Декілька ентузіастів з бахмутського товариства захисту тварин «Лада» за один вечір вивезли з-під обстрілів 160 собак. Волонтери двічі перенесли кілька сотень кліток, їхали вночі та евакуювалися «в нікуди». Собаки все ще потребують вольєрів та опалення, триває оголошений збір непідйомної для зоозахисників суми – сто тисяч гривень.
Як Марина Шажко під обстрілами піклується про безпритульних тварин ми писали на сайті і публікували відео у соцмережах.
Волонтери до останнього сподівалися уникнути переїзду, оскільки це величезні витрати та стрес для тварин. Крім того, після влучення снаряда на територію притулку, злякавшись, втекли п’ять собак. Була надія, що їх вдасться знайти до від’їзду, але чекати далі було б надто небезпечно.
На початку вересня голова Бахмутського товариства захисту тварин «Лада» Марина Шажко написала в групі спільноти, що для евакуації тварин до Дніпропетровської області терміново потрібно зібрати 100 тисяч гривень.
Мрина Шажко. Архів героїні.
«Для того, щоб якнайшвидше перевезти хвостиків, потрібно терміново зробити вольєри в приміщенні (ред. – за новим місцем проживання). Для вольєрних перегородок потрібен шлакоблок. Ціна одного блоку – 22 грн. Необхідно 3000 штук (66 000 грн.) Плюс цемент, пісок, робота будівельної бригади (5 осіб по 600 грн. кожному за день праці, тобто 3000). Планується 10 днів (30 000 грн.)», – написала Марина Шажко.
Ми зв’язалися з Катериною Арісой, яка на всіх етапах переїзду підтримувала організацію, приймала тварин у Дніпропетровській області, допомагала розміщуватись і продовжує збирати гроші на створення нормальних умов для утримання собак.
Про громадську діячку Катерину Арісой ми писали неодноразово: одна с засновниць «Лади» та волонтерка громадської організації «Бахмут Український» рятує бездомних тварин, допомагає з постачанням гуманітарної допомоги та координує бахмутських активістів.
Катерина Арісой. Фото з архіву героїні.
На жаль, зібрати необхідну суму так і не вдалося, а кожен день зволікання міг коштувати життя. Тому волонтери ризикнули всім і перевезли собак до необладнаного ангара, сподіваючись на подальші надходження від небайдужих. Наразі збір коштів триває. Волонтери не можуть сказати, скільки вони вже отримали, оскільки гроші надходять на кілька карток, а в процесі евакуації також довелося витратитися.
Як евакуювати 160 собак?
«Потрібно знайти час і порахувати, але сотні тисяч там точно не було. Зібраних грошей не вистачає. Робота вийшла дорожчою. За фактом грошей треба більше», – розповіла Катерина.
Насамперед на заклик зоозахисників про допомогу відгукнулися активісти з благодійної організації HappyPaw. З початку повномасштабного вторгнення їх представники безкоштовно вакцинують, стерилізують та чіпують свійських тварин, надають корми, необхідні медикаменти, проводять медогляди й всіляко допомагають тваринам.
Цього разу волонтери HappyPaw купили будки для собак, а більшу частину грошей жертвують пересічні громадяни. Блогери допомагають тим, що репостять реквізити «Лади», розповідають про їхні потреби та координують меценатів з зоозахисниками.
Тварин перевозили в трьох мікроавобусах одним рейсом. Фото з архіву «Лади».
Спочатку планувалося перевезти тварин за кілька циклів, боялися, що собаки не влізуть у три мікроавтобуси. Однак місця виявилося достатньо, вдалося навіть забрати кілька пледів та матраців. Тарілки, нашийники, повідки та інші дрібниці довелося купувати вже на місці. Корм для собак є, бо волонтери отримували його від благодійників регулярно, проте останнім часом його не возили до Бахмута, а просто складали у Дніпрі – щоб не ускладнювати евакуацію.
З вольєрами та клітками – великі проблеми. Вони потрібні для собак, які знаходяться на стаціонарному лікуванні або з інших причин не повинні контактувати зі здоровими тваринами. Зараз усіх вихованців довелося помістити в одному спільному приміщенні. За словами Катерини, це неприпустимий, але крайній і, як вона сподівається, тимчасовий захід.
Катерина Арісой боялася, що окупанти розіб’ють дороги, щоб відрізати логістичні маршрути ЗСУ. Крім того, у самому Бахмуті через величезну кількість воронок від вибухів, окопних ям та протитанкових їжаків залишилася лише одна автомобільна дорога, яка веде до притулку. Якби з якихось причин вона стала недоступною, тварини та активісти були б заблоковані в одній із найгарячіших точок України.
«Ми зрозуміли, що якщо ми ще кілька днів почекаємо, то ніхто не приїде, або не буде можливості вивезти, тому що вони розбивають нам дороги», – ділиться Катерина.
Орієнтуватися в місті можуть лише місцеві, які обізнані про перекриті шляхи, котловани та їжаки. Тому помічники волонтерів з інших міст могли б блукати вулицями міста годинами.
«Довго взагалі не були впевнені, що цей переїзд відбудеться. Але ми вмовили, бо Бахмут зараз – це просто пекло. Дякую їм величезне. Ми думали, що не встигнемо всіх вивезти. Дуже важко було: працювали з 5 ранку та до 11 ночі. І так і сталося. Сьогодні був приліт на вулиці Чайковського на в’їзді. Напевно, хотіли всю дорогу розбити, але впало поруч і потрапило до будинку», – додала вона.
Собаки перед виїздом з Бахмута. Фото архів «Лади».
За словами Катерини, її вразило, що ніхто серед «колег» з волонтерства не підвів – три різні організації зголосилися допомогти, і з жодною не виникло проблем. Також дівчина здивована, що ніхто з водіїв не злякався їхати до Бахмута, хоча бойові дії в місті практично не припиняються.
Та й фізично перевезення було важким: завантажити всіх собак з клітками, облаштувати їм місця в дуже тісних умовах, виїхати ближче до півночі і не спати ще кілька годин. Потім тварин треба було розвантажити, розселити, налити кожному води тощо.
«Переїхали в нікуди»
Одна з волонтерок «Лади», Ольга Литовченко, евакуювалася з Бахмута до села Вільне, що за 30 кілометрів від Дніпра. Саме вона знайшла підходящу будівлю для проживання 160 тварин. Нею виявилася колишня птахофабрика з порожніми ангарами.
«Вони вистрибують, вибігають. Ну, 160 собак, уявіть. Діємо так: двоє заходять, тримають двері, а інший ставить їм воду та їжу. Переїхали поки що, можна сказати, «в нікуди», – продовжує Катерина.
Вона зазначає, що після переїзду собак запустили до ангару, повісили ґрати на вікно, куди тварини повадилися вистрибувати. Зараз потрібно назбирати на покупку щонайменше кількох вольєрів. Також дуже потрібна піч, клітки, паркан на території: без нього тварин не можна буде випустити на вигул, оскільки вони просто розбіжаться.
Електрика на території є, а інші комунікації відсутні. Зараз вдалося звести кілька перегородок навколо імпровізованих вольєрів, але ще дуже багато роботи. Довго жити в таких умовах для тварин небажано, тому волонтери мають намір якнайшвидше облаштувати нове житло та поставити грубку.
«На що грошей вистачило, те й зробили. І ще фонд HappyPaw подарував нам будки. Хто звик у будці сидіти, тих посадили туди. Води там немає, на вулиці світла немає, огорожі теж, грубки – немає. Там навіть нормального світла нема. Я навіть не змогла їх сфотографувати, там темрява. Ангар у чистому полі, але головне – що там мирно», – ділиться дівчина.
За словами Катерини, бахмутян дуже багато скрізь: декілька знайшлося навіть у Вільному. Одного з них найняли працювати сторожем у невеликій будочці біля ангару. Тепер платити потрібно не лише за оренду будівлі, а й заробітну плату охоронцеві. Крім того, значно зростають витрати на дорогу для деяких волонтерів, адже члени зоозахисної організації розділилися на кілька населених пунктів: Марина Шажко зі ще однією волонтеркою у Новомосковську, Катерина Арісой у Дніпрі та волонтерка Ольга Литовченко – у Вільному.
Ольга Литовченко. Фото Фейсбук героїні.
Ольга мешкає неподалік, тому може регулярно відвідувати тварин і піклуватися про них частіше за інших, але сама вона не впорається.
«Там є сторожка, де живе цей чоловік. Має маленьку електропічку, але я не знаю, як там ночувати. Її потрібно утеплити, піч туди поставити або обігрівач. Поки зараз пост набрав багато репостів, деякі блогери ще обіцяли допомогти репостами. Якщо не зберемо гроші, то я не знаю, як бути далі», – зазначила вона.
В Бахмуті собакам давали заспокійливе. В евакуації воно не знадобиться
З посиленням обстрілів міста у Бахмуті собакам доводилося давати заспокійливе. Без цього вихованці нервували, безпідставно гавкали та взаємодіяти з ними було набагато складніше. Зараз курс заспокійливих препаратів доведеться пройти до кінця, а більш спокійна ситуація у Дніпропетровській області має допомогти в адаптації, – упевнена Катерина.
У Бахмуті зараз не залишилося нікого з волонтерів організації та тварин, за винятком п’яти собак, які втекли після обстрілу території притулку. Поки що зоозахисники не будують довгострокових планів, у вільний час вони встигають лише помріяти.
Песики на новому місці в ангарі. Фото з архіву «Лади».
Коли закінчиться основний етап облаштування нового собачого майданчику, тварин будуть прилаштовувати нові сім’ї. При цьому в Ладі не прийнято віддавати улюбленців просто в «добрі руки» – кожен потенційний господар повинен бути сумлінним і показати, що він дійсно зможе піклуватися і любити тварину.
«Зрозуміло, що потрібно, щоб вони прийшли до тями, і щоб ми привели їх у порядок. Вони їхали в клітках, брудні, перелякані. Потрібно шукати їм господарів, бо останнім часом у Бахмуті немає практично нікого. А тут є поряд Новомосковськ, Дніпро, саме село теж велике. Головне – щоб місцеві та не почали підкидати ще тварин», – ділиться Катерина.
З початку повномасштабного вторгнення росії з’явилося багато бажаючих дати притулок тваринам у Польщі, Німеччині та інших країнах Європи. Місцеві волонтери приймають собак і одразу передають їх відповідальним господарям, по можливості потім за їх адаптацією спостерігають віддалено чи офлайн.
За останні пів року таким чином вдалося знайти новий будинок для кількох десятків тварин, забирають навіть хворих улюбленців. Трохи простіше це зробити завдяки тому, що в «Ладі» всі собаки щеплені й стерилізовані. Коли потреби собак та активістів закриють, товариство планує повернути суботники, в яких щорічно брали участь активні жителі Бахмута.
«Ми завжди проводили у вересні-жовтні захід Lada Open Air Eco Party. Навіть у цьому селі є бахмутяни, у Новомосковську їх багато. Тому, якщо буде бажання та час, то нехай приїдуть, допоможуть. На жаль, війна розкидала нас по різним куточкам», – пояснює вона.
На запитання журналіста про те, чи варто розраховувати на повернення спільноти до Бахмута після закінчення війни, дівчина відповіла ствердно. Головна умова – наявність міських комунікацій, щоб можна було без шкоди здоров’ю пережити зиму.
Підтримати зоозахисників можна за наступними реквізитами:
Карта Приватбанку 4731219117592497 (Шажко М.В.)
Карта ПУМБ 5355280210133995 (Шажко М.В.)
Карта Монобанку 4441114426950984 (Шажко М.В.)
Paypal: m.shazhko@gmail.com
Фото на головній з архіву «Лади»
Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа – сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.