До речі,  як і на будь-які лікарські засоби, продукти харчування, соки та інше. На прохання батьків пропонуємо ознайомитись з переліком клінічних проявів можливих побічних реакцій після застосування вакцин та туберкуліну, також завжди можна і треба проконсультуватись з вашим сімейним лікарем, педіатром, терапевтом”, – каже Ольга Литвин.

Світлана Шабаліна головна лікарка КНП “ЦПМД” Бахмута відмічає все ж таки позитивні зміни і каже, що кількість дітей, яких щеплять від кору, стало значно більше, тобто змінилось саме ставлення до вакцинації їхніх батьків. 

“Батьки побачили, що кор близько, бо хворіли друзі і це страшно і вони зрозуміли, що безпечніше вакцинувати дитину, ніж мати тяжкі наслідки від хвороби. Також спільна праця Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти України допомогли нам. Був виграний суд і тепер невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садочки. Цього разу ми все ж таки не досягли 95% вакцинації дітей від кору, але я вважаю, що це пов’язано з пандемією, батьки просто бояться йти до лікарні”, – говорить Світлана Шабаліна

Також, у законопроєкті № 4142 «Про систему громадського здоров’я» пропонується змістити пріоритет від лікування до політики зміцнення здоров’я і профілактики хвороб. У разі його прийняття, батьки або законні представники дитини будуть писати заяву тільки в разі відмови від щеплення. Вони будуть ознайомлені з ризиками та братимуть відповідальність за таке рішення на себе. Це спростить доступ до вакцинації та збільшить охоплення щепленнями дітей.

Більш свідомі та обізнані громадяни у питаннях вакцинації роблять ще рекомендовані вакцини, наприклад так страхують себе від грипу чи від його ускладнень.

“Я вже давно почала щепитись проти грипу, за свій рахунок. Цього року пропонують вакцину проти чотирьох штамів. Так, буває, що я все одно хворію, але ж переношу хворобу легше і впевнена, що не буду мати потім ускладнень”, – ділиться досвідом Ольга бахмутчанка.

З кінця вересня по кінець грудня поточного року 314 бахмутян вже зробили вакцину від грипу за власні кошти, а в тому році, за весь епідеміологічний сезон, було зроблено лише 154 вакцини.

Світлана Шабаліна додає, що з кожним роком попит на вакцину проти грипу росте, також люди почали робити інші рекомендовані щеплення, про які раніше навіть і не згадували.

“Я більше скажу, що від грипу щепились би більше, просто зараз в аптеках вакцина відсутня. Люди вакцинуються від пневмококу, активно придбають вакцину від ротавірусної інфекції, є замовлення в аптеках на вакцину проти вірусу папіломи людини, вітрянки”, – розказує Шабаліна.

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.