Бюджет участі – видатки, які може здійснювати громада за напрямками, які безпосередньо сама й визначила. Бахмут зовсім недавно приєднався до міст України, які мають громадські бюджети. Але чи дійсно бахмутчани зможуть самостійно приймати рішення, куди направити частину місцевого бюджету?
Завдання жителів запропонувати цікаві проекти, які допоможуть облаштувати міський простір і зробити життя людей комфортнішим. Завдання муніципалітету прорахувати їх реальну вартість, розмістити у відкритому доступі, щоб жителі методом голосування самі визначили пріоритетні напрямки, організувати інформаційну кампанію і реалізувати, ті проекти які наберуть найбільшу підтримку жителів. У Польщі цей механізм працює в 180 містах. За останні два роки цей інструмент участі активно впроваджують в Україні. Зараз таким ресурсом користуються близько 50 українських міст.
Положення, що визначає процедуру використання Бюджету участі в Бахмуті було прийнято нещодавно,при тому, що процес адвокації цього інструменту в Бахмуті тривав майже два роки. До міської ради з пропозицією надати мешканцям можливість визначати таким чином вектор розвитку міста та міняти інфраструктуру зверталися координатори «Сильних громад». Письмові звернення, дискусії на круглих столах точилися біля одної позиції апарату міськради і виконкому – бюджет участі одне й теж саме, що й конкурс міні-грантів. В тому році в інтерв’ю нашому сайту з приводу бюджету участі начальник Управляння фінансів Олексій Ткаченко заявив наступне:
«Наш конкурс міні-грантів це те ж саме, що і громадський бюджет, просто метод досягнення різний. Кожна рада сама вирішує як це буде працювати. Ми виділяємо 300 тисяч гривень. Депутати вирішили, що для участі в розподілі цих коштів потрібно співфінансування. Брати участь можна не тільки матеріально, а й роботами. Депутати скажуть не потрібно співфінансування, і буде одне і теж. У чому суть співфінансування громади? Ми реалізуємо більшу кількість проектів і залучаємо громадськість. Таким чином, люди беруть активну участь в житті громади. Коли ми починали, то співфінансування було необов’язковим».
Але депутати приймають те рішення, яке їм радить апарат виконавчої влади. Перед голосуванням за існуюче Положення на наше запитання до начальника відділу внутрішньої політики Світлани Кудрявих, чому воно дублює всі вимоги конкурсу міні-грантів і навіть сума одна й та сама, вона відповіла, що фінансове управління вирішило, що за нашим бюджетом іншого варіанту немає. Залишити конкурс грантів і додати хоча б таку ж суму на громадський бюджет у класичному вигляді за браком коштів місто не зможе.
Саме вчора відбувся другий семінар, де представники міської ради розповідали про механізми подачі заявок, процесу реєстрації та електронного голосування, виявлення переможців.
Скасувавши конкурс міні-проектів та запровадив Бюджет участі, чи відбулись зміни? Не суттєві.
З позитивного: розширились категорії, по яким можна надавати заявки, збільшилась сума фінансування на один проект – до 100 тисяч гривень (раніше складав 25 тисяч гривень), частина партнерського вкладу зменшилась до 50%, була на рівні 100%. Але загальна сума фінансування залишилась на колишньому рівні – півмільйона гривень. Тепер ще й доведеться збирати підписи стосовно підтримки проекту, причому з зазначенням паспортних даних.
До речі, у місті Житомір, де також запроваджений бюджету участі і працює на схожій платформі, як і у Бахмуті, сума бюджету складає 1% від власних доходів – 12 мільйонів гривень. При такому співвідношенні в нас він міг бути 1,3 мійльона гривень.
У Житомірі ідеї, які подаються на розгляд та розсуд громади стосуються покращення інфраструктири міста, тобто життя усіх мешканців. Так, наприклад, люди пропонують – проведення міських музичних фестивалей, муніципальний прокат велосипедів, розбудову скверів та розважальних парків, туалетів у центрі міста. У нас за прикладом міні-гарнтів Бахмутської міської ради, це, частіше заміна вікон у дитячих садочках, придбання насосів, заміна водопроводів – тобто поліпшення матеріально- технічної бази окремих бюджетних установ, ремонти приміщень для ОСМД.
А коли громада бачить глобальні зміни у місті, які вони ж самі і запропонували, вони дійсно почувають себе розпорядниками бюджетних коштів.
Та і на підтримку ідеї автору потрібно зібрати лише 10 підписів, без вказання паспортних даних, і це в обласному місті з населенням 267 тисяч громадян. У нас – 20 підписів з паспортними данними.
Тобто, чи дійсно це бюджет участі? Навіть у самому понятті бюджету участі, затвердженому у Положенні, не йдеться мови про співфінансування. Але відповідно до п.7.5 цього ж Положення обумовлено фінансування проектів на умовах 50% участі.
Секретар міськради, Світлана Кіщенко, постійно наголошувала, що учасники бюджету участі не споживачі, треба робити свій вклад – працею, матеріалами та іншим. Але ж фінансові кошти на бюджет участі виділяються з місцевого бюджету, який формують саме мешканці Бахмуту, та саме вони мають першечергове право на розподіл бюджету.
Повертаючись до прикладу Житомиру, форма бюджету спрощена, щоб її міг заповнити будь-який громадянин без попереднього начання, а потім представники місцевої влади перевіряють його та вносять свої корективи.
Приклад бюджету одного з ініціаторів міста Житоміра, який запропонував зробити місце для збору роздільного сміття
У Бахмуті ініціатору треба розрахувати детальній бюджет, з вказанням риночних цін на матеріали чи інші потреби, з обовязковим внесенням коштів з інших джерел, окрім місцевого бюджету.
Для супроводження Бюджету участі створена комісія, до складу якої увійшли представники місцевого самоврядування та громадськості. У комісії багато завдань, серед яких є приняття рішення щодо виставлення проектів на голосування. А цікаво те, що комісія має недоторканість, прямо, як у народних депутатів, на їі дії не розповсюджується навіть законодавчі акти України, бо її рішення не можуть бути оскаржені у суді.
Чому влада Бахмуту постійно намагається ускладнити процес взаємоєдії громади та представників місцевого самоврядування невідомо. І зараз, запровадили новий, необхідний інструмент участі бахмутчан у розподілі власних коштів громади, але він зовсім не відповідає суті «бюджету участі», зовсім не схожий на громадські бюджети, які працюють в інших містах України. Ми просто проводимо той самий конкурс міні-грантів, але з набагато складнішими умовами, єдине, в чому ця процедура стала демократичнішою – загальне голосування мешканців замість закритого голосування депутатів.
У цьому році доведеться працювати по затвредженому Положенню та процедурі. У громадськості залишається можливість допрацювати цей нормативний акт до наступного конкурсу і головне переконати апарат виконкому і депутатів проголосувати за зміни.
Для тих, хто захоче спробувати себе у бюджеті участі, детальніше з механізмом участі можна тут. Строк подачі заявок – 15 жовтня 2017 року.
