Сьогодні в Бахмуті близько 400 постійних донорів, колись було в три рази більше. Людина, що добровільно віддає кров заради спасіння інших, допомагає не лише іншим, а й покращує власне здоров’я. І все-таки, багатьох людей мотивує ставати донорами саме покликання допомагати, ані піклуватись про власне здоров’я. На жаль, поки в Україні відсутнє гідне заохочення постійних донорів. Як працює відділення трансфузіології в Бахмуті і що змінилося в рамках реформування охорони здоров’я – дізнавались журналісти сайту. 

“Не всім можливо допомогти грошима, а так я дійсно врятує чиєсь життя!” – каже донор стовбурових клітин з Бахмута Аліна Мироненко.

Дівчина випадково натрапила на оголошення в соцмережах про потрібність донорів клітин кісткового мозку і вирішила спробувати. Подала заяву, отримала відповідь, де її попросили здати аналізи. Через деякий час дівчині повідомили, що вона стала донором в Українському реєстрі донорів кісткового мозку. 

Які переваги у постійному донорстві дивиться у матеріалі

“Коли людині будуть потрібні стовбурові клітини, і наші дані співпадуть, то я відразу поїду здавати кров. Для людини, що має такого донора, вартість рятування життя буде коштувати набагато дешевше. Тобто у неї не будуть брати грошей за мої клітини, пацієнт оплатить, наприклад, лише вартість операції. Таких донорів, як я, по всій Україні приблизно 1500, а потрібно близько 48 тисяч. Тому, якщо я стану для когось прикладом, то виконаю свою місію подвійно”, – говорить Аліна.

Аліна навчається в медичному інституті і хоче бути хірургом-онкологом, бажає залишитися працювати в Бахмуті

Таких людей, як Аліна, що постійно здають кров виключно за альтруїстичними мотивами більше, ніж тих, що роблять це за якусь вигоду.

“І це дійсно радує, бо ті постійні донори, що співпрацюють з нами заради матеріального заохочення, отримують 112 гривень, два вихідних та майбутню прибавку до пенсії. Невелика мотивація…Є й такі люди, що погоджуються на постійні донації заради власного здоров’я. Особливо це показано гіпертонікам. У далекому минулому поранень, крововтрат було більше, і людський організм смостійно стимулював запуск еритроцитів. Сьогодні, в епоху жорстокої гіподинамії, функція відтворення червоних тілець майже атрофувалась. І остання категорія постійних донорів – це такі, що віддають свою кров певним хворим людям, наприклад, онкохворим”, – розповідає Андрій Корсун, завідуючий відділенням трансфузіології КНП БЛІЛ в Бахмуті.

 Лікар також донор. Він має другу групу крові з негативним резусом з позитивною підгрупою – дуже рідкісна кров, тому часто нею ділитись не може, попит невеликий.

Постійний донор – це така людина, що навіть по дзвінку приходить до відділення і здає кров. Зараз таких у Бахмуті 400, потреба в крові – 360 л на рік, колись було 1200 донорів та 1260 л крові на рік

Проблема зменшення кількості постійних донорів полягає в тому, що в Україні відсутня державна політика підтримки донорів та не обраний саме шлях розвитку донорства, вважає Андрій Корсун.

“В Європі бути донором не лише престижно, а й матеріально вигідно. Донори  там отримують гонорари за здачу крові, різні заохочення у вигляді санаторного лікування та відпочинку, мають пільги в магазинах, тощо; утворюють спеціалізовані клуби, в які потрапити доволі складно. У нас же й досі не обраний вектор розвитку донорства – ми не підтримує альтруїстів, не мотивуємо людей ставати донорами і, також, не вводимо обов’язок для всіх – бути донором. Тому так і відбувається – то нікого немає, то відразу 50 людей приходить і не знаєш потім, що робити з тією кров’ю”, – говорить Корсун.

За результатами медичної реформи відділення трансфузіології не притерпіло ніяких змін, хіба що додалися електронні та паперові звіти. Але без відділення не буде існувати ні первинна, ні вторинна ланка медицини, не буде підписаний жоден договір з НСЗУ.

З отриманої крові виробляють різні компоненти, та їхня якість має відповідати певним стандартам, про що говориться в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. На її виконання на початку 2019 року Уряд схвалив Стратегію розвитку національної системи крові на період до 2022 року.

«Нова стратегія дозволить вивільнити відділення трансфузіології від невластивих їм функцій: лікарні не повинні заготовляти кров чи виготовляти її компоненти, їх завдання — ефективно використовувати такі компоненти в процесі лікування. Так прийнято в усьому світі: лікарня відповідає за безпеку реципієнтів і належне застосування компонентів крові. Для цього на регіональному рівні буде створено мережу закладів, які здійснюватимуть узяття, тестування, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові», – розказує Ян Песін, завідувач денного стаціонару терапевтичного профілю КНП БЛІЛ.

Андрій Корсун вважає такі зміни не зовсім позитивними, бо коли регіональні відділення трансфізіології мали можливість виробляти продукти з крові, то натомість отримували дорогі препарати, які потім віддавали пацієнтам – а вони приводили донорів. Зараз такі дорогі препарати, наприклад, альбумін можна купити лише в аптеках.

Підсумовуючи, можна сказати, що Україна намагається розвивати культуру донорства, але багато чого ще попереду. Перспективи, які очікуються – це створення національного банку крові, де людина може зберігати власну кров декілька років, а в разі відсутності в її потреби – нею зможе скористатись інша людина.

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

На старті медичної реформи другого рівня побоювання щодо її ефективності і негативних наслідків були як у пацієнтів, так і у медиків. Лікарні стали незалежними некомерційними закладами і більше не отримували гроші просто за принципом свого існування, надавати послуги могли лише ті, в кого було обладнання і професійні кадри. Таким чином, медзаклади, які заздалегідь готувалися до змін, отримали можливості не лише виплачувати зарплати, а й розвитися. Про секрет успішного реформування на прикладі Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування у Бахмуті пише сайт Остров.

При новому принципі фінансування «гроші йдуть за пацієнтом» немає сенсу тримати у лікарні сотні ліжок, якщо вони не працюють. Важливо створити умови, щоб пацієнти обрали саме цей заклад і порекомендували його своїм знайомим. Бо Національна служба здоров’я (НСЗУ) оплачує кошти лише по визначеним послугам і лише за проліковані випадки.

Удвічі більше коштів від держави

Поки медичні заклади у Бахмутській громаді фінансувалися з медичної субвенції, яка розраховувалася на кількість приписаного населення та кількість ліжок у відділеннях, грошей не вистачало. Наприклад, дефіцит фінансування на утримання лікувальних установ у Бахмутській міській раді в 2017 році складав понад 20 млн. грн. На той момент за субвенцією фінансувалася амбулаторна допомога, стоматологічна лікарня і Центральна районна лікарня. Фінансова забезпеченість за рахунок державної субвенції становила 54,2% від необхідного. Хоча з місцевого бюджету виділили додаткові кошти в сумі 13,7 млн. грн. – це покривало лише дві третини від потрібного.

Як пояснює начальниця Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради Олена Миронова, більшу частину державної субвенції складала заробітна плата медичним працівникам – 99,4% від загальної суми. Тобто на придбання лікарських засобів та харчування пацієнтів коштів не вистачало. Годі й говорити про нове обладнання чи оплату підвищення кваліфікації.

Ситуація змінилася з початком реформування. У 2020-му році Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування за надані послуги від НСЗУ отримала 159,9 млн. грн., проти наданих у 2019 році у вигляді субвенції – 84,9 млн. грн.

«Новий принцип фінансування не знімає повної відповідальності громад за медичну сферу, з місцевого бюджету виділяються кошти, але їх спрямовують на розвиток. У програмі «Охорона здоров`я населення Бахмутської МТГ 2021-2025 роки» на забезпечення медичних послуг, які не входять до гарантованого державою пакету, заплановано понад 41 млн. грн., а на реконструкцію і ремонти медичних закладів, закупівлю обладнання – понад 25 млн. грн.», – пояснює Миронова.

Попит формує пропозицію

Важко уявити, що бюджетна сфера, яка роками фінансувалася незалежно від якості надаваних послуг, виходить на ринкові правила гри. Однак саме новий принцип фінансування медзакладів спонукає до підвищення якості. По-перше, Національна служба здоров’я заздалегідь оголошує пакети, за якими буде сплачувати лікарням кошти, і можна підготуватися, виконавши відповідні умови, щоб отримувати додаткові кошти. По-друге, лікарні почали працювати на свій позитивний імідж. Звісно, що у невідкладних випадках пацієнт, скоріш за все, буде обирати заклад найближчий до місця знаходження, але у разі планових операцій чи інших форм лікування та відновлення за електронним направленням можна звернутися у будь-яку лікарню України. У цьому полягає принцип екстериторіальності медреформи.

«У квітні 2021 року випущено закон, і ми були впевнені, що до кінця року Національна служба здоров’я України запустить пакет на реабілітацію після коронавірусної інфекції. Хоча цього так і не відбулося, ми вже запустили реабілітацію для пацієнтів після ковіду, бо це наболіла тема. Після місяця на кисні пацієнти ослаблені, у всіх неврологічні ускладнення. За два дні встав наш перший пацієнт, який не міг самостійно пересуватися!», – аргументує появу нової послуги завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмута» Ірина Гезун.

До реабілітації застосовують комплексний підхід – з пацієнтом працює бригада. Насамперед, психолог проговорює приховані проблеми: люди зазвичай переживають за те, чи зможуть швидко відновити здоров’я, повернутися до роботи, щоб не бути тягарем для родини. Інструктор ЛФК розробляє дихальну гімнастику, фізіотерапевт підключається з руховою активністю, медсестра дивиться, чи можливо додати фізіотерпію, масаж. Таким чином, разом з невропатологом створюється індивідуальна програма реабілітації пацієнта.

У бахмутській лікарні крім інфекційного відділення пацієнтів з ковідом приймають у терапевтичному та неврологічному, половина хірургічних ліжок також перепрофільовані на ковідних пацієнтів, загалом у цьому напрямку працює 262 ліжка, у часи погіршення ситуації вони всі були зайняті.

Реабілітація понад усе

Відділення фізичної та реабілітаційної медицини створилося з початком медичної реформи на базі фізотерапевтичного. Фізіотерапію, яку у всьому світі давно не вважають доказовою медициною, поступово замінюють на реабілітацію. Сфера перспективна, але потребує оснащення і професіоналізму кадрів, над чим працюють у Бахмуті.

«Без обладнання та медресурсів ми не отримаємо гроші від НСЗУ – державу не обдуриш. Ми не відмовляємо пацієнтам з іншими ураженнями, просто оплата йде за трьома пакетами», – уточнює лікарка.

На сьогодні у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини працює 15 стаціонарних ліжок: 5 – при травматологічному відділенні, 5 – у неврологічному і 5 – у дитячій лікарні. Допомогу отримують люди після травм і операцій, інсультів, діти з ураженнями опорно-рухового апарату, передчасно народженні та с затримками у розвитку. У кожному відділенні відповідно до вимог НСЗУ створено умови для проходження реабілітації – закуплені тренажери, бруси, підвісна тренажерна клітка, спеціальні ліжка, вертикалізатори, тощо.

Цікаво, що у Бахмуті процент надання послуг з реабілітації серед повного переліку послуг, які оплачуються НСЗУ, значно вищий, ніж по Донецькій області і Україні. Наприклад, по Україні ця частка оплати за пакетом «Медична реабілітація дорослих та дітей від 3-х років з ураженням опорно-рухового апарату» становить 1,2% всіх виплат НСЗУ, у Дон області – 1,7 %, у Бахмуті – 7,4% (11, 6 млн.грн.).

Отримані гроші спрямовують на розвиток. У сфері допомоги після ковіду закупають апарат для приготування кисневої пінки, дитяче відділення оснащують обладнанням для реабілітації дітей з ДЦП (також чекають нового пакету послуг на наступний рік). Особливо це важливо під час пандемії, коли мобільність населення, зокрема, вразливих груп значно зменшилася.

«Важко повірити, що ми дожили до того, що можемо проходити реабілітацію, не виїжджаючи з міста. Родини, які виховують дітей з ДЦП, розуміють, як важко подорожувати в Україні – автобуси часто недоступні, залізничні вокзали також, а чого вартує очікування між потягами або автобусами. Якщо лікарня забезпечує необхідний рівень обладнання – тут буде вся область. Бо раніше ми їздили до Донецька, а після окупації потрібні апарати були лише на Західній Україні», – говорить мати дитини з інвалідністю, голова ГО «Бахмут особливий» Альбіна Гребенюк.

У дитячій лікарні також працює сенсорна терапія, для цього виділили цілу залу. Вона показана для діток з особливостями розвитку – через дрібну моторику розвивається мозок. Відвідування цієї кімнати входить у послугу реабілітації.

«За законодавством стаціонарна реабілітації оплачується державою два рази на рік, по амбулаторному лікуванню ми не робимо обмежень. Якщо людині не вистачило часу на відновлення в стаціонарі, переводимо на амбулаторне лікування, для цього створені умови в приміщенні поліклініки», – уточнює лікарка.

У відділенні проходять реабілітацію не лише мешканці громади, за рекомендацією колишніх пацієнтів та лікарів з інших міст тут лікуються жителі Попасної, Світлодарська.

Повністю від фізіотерапії у відділенні не відмовляються.

«Очікуємо новий апарат ударно-хвильової терапії, який допомагає пацієнтам із хворобами опорно-рухового апарату, неврологічним хворим швидше відновитися. При його застосуванні значно скоріше настає полегшення при остеохондрозі. Він також розбиває шпори п’яти – це єдиний метод, який допомагає подолати цю хворобу. Дає хороші результати при загоєнні кісткової мозолі. Купуємо урологічні насадки – ніхто не скасовував простатити, це прихована проблема, але вона є», – пояснює завідуюча.

Якщо екстрено, то безоплатно

У квітні 2022 року у Бахмуті планують відкрити відділення екстреної медичної допомоги. За рахунок Міжнародного Червоного Хреста відбувається не лише будівництво. Міжнародні партнери разом з керівництвом лікарні навчають працівників, закупають обладнання і лікарські препарати на початок роботи. Це перше відділення в Україні, яке створюється за таким принципом. Будівля нового корпусу, оснащення, протоколи лікування будуть повністю відповідати міжнародним стандартам.

«Спеціалісти Міжнародного Червоного Хреста будуть супроводжувати нас протягом року-півтора, їх бригада буде працювати поруч з нашими лікарями. Наші медики грамотні і компетентні, але міжнародна практика потребує міжнародних тренерів», – пояснює медичний директор з лікувально-координаційної роботи Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмута» Ян Песін.

У відділенні екстреної медичної допомоги має проходити медичне сортування. Основне завдання персоналу – стабілізувати пацієнта і перевести його в профільне відділення. Сюди будуть спрямовувати всіх важких пацієнтів. Теоретично пацієнт буде знаходитись у відділенні екстреної медичної допомоги до трьох діб, тому облаштовується реанімація і мініопераційна.

Вся допомога для пацієнта буде безкоштовною (бо він вже сплатив за неї через податки), лікарня буде отримувати оплату з державного бюджету від НСЗУ. У програмі медичних гарантій на 2022 рік за напрямком екстреної допомоги відкривається новий пакет.

Що мотивує до розвитку?

Аби підписати угоду з НСЗУ, внесли зміни до діючої ліцензії на медичну практику, заклад комп’ютеризували та підключили до медичної інформаційної системи. Звітування про надану послугу для її оплати НСЗУ здійснюється виключно через медичну інформаційну систему. Ця робота не помітна для пацієнтів, але також вимагає багато часу і ресурсів.

На сьогодні підприємством укладено договір про медичне обслуговування населення за 21 пакетом медичних послуг, у т.ч. за 10 пріоритетами: лікування гострого мозкового інсульту, допомога при пологах, неонатальна допомога, мамографія, ендоскопічні скринінгові обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань та надання медичноі допомоги хворим на COVID-19.

«Надання медичної допомоги за пріоритетними напрямками НСЗУ оплачує за підвищеними тарифами. Одночасно застосовує підвищені вимоги до обладнання, кадрів. Це мотивує до своєчасного оновлення матеріально-технічної бази, безперервного професійного розвитку лікарів та медичних сестер, впровадження сучасних напрямків, як, наприклад, фізична та реабілітаційна медицина чи стоматологія», – пояснює Вікторія Новикова.

За останні два роки у лікарні відремонтували і обладнали травматологію, хірургію, онкологію, відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У плані кардіологія, неврологія та гінекологія.

У зв’язку з пандемією і постійною потребою у кисні, лікарня облаштовує власну кисневу станцію – це зменшить витрати на обслуговування та закупку кисню.

Це перша киснева станція у бахмутській лікарні. Кисень, який виробляється з повітря під тиском по каналам переправляється у відділення стаціонару, тут же готується запас у балонах. Другу станцію облаштують у наступному році.

Нові вимоги до кваліфікації диктує НСЗУ. Якщо персонал лікарні не буде їм відповідати, то не зможуть укласти договір для надання послуги, відповідно до якого йде оплата за лікування, але і внутрішня атмосфера в колективі, підтримка керівництва лікарні також надзвичайно важливі.

«Медреформа дала гарний результат там, де медколективи працювали командою. Ми поїхали кудись на навчання, привезли ідеї і знаємо, що нас завжди вислухають. Оплачують курси та тренінги. За рекомендацією генерального директора нещодавно ми їздили до Одеси на навчання – слухали курс реабілітації після інсультів. Нам за три дні детально показали, як працювати з такими станами, безкоштовно такою інформацією ніхто не поділиться», – пояснює Ірина Гезун.

На рік кожний лікар має отримати 50 балів безперервного професійного розвитку. Ці бали нараховуються за навчальні тренінги, дистанційні курси чи інші освітні події. Можна не брати участь ні в якому навчанні, а отримати ці бали, надаючи допомогу хворим на ковід – навантаження на лікарів у ковідних відділеннях надто високе.

Як подолати «недоліки»

Один з найбільш обговорюваних недоліків медичної реформи – неможливість напряму потрапити до вузького спеціаліста. Насправді, можливість є, але вона платна, у разі бажання отримати послугу безкоштовно, треба спершу звертатися до сімейного або лікуючого лікаря (ці правила встановлені на рівні Міністерства охорони здоров’я). Без скерування, безоплатно, пацієнт отримає екстрену медичну допомогу у будь-якій лікарні, без направлення можна звертатися до акушера-гінеколога, стоматолога, психіатра, нарколога.

«Кожний пацієнт, який бажає отримати платну медичну послугу, має можливість укласти договір з підприємством та здійснити оплату в лікарні за допомогою терміналу або в будь-якому відділенні банку. Перелік платних послуг постійно оновлюється, ознайомитися з ним можна зокрема на сайті Бахмутськоі міської ради, на сьогодні у ньому 367 послуг», – пояснює заступниця генерального директора з стратегічного менеджменту КНП «БЛІЛ м. Бахмута» Вікторія Новикова.

На відміну від реформи «первинки», коли у перевагах її впровадження наголошувалося, що лікарі і медсестри зможуть отримувати вищу зарплату за рахунок збільшення підписаних договорів, на другому рівні, питання підвищення оплати праці не було у фокусі. На сьогодні медперсонал отримує зарплату по старим тарифним ставкам, для молодшого медперсоналу зарплати на рівні мінімальної. Після ухвалення державного бюджету на 2022 рік міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив Радіо Свобода, що з 1 січня 2022 року зарплати українських медиків зростуть до обіцяних раніше 13 500 гривень для середнього медичного персоналу і 20 тисяч гривень – для лікарів.

Завідуюча відділенням фізіотерапії та реабілітації Ірина Гезун також очолює профсоюз лікарні. Вона каже, що це зараз медпрацівники у Бахмуті зрозуміли переваги реформи, побачили, що відділення не закривають, а розширюють, а рік тому всі боялися скорочень, хотіли хоча б цю зарплату зберегти, бо бачили сумні приклади в інших містах.

«Початково стояло питання зберегти потужності, адже багато фізіотерапевтичних відділень просто закрили. Це зараз, коли НСЗУ оголосило про кілька пакетів, зрозуміли, що лікарня може поповнювати бюджет за рахунок реабілітації і кинулися відновлювати, а це важко. А в нас жодна ставка не зменшилась. У цьому і полягає завдання керівництва – передбачити майбутнє, відреагувати на виклики. А зарплата обов’язково підвищиться – у Європі теж все не за один день було зроблено», – переконана лікарка.

Людина, що перехворіла кором, може осліпнути чи отримати запалення головного мозку. Деякі захворювання, наприклад, поліомієліт, рідко зустрічаються саме завдяки плановій вакцинації.  Колективний імунітет – живий щит для людині, що не має щеплень. Щоб цей імунітет працював і надалі, його потрібно постійно зміцнювати. Як? Вчасно робити планові вакцинації собі та своїй дитині, при можливості щепитися рекомендованими вакцинами, особливо під час пандемії.

Пандемія нашого часу – коронавірус змусив фахівців розробляти вакцину від цієї хвороби в критичних умовах, коли особливо немає часу на роздуми і треба швидко приймати рішення задля спасіння людства.

Великобританія стала першою державою в світі, що почала робити щеплення від COVID19, також уряд планує ввести так звані ковідні паспорти. Їх видаватимуть тим, хто зробив щеплення. Такі дії, вважає уряд, допоможе людям повернутися до нормального життя скоріше.

Україна та Бахмут зможуть отримати вакцину від COVID-19 в першому кварталі 2021 році. Це буде вакцина від COVAX, вона пройшла перекваліфікацію ВОЗ. Вакцина буде безкоштовною для пріоритетних груп населення – літні люди, лікарі, вчителя та інші. Очікують біля 8 мільйонів доз, що вистачить на 4 мільйона громадян.   

“Я буду обов’язково вакцинуватись від коронавірусу, свою родину також, бо ми не входимо в пільгову категорію, будемо придбавати за власні кошти. Ми живемо вже більше року з цією пандемією, і виробництво та клінічні випробування тривають майже рік. Кінцевий – третій етап випробувань вакцина пройшла влітку, пройдена перекваліфікація ВОЗ, вона ефективна майже на 95%, це ефективний захист від коронавірусу”, – говорить Світлана Шабаліна головна лікарка КНП “ЦПМД” Бахмута.

На жаль, в Україні та й в Бахмуті, ті люди, що відмовляються від вакцинації, ставлять під загрозу життя та здоров’я своїх дітей, себе, оточуючих, а вся неймовірна довголітня праця вчених по розробці вакцини повністю нівелюється.

Так, станом на сьогодні в Бахмуті не щеплено у зв’язку з відмовою батьків: проти гепатиту В – 383 дитини; проти кору, паротиту та краснухи – 146 дітей, , проти гемофільної інфекції – 71 дитина. Не отримали щеплення вакциною АКДП – 199 дітей, вакциною ОПВ (оральною поліомієлітною вакциною) – 217 дітей.

Передивившись відео ви дізнаєтесь про плановий та рекомендований календар щеплень, що таке колективний імунітет та іншу корисну інформацію.

Лікарі запевняють, що відмовлятись від вакцинації під час пандемії не можна, просто треба дотримуватися певних правил.

“Зважаючи на пандемію на COVID-19, цього року як ніколи важливо дбати про себе, своїх близьких і захиститися від грипу та його ускладнень. Найкраща профілактика цього захворювання – вакцинація від грипу, також рекомендується щеплення проти пневмококової інфекції. Щеплення не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не формується. За новими правилами, навіть гострі захворювання з підвищенням температури до 38 градусів не є протипоказанням до планової вакцинації”, – говорить Ольга Литвин заступниця головної лікарки КНП “ЦПМД” Бахмута.

Тут можна дізнатись про наявні вакцини в Бахмуті

В 2018 на початку 2019 років в Україні був спалах на захворювання кором, в Бахмуті також хворіли і діти, і дорослі. Цього можна було б уникнути, якщо б люди щепились за планом. Так, існують і певні реакції після вакцинації.

“Щеплення захищають дітей від серйозних захворювань, але деякий час можуть спричиняти дискомфорт. Ніхто не дасть 100% гарантії, що у дитини після проведеного щеплення не виникне будь-яка реакція на вакцину. До речі,  як і на будь-які лікарські засоби, продукти харчування, соки та інше. На прохання батьків пропонуємо ознайомитись з переліком клінічних проявів можливих побічних реакцій після застосування вакцин та туберкуліну, також завжди можна і треба проконсультуватись з вашим сімейним лікарем, педіатром, терапевтом”, – каже Ольга Литвин.

Світлана Шабаліна головна лікарка КНП “ЦПМД” Бахмута відмічає все ж таки позитивні зміни і каже, що кількість дітей, яких щеплять від кору, стало значно більше, тобто змінилось саме ставлення до вакцинації їхніх батьків. 

“Батьки побачили, що кор близько, бо хворіли друзі і це страшно і вони зрозуміли, що безпечніше вакцинувати дитину, ніж мати тяжкі наслідки від хвороби. Також спільна праця Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти України допомогли нам. Був виграний суд і тепер невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садочки. Цього разу ми все ж таки не досягли 95% вакцинації дітей від кору, але я вважаю, що це пов’язано з пандемією, батьки просто бояться йти до лікарні”, – говорить Світлана Шабаліна

Також, у законопроєкті № 4142 «Про систему громадського здоров’я» пропонується змістити пріоритет від лікування до політики зміцнення здоров’я і профілактики хвороб. У разі його прийняття, батьки або законні представники дитини будуть писати заяву тільки в разі відмови від щеплення. Вони будуть ознайомлені з ризиками та братимуть відповідальність за таке рішення на себе. Це спростить доступ до вакцинації та збільшить охоплення щепленнями дітей.

Більш свідомі та обізнані громадяни у питаннях вакцинації роблять ще рекомендовані вакцини, наприклад так страхують себе від грипу чи від його ускладнень.

“Я вже давно почала щепитись проти грипу, за свій рахунок. Цього року пропонують вакцину проти чотирьох штамів. Так, буває, що я все одно хворію, але ж переношу хворобу легше і впевнена, що не буду мати потім ускладнень”, – ділиться досвідом Ольга бахмутчанка.

З кінця вересня по кінець грудня поточного року 314 бахмутян вже зробили вакцину від грипу за власні кошти, а в тому році, за весь епідеміологічний сезон, було зроблено лише 154 вакцини.

Світлана Шабаліна додає, що з кожним роком попит на вакцину проти грипу росте, також люди почали робити інші рекомендовані щеплення, про які раніше навіть і не згадували.

“Я більше скажу, що від грипу щепились би більше, просто зараз в аптеках вакцина відсутня. Люди вакцинуються від пневмококу, активно придбають вакцину від ротавірусної інфекції, є замовлення в аптеках на вакцину проти вірусу папіломи людини, вітрянки”, – розказує Шабаліна.

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.