Тетяна Кваша родом із міста Соледар, попри свій юний вік вона вже встигла відкрити власний бізнес, який на жаль, знищили росіяни. Тетяна активна громадська діячка, дівчина впевнена, що потрібно відстоювати свої права й боротися. В евакуації дівчина заснувала Благодійний фонд «Соляна Фортеця».
Історією волонтерства й життя з нуля Тетяна Кваша поділилася з редакцією «Бахмут. IN. UA».
Соледар — місто каштанів
Тетяна Кваша народилася та виросла в Соледарі, завжди була активною, коли почалася війна в 2014 році дівчина не мала думки, щоб переїжджати подалі. Власне, й в 2022 під час повномасштабної війни дівчині було важко покидати дім. У своєму місті Тетяна відкрила салон краси, де працювала майстром манікюру й швидко здобула прихильність соледарців.
Соледар. Фото: Вікіпедія
«Соледар у травні — це час, коли я особливо його любила. У нас цвіли каштани, абрикоси та вишні. Пригадую, до нас приїжджали гості з інших міст й завжди відзначали, що Соледар дуже красивий, чистий та зелений. Ми тоді цього не розуміли, нам не було з чим порівнювати. Соледар у травні вкривався цвітом увесь, так добре було гуляти в цей час в нашому парку», — розповідає героїня.
Крім озеленення Соледар дівчині запам’ятався цікавими заходами: концерти, ярмарки. Тут завжди вміли зробити щось для дітей й молоді, пригадує волонтерка.
Тарифи на воду та гаряча вода під час епідемії
Вже під час війни Тетяна відкрила власну студію, працювала, платила податки, й почала брати активну участь у громадському житті.
«Ми були дуже згуртовані, разом прибирали сміття, виходили на толоки. Нас так виховували, що потрібно любити те місце, де ти живеш, прибирати за собою», — каже Тетяна.
Дівчина запевняє, важливо не стояти осторонь державотворчих процесів, навіть маленьких, бо за ними слідують великі процеси. Тетяна згадує, що в своєму рідному місті боролася, зокрема, й проти незаконного підняття цін на воду. До волонтерки тоді приєдналися однодумці, збирали підписи власноруч.
Волонтерка з Соледару. Фото: Фейсбук
«Прийшли до міськради, наполягли на тому, щоб нас прийняли, вислухали, зареєстрували наше звернення, де ми виставили наші вимоги. Хотіли, щоб влада обґрунтувала підвищення цін», — пояснює активістка.
Жінки домоглися свого — ціни на воду залишилися незмінними. Це не єдиний успішний приклад Тетяни, в 2020 році під час розпалу епідемії короновірусу, в Бахмутській лікарні не було гарячої води, а мамам з дітьми запропонували митися просто у відрі. Цю проблему теж вирішили.
«Потрібно знати, що ми маємо як права, так й обов’язки. Якщо ти чесна людина, платиш податки, є законослухняним громадянином, робиш щось корисне для країни — то можеш й щось вимагати від держави», — розмірковує волонтерка.
Благодійний фонд «Соляна Фортеця»
Соледар. Фото: Фейсбук
Тетяна Кваша з родиною спочатку евакуювалася до Хмельниччини, сидіти склавши руки не змогла. Дівчина одразу почала допомагати, спершу шукала дуже дефіцитні ліки на початку війни L-тироксин для соледарців, далі були різні речі: гієна, ліки, все це відправляли поштою.
«В якийсь момент ми зрозуміли, що маємо заснувати фонд, адже наша родина є представниками Соледарської громади. У нас є декілька волонтерів, це все наша сім’я, близькі люди, однодумці. Гуртуємося разом й працюємо. Саме зараз допомагаємо вразливій категорії населення, а саме дітям-інвалідам», — каже Тетяна.
Грант для юних соледарців
Тетяна Кваша з сином. Фото: Фейсбук
Нещодавно фонд отримав грант на реалізацію творчого онлайн-конкурсу для дітей Соледару. Його втіленням завдячують культурній платформі «Ізоляція», фінансову підтримку надав Європейський Союз.
За словами Тетяни, цей проєкт має згуртувати мешканців Соледарську ОТГ. Планують долучати й місцевих істориків та краєзнавців. Головним персонажем стане мультяшний герой – Салті, який представлятиме історичні теми Соледару.
Син пані Тетяни. Фото: Фейсбук
«Діти малюватимуть свої відчуття, бачення, асоціації з рідним містом. У нас будуть призи для всіх учасників — це листівки, футболки. Ми не можемо бути вдома, але можемо торкнутися шматочку свого дому», — каже Тетяна.
Дівчина запевняє, головною рушійною силою для неї став її довгоочікуваний малюк, саме він змушує українку рухатися далі по життю.
«Звісно, що було складно, були різні думки, але я не хотіла, щоб моя дитина згадувала, як мені було погано. Хотіла, щоб син бачив, що батьки все зробили для нього, щоб йому було краще. Навіть зараз всі ті проєкти, які реалізуються це для дітей, бо я вважаю що саме діти — це наше майбутнє. Попри все, як би нас не хотіли зламати — ми повинні жити. Моя дитина — це мій двигун», — каже Тетяна Кваша.
Перехід на українську мову
Волонтерка, портретна світлина. Фото: Фейсбук
З дитинства дівчина росла в російськомовному оточенні, й російською говорила до повномасштабного вторгнення. Евакуювавшись в Кам’янець-Подільськ дівчина побачила, що тези про вороже сприйняття українців із східної частини — це просто російська пропаганда. Щоб віддячити за тепло та турботу дівчина почала розмовляти українською, героїня каже, що вона прихильниця лагідної українізації.
«Спочатку це було смішно й кумедно часом, зараз я інколи переходжу на російську. Моя дитина теж зростала в російськомовному оточення, але зараз у сина вже десь 40% українських слів у лексиконі, я впевнена, що саме лагідна українізація посприяє тому, що він повністю почне розмовляти українською», — резюмує Тетяна.
Волонтерка додає, що важливо підтримувати людей, які починають говорити українською й бути терплячими.
Фото: «Бахмут. IN. UA»
Читайте також: Як донеччанка Лілія Усік стала першою українкою в Берлінському парламенті: шлях довжиною в 12 років
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
