Він балотувався від політичної партії “Опозиційна платформа “За життя”. Від цієї ж партії до складу депутатського корпусу увійшло ще сім людей, що також не мешкають в місті Часів Яр. Загалом інтереси громади будуть захищати представники п’яти політичних сил – ОПЗЖ, “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Сила людей”, “Європейська солідарність”.

Дмитро Верзилов став лідером в перегонах на пост міського голови, набравши 1536 голосів у підтримку. Сергій Чаус – діючий секретар міської ради, що балотувався від партії “Слуга народу”, взяв 855 голосів і був другим. Валентин Ноженко, самовисуванець – третій з 618 голосами. За Руслана Макаровича від партії “Сила людей” виборці віддали 229 голосів. За Людмилу Галкіну, самовисуванка – 131 голос, і за Костянтина Третьякова, самовисуванець – 119 голосів. Тобто, з 3352 виборців, що прийшли на вибори 25 жовтня, більше 44% віддали свої голоси за Дмитра Верзилова.

 Політичні сили розподілилися таким чином:

 “Опозиційна платформа “За життя” має 12 депутатів на чолі з мером. Серед них три жінки та дев’ять чоловік. Місцеві депутати – всі працівники ПАТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат” – технічний директор, заступниця головного бухгалтера, голова профспілки, начальник відділу кадрів, депутати з інших міст – переважно пенсіонери.

Читайте також: “Як голосували часовоярці 25 жовтня“

“Слуга народу” має шість депутатів, серед яких є директори шкіл, фізичні особи підприємці, тренер футбольної команди, секретар міської ради. Двоє депутатів з минулого скликання. Спрацювала гендерна квота – три жінки та три чоловіки.

 “За майбутнє” – три депутати, з яких один чоловік – пенсіонер,  та дві жінки – директорки. Одна – директорка єдиного в місті місцевого комунального підприємства, друга – директорка Палацу культури ПАТ “ЧВК”.

“Сила людей” – три депутати і всі троє – чоловіки, фізичні особи підприємці та керівник фермерського господарства, один з них депутат минулого скликання.

“Європейська солідарність” – два депутати, також обидва чоловіки. Один – перший заступник міського голови Часів Яру та депутат Бахмутської районної ради минулого скликання, другий – директор того ж самого комунального підприємства, що і депутатка від партії “За майбутнє”, займає посаду на час її декретної відпустки.

Більш детальніше за результатами голосування можна ознайомитись тут.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!